Решение № 137115207, 04.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 рокуСправа №160/4848/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ у Львівській області), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ 13814885 від 06.02.2026 за №045750035789 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в призначенні пенсії за віком від 29.01.2026;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ЄДРПОУ 20987385, від 23.01.2026 за №0457500035789 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в призначенні пенсії за віком від 16.01.2026;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ 13814885, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 (10 місяців 2 дні до призову на строкову військову службу) та з 01.09.1986 по 13.06.1990 (3 роки 9 місяців 13 днів після звільнення зі строкової військової служби), а також періоду роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ЄДРПОУ 20987385, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоди навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 (10 місяців 2 дні до призову на строкову військову службу) та з 01.09.1986 по 13.06.1990 (3 роки 9 місяців 13 днів після звільнення зі строкової військової служби), а також періоду роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що досягнувши пенсійного віку, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявами від 16.01.2026 та 29.01.2026 про призначення пенсії за віком на підставі ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяви було розглянуто за принципом екстериторіальності та у результаті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Також, не зараховано до страхового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984, з 01.09.1986 по 13.06.1990 та роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995. Зі спірними рішеннями позивач не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 16.01.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком та відповідними документами. За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 23.01.2026 №045750035789 про відмову у призначенні пенсії. Страховий стаж позивача на момент звернення становив 29 років 11 місяців 22 дні. В подальшому 29.01.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком та відповідними документами. За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 06.02.2026 №045750035789 про відмову у призначенні пенсії. Страховий стаж позивача становив 29 років 11 місяців 22 дні. Представник відповідача-1 наголошує на тому, що починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2025 по 31.12.2025 не менше 32 років. Позивач досяг віку 60 років станом на 2025 рік. Згідно рішення про відмову у призначенні пенсії від 06.02.2026 до страхового стажу не зараховано: навчання з 01.09.1983 по 01.09.1993, згідно довідки від 18.12.2025 №15/197, оскільки у довідці відсутні підстави відрахувань, у зв`язку з призовом на військову службу та відновленням, у зв`язку з закінченням військової служби. Також, зазначений період перетинається з періодами роботи; період роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_2 відсутня назва організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Згідно довідки від 18.12.202 №15/197, виданої Таврійським державним агротехнічним університетом ім. Д. Моторного, позивач навчався в Мелітопольському інституті механізації сільського господарства в період з 01.09.1983 по 13.06.1990 (з перервою на військову службу у Збройних Силах СРСР з 02.07.1984 по 24.06.1986) за спеціальністю «Електрифікація сільського господарства» денної форми навчання (Диплом спеціаліста серії ТВ №780470 від 13.06.1990, реєстраційний №4, присвоєно кваліфікацію інженера-електрика). Додатково повідомлено про те, що до страхового стажу, у тому числі, зараховано період з 02.07.1984 по 24.06.1986 (військова служба). Оскільки у позивача був відсутній необхідний 32-річний страховий стаж, передбачений ч. 1 ст. 26 Закону №1058, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішенням від 06.02.2026 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 16.01.2026 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком та відповідними документами. За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 23.01.2026 №045750035789 про відмову у призначенні пенсії. Вік заявника 60 років 3 місяці 8 днів. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 29 років 11 місяців 22 дні. Результати розгляду документів, додатних до заяви: до страхового стажу не зараховано навчання з 01.09.1983 по 01.09.1993, згідно довідки від 18.12.2025 №15/197, оскільки у довідці відсутні підстави відрахувань, у зв`язку з призовом на військову службу та відновленням, у зв`язку з закінченням військової служби. Також, зазначений період перетинається з періодами роботи; період роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_2 відсутня назва організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58; для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів; ведення підприємницької діяльності з 12.09.1995 по 31.12.1998, згідно довідки №5853/6/04-36-24-14-19 від 27.01.2026, оскільки відсутня інформація про сплату страхового внеску на пенсійне страхування; страховий стаж з 01.01.1999 зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; ведення підприємницької діяльності з 01.10.2025 по 22.12.2025, оскільки і індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Оскільки у позивача був відсутній необхідний 32-річний страховий стаж, передбачений ч. 1 ст. 26 Закону №1058, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішенням від 23.01.2026 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладених у відзиві останнього, заперечив та підтримав позовні вимоги. Наголошував на формальності поданого відзиву та посилання відповідача-2 на законодавство, яке не діяло під час виникнення спірних правовідносин.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла копія електронної пенсійної справи позивача.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти тверджень представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладених у відзиві останнього, заперечив та підтримав позовні вимоги. Позивачем також заявлено клопотання про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати належні та допустимі докази на підтвердження своїх доводів щодо перетинань періодів роботи позивача з періодами його навчання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання надати докази по справі, - задоволено частково. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують доводи щодо перетинань періодів роботи ОСОБА_1 з періодами його навчання. В задоволенні іншої частини, - відмовлено. Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

До суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії №045750035789 від 16.04.2026. Згідно зазначеного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано навчання з 01.09.1983 по 13.06.1990, згідно Диплому спеціаліста серії НОМЕР_3 , оскільки період перетинається з періодом проходження військової служби з 02.07.1984 по 24.06.1986 (військовий квиток серії НОМЕР_4 ). Надану уточнюючу довідку про період навчання від 18.12.2025 №15/197 не враховано, оскільки у довідці відсутні підстави відрахування у зв`язку з призовом на військову службу та відновлення у зв`язку з закінченням періоду проходження військової служби. Також у рішенні зазначено, що воно було прийнято на заміну оскаржуваного рішення від 06.02.2026 року.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року витребувано від ОСОБА_1 пояснення та докази на їх підтвердження або спростування: щодо отримання ним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні позивачу пенсії №045750035789 від 16.04.2026, яке було прийнято на заміну оскаржуваного рішення від 06.02.2026 року. чи погоджується позивач із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні позивачу пенсії №045750035789 від 16.04.2026, яке було прийнято на заміну оскаржуваного рішення від 06.02.2026 року? чи оскаржував позивач рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні позивачу пенсії №045750035789 від 16.04.2026, яке було прийнято на заміну оскаржуваного рішення від 06.02.2026 року?. Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

На виконання вимог ухвали суду від 12.05.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року провадження у справі поновлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №0457500035789 від 23.01.2026.

В обґрунтування означеного рішення відповідачем-2 зазначено, що пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 60 років 2 місяці. Необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 29 років 11 місяців 22 дні. Результати розгляду документів, додатних до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:

- навчання з 01.09.1983 по 01.09.1993, згідно довідки від 18.12.2025 №15/197, оскільки у довідці відсутні підстави відрахувань, у зв`язку з призовом на військову службу та відновленням, у зв`язку з закінченням військової служби. Також, зазначений період перетинається з періодами роботи;

- роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995, оскільки у трудовій книжці відсутня назва організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58;

- ведення підприємницької діяльності з 01.10.2025 по 22.12.2025, оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що відсутній необхідний страховий стаж 32 роки.

29.01.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №0457500035789 від 06.02.2026.

В обґрунтування рішення зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 29 років 11 місяців 22 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- навчання з 01.09.1983 по 01.09.1993, згідно довідки від 18.12.2025 №15/197, оскільки у довідці відсутні підстави відрахування, у зв`язку з призовом на військову службу та відновленням, у зв`язку з закінченням військової служби. Також, зазначений період перетинається з періодами роботи;

- роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_2 відсутня назва організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів;

- ведення підприємницької діяльності з 12.09.1995 по 31.12.1998, згідно довідки №5853/6/04-36-24-14-19 від 27.01.2026, оскільки відсутня інформація про сплату страхового внеску на пенсійне страхування; страховий стаж з 01.01.1999 зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- ведення підприємницької діяльності з 01.10.2025 по 22.12.2025, оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №045750035789 від 16.04.2026 на заміну рішення від 06.02.2026.

В обґрунтування рішення зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 29 років 11 місяців 22 дні. За доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- навчання з 01.09.1983 по13.06.1990, згідно Диплому ТВ №780470, оскільки період перетинається з періодом проходження військової служби з 02.07.1984 по 24.06.1986 (військовий квиток серії НОМЕР_4 ). Надану уточнюючу довідку про період навчання від 18.12.2025 №15/197 не враховано, оскільки у довідці відсутні підстави відрахування у зв`язку з призовом на військову службу та відновлення у зв`язку з закінченням періоду проходження військової служби;

- роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_2 відсутня назва організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58. Для зарахування необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів;

- ведення підприємницької діяльності з 12.09.1995 по 31.12.1998, згідно довідки №5853/6/04-36-24-14-19 від 27.01.2026, оскільки відсутня інформація про сплату страхового внеску на пенсійне страхування; страховий стаж з 01.01.1999 зараховано згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- ведення підприємницької діяльності з 01.10.2025 по 22.12.2025, оскільки в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Позивач зі спірними рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком не погоджується, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.

Згідно з п. п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 15.11.1991 містить наступні записи щодо спірного періоду роботи:

- 14.10.1993 прийнятий на роботу інженером електриком, наказ №3 від 16.10.1993 (запис №8);

- 08.09.1995 звільнений за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України, наказ №6 від 08.09.1995 (запис №9).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка позивача містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності позивача. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження визнання недійсними відповідних записів трудової книжки позивача.

