Решение № 137107821, 04.06.2026, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/692/26

Провадження №2/701/542/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д. за участю секретаря -Байдужої Г. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Роги Маньківського району Черкаської області у віці 73 роки померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 12.10.2015 складено відповідний актовий запис №16, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.10.2015 виконавчим комітетом Рогівської сільської ради Маньківського району Черкаській області. Згідно інформації, яка вказана у постанові нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори від 11.03.2026 року №190/02-31 ОСОБА_1 16.03.2016 подав заяву про прийняття спадщини і було відкрито спадкову справу №78 за 2016 рік. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт від 13.06.1992 посвідчений Рогівською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 13.06.1992 за №9 де ОСОБА_2 , заповіла все майно на ім`я ОСОБА_1 , який не змінено і не відмінено. Згідно довідки Рогівської сільської ради від 15.03.2016 року №159 спадкоємцем за законом і заповітом є син ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Довідкою виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 12.05.2026 року №56/02-98 інформується, що вищевказаний будинок рахується за ОСОБА_2 , позивачем по справі. При цьому, на вказане спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у нього немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно. Постановою нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори від 11.03.2026 року №190/02-31 її відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне ОСОБА_2 , майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку. Таким чином, нотаріусом підтверджено, що спадкоємець - позивач є таким, що прийняв спадщину, інші спадкоємці відсутні. Згідно п.п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 , не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у вищевказаних документах, що описані у тексті позовної заяви вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку після смерті ОСОБА_2 , є лише син ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, позивач по справі. На замовлення позивача комунальним підприємством Черкаська обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1966 році. Довідка комунального підприємства Черкаська обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 17.03.2026 року №81 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.03.2026 року №469398345 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. На звернення позивача отримано лист відділу містобудування та архітектури Маньківської селищної ради від 23.03.2026 року №41/06-09, який вказує, що забудова земельної ділянки відповідає вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам. Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що забудова житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами здійснена у період з 1966 по 1972 роки. Слід також зазначити, що відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою та нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник помер, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав, у зв`язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно. Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду з даним позовом.

Позивач до суду не з`явився, але в своїй позовній заяві просив справу розглядати в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Роги Маньківського району Черкаської області у віці 73 роки померла позивача мати ОСОБА_2 , про що 12.10.2015 складено відповідний актовий запис №16, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 12.10.2015 виконавчим комітетом Рогівської сільської ради Маньківського району Черкаській області (а.с.10,11).

Згідно інформації, яка вказана у постанові нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори від 11.03.2026 року №190/02-31 ОСОБА_1 16.03.2016 подав заяву про прийняття спадщини і було відкрито спадкову справу №78 за 2016 рік.

На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт від 13.06.1992 посвідчений Рогівською сільською радою Маньківського району Черкаської області від 13.06.1992 за №9 де ОСОБА_2 , заповіла все майно на ім`я ОСОБА_1 , який не змінено і не відмінено (а.с.12).

Згідно довідки Рогівської сільської ради від 15.03.2016 року №159 спадкоємцем за законом і заповітом є син ОСОБА_1 (а.с.13)

На предмет обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

Довідкою виконавчого комітету Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області від 12.05.2026 року №56/02-98 інформується, що вищевказаний будинок рахується за ОСОБА_2 , позивачем по справі (а.с.14).

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначає, що на вказане спадкове майно житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами відсутній правовстановлюючий документ, у зв`язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у нього немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно.

Постановою нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори від 11.03.2026 року №190/02-31 її відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне ОСОБА_2 , майно мотивована тим, що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку . Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 , не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. (а.с.15).

На замовлення позивача комунальним підприємством Черкаська обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 . Згідно даних технічної інвентаризації житловий будинок збудовано у 1966 році (а.с.20-25)

Довідка комунального підприємства Черкаська обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 17.03.2026 року №81 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а.с.19).

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.03.2026 року №469398345 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано (а.с.18).

Згідно листа відділу містобудування та архітектури Маньківської селищної ради від 23.03.2026 року №41/06-09, вбачається, що забудова земельної ділянки відповідає вимогам містобудівної документації та державним будівельним нормам (а.с.16).

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Ст. 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Тобто, заповіт є особистою волею особи-спадкодавця, за якою він виявив власне волевиявлення на випадок своєї смерті, зробивши заповітне розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1236 ЦК України визначено право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом - заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини, якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

Відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Суд ураховує, що за змістом ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Таким чином, суд розцінює даний заповіт, як документ, який надає право позивачу на спадщину у вигляді житлового будиноку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв`язку із смертю спадкодавця, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 319, 322, 328, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський