Постановление суда № 137114945, 04.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

04 червня 2026 р. Справа № 120/4788/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Голови Вінницького апеляційного суду Сергія Медведського про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом: зазначення відомостей, визначених у пункті 11 частини 5 статті 160 КАС України стосовно того, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надання доказів сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.; подання до суду засвідчних копій документів, на які посилається позивач як на обґрунтування заявлених позовних вимог.

На адресу суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши зміст уточненої позовної заяви, суд дійшов висновку, що вказана заява не усуває недоліки, які виявлені судом під час залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Щодо незазначення відомостей, визначених у пункті 11 частини 5 статті 160 КАС України стосовно сторони відповідача.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, у порушення вказаної вимоги позивач письмово не підтвердив про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, у заяві про усунення недоліків, позивач вказує, що зазначені недоліки, у цій частині, є вигаданими та необґрунтованими.

Суд з вказаними твердженнями не погоджується та наголошує, що винятків з правила щодо обов`язку позивача зазначити у позовній заяві дані про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. закон не містить.

Щодо ненадання доказів, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України встановлено, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Таким чином, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб`єктом владних повноважень.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що 07.01.2026 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду від 29.05.2024. Неотримавши відповіді 02.02.2026 звернувся до відповідача зі скаргою щодо відсутності відповіді на його апеляційну скаргу. 09.02.2026 отримав відповідь.

Разом з тим, на підтвердження вказаної обставини, суду в обґрунтування позовних вимог не надано належним чином засвідчених копій зазначених документів, що стало однією з підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Щодо надання засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви вказав, що засвідченню підлягають копії тільки тих документів, що виходять від підприємств, установ, організацій і стосуються особистих прав і законних інтересів громадян. На переконання позивача, він не наділений повноваженнями засвідчувати копії документів, які видаються державними органами та підприємств.

Крім цього вказав, що при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надаватись оцінка достатності наявності або відсутності доказів і такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху чи повернення позовної заяви.

Надаючи правову оцінку наведеним аргументам, слід врахувати, що подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Так, відповідно до частини 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Норма статті 94 КАС України є обов`язковою для всіх письмових доказів, які подаються учасниками процесу, незалежно від стадії, на якій були подані.

Згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, якщо оригінал доказу, копію якого подає учасник справи, знаходиться в останнього, то він підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд зауважує, що КАС України покладає обов`язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог законодавства саме на позивача. Вказаний обов`язок особи, що звертається до суду кореспондує обов`язку суду, отримавши матеріали позовної заяви, перевірити її відповідність указаним вимогам.

Так, Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що суд самостійно оцінює чи є вказані недоліки суттєвими та чи впливають на вирішення спору.

Судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху чітко зазначено про необхідність надати суду засвідчені належним чином копії документів, що долучені до матеріалів позовної заяви.

Оскільки, позивач долучив до позовної заяви зазначений доказ, він, в силу положень статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа. Покликання позивача на зворотне, а також на незрозумілість процедури засвідчення (в аспекті суб`єкта такого засвідчення) суд відхиляє, адже наведеними нормами КАС України чітко визначений як суб`єкт, так і процедура засвідчення копій документів в цілому.

Аналогічного правового висновку щодо обов`язковості засвідчення поданих до суду копій доказів дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 року по справі №120/969/23.

Разом з тим, на виконання ухвали суду позивачем додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.01.2026, однак, вказаний документ не завірений належним чином та поданий до суду у вигляді звичайної копії.

Частиною 2 статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як зазначалося судом, згідно із частинами 4, 5 статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином, у разі надання суду копії документа як доказу у справі, такий документ повинен бути засвідчений учасником справи, який його подає, наприклад у спосіб написання слів "Згідно з оригіналом" та проставлення особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого суду у копії.

Однак, в порушення наведених нормативних приписів, додані до заяви документи не засвідчені належним чином. Більше того, надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 26.01.2026 подані до суду у формі надрукованої таблиці без будь-якого засвідчення, що позбавляє можливості переконатися в достовірності такого доказу.

Оскільки, позивач долучив до заяви зазначений доказ, він, в силу положень статті 94 КАС України мав засвідчити копію поданого до суду документа.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною 6 статті 121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи вищевикладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху

Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали суду, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Комар Павло Анатолійович