Підставою для відмови зарахувати зазначений період до страхового стажу позивача відповідачами зазначено відсутність назви організації, яка внесла запис до трудової книжки, що суперечить пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 №58 та повідомлено, що для зарахування означеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану на підставі первинних документів.

Суд критично оцінює висловлені відповідачами зауваження, з огляду на наступне.

Суд наголошує на тому, що таке твердження відповідачів суперечить принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд уважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Відсутність назви організації, яка внесла запис до трудової книжки, не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення, та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки, та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

В даному випадку, встановлено, що записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим, відсутність назви організації, яка внесла запис до трудової книжки не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду роботи позивача з 14.10.1993 по 08.09.1995 до страхового стажу останнього.

Відтак, до страхового стажу позивача підлягає зарахуванню період роботи останнього з 14.10.1993 по 08.09.1995.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів його навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 та з 01.09.1986 по 13.06.1990, суд зазначає таке.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №0457500035789 від 23.01.2026 судом встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів навчання, а саме: з 01.09.1983 по 01.09.1993 слугувало те, що у довідці від 18.12.2025 №15/197 відсутні підстави відрахувань, у зв`язку з призовом на військову службу та відновленням, у зв`язку з закінченням військової служби, а також перетин періоду навчання з періодами роботи.

Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №045750035789 від 16.04.2026, прийнятого на заміну спірного рішення від 06.02.2026, судом встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів навчання, а саме: з 01.09.1983 по13.06.1990 слугував перетин періоду навчання згідно Диплому НОМЕР_3 з періодом проходження військової служби з 02.07.1984 по 24.06.1986 (військовий квиток серії НОМЕР_4 ), неврахування уточнюючої довідки про період навчання від 18.12.2025 №15/197, оскільки у довідці відсутні підстави відрахування у зв`язку з призовом на військову службу та відновлення у зв`язку з закінченням періоду проходження військової служби.

Суд із такими доводами відповідачів не погоджується, адже, як вбачається із військового квитка позивача серії НОМЕР_4 від 07.08.1990, у період з 02.07.1984 по 24.06.1985 останній був призваний на військову службу до Збройних Сил СРСР, що стало підставою для переривання навчання, яке продовжилось з 01.09.1986.

Суд також зазначає, що період з 02.07.1984 по 24.06.1986 зарахований до страхового стажу позивача як військова строкова служба, про що свідчить форма РС право.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду його навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984 та з 01.09.1986 по 13.06.1990.

З матеріалів справи судом не встановлено, що зазначені вище періоди перетинаються з періодами роботи позивача, а відповідачами, у свою чергу, наявність таких підстав не доведена, на виконання ухвали суду докази на підтвердження перетину періодів до суду не надано.

Разом із тим, суд зазначає, що конкретний розрахунок у роках, місяцях та днях означеного періоду навчання позивача здійснюватиметься пенсійним органом, а станом на момент розгляду справи відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині позовних вимог є порушеними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні пенсії №0457500035789 від 23.01.2026 та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №045750035789 від 16.04.2026, прийнятого на заміну рішення від 06.02.2026, як протиправних.

Разом із тим, суд наголошує на відсутності підстав для скасування як протиправного рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії №0457500035789 від 06.02.2026, оскільки на його заміну прийнято нове рішення - №045750035789 від 16.04.2026, яке вже визнане судом протиправним.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому, завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону №1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційний адміністративним судом у постановах від 13.10.2021 у справі №160/17081/20, від 12.11.2021 у справі №160/2493/21.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача, а також визначати розмір пенсії, суд дійшов висновку, що порушені права позивача слід відновити шляхом виходу за межі позовних вимог та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З матеріалів справи встановлено, що 16.01.2026 позивач вперше звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком та за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії №0457500035789 від 23.01.2026.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/172257/23.

Крім того, висновки про те що дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення пенсії викладені у постановах Третього апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №160/28068/24, від 22.04.2025 у справі №160/27214/24, від 12.06.2025 у справі №160/27888/24, від 20.06.2025 у справі №160/27767/24, від 20.08.2025 у справі №160/6879/25, від 14.10.2025 у справі №160/8070/25, якими рішення суду першої інстанції були змінені в частині дії зобов`язального характеру.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на це та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії №0457500035789 від 23.01.2026.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії №045750035789 від 16.04.2026, прийнятого на заміну рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії №045750035789 від 06.02.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1983 по 30.06.1984, з 01.09.1986 по 13.06.1990 та період роботи з 14.10.1993 по 08.09.1995.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 16.01.2026, з урахуванням висновків суду у даній справі та з урахуванням зарахованих періодів роботи та навчання до страхового стажу ОСОБА_1 , та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У задоволені іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 998 (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса