Постановление суда № 137086884, 03.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/3420/24

Провадження №2-адр/203/2/2026

УХВАЛА

03 червня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

у с т а н о в и в:

1. 10 квітня 2024 року позивач поштовим зв`язком звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Заявлений позов обґрунтований тим, що 29.03.2024 позивача як керівника ПрАТ «Петриківський рибгосп» було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 1322 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), у виді штрафу в сумі 34 000,00 грн. Порушення полягало у транспортуванні вантажів з перевищенням допустимої маси. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки у квітні 2022 року був мобілізований і до 17.05.2024 проходив військову службу. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (т. 1 а.с.а.с. 2 5, 12).

2. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2024 справу за підсудністю було передано до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (т. 1 а.с. 16).

3. 12 серпня 2024 року суд ухвалив рішення, яким заявлений позов задовольнив, визнавши протиправною та скасувавши постанову від 29.03.2024 №012016 і стягнувши з відповідача на користь позивача компенсацію судових витрат у сумі 605,60 грн (т. 1 а.с.а.с. 46, 47).

4. 2 травня 2025 року суд за заявою стягувача постановив ухвалу, якою (т. 1 а.с.а.с. 242, 243):

- установив голові Державної служби України з безпеки на транспорті строк у десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для подання звіту про виконання рішення від 12.08.2024 щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів, сплачених на виконання скасованої постанови;

- визнав неправомірною бездіяльність боржника, яка полягає у неповерненні стягувачу грошових коштів, сплачених на виконання скасованої постанови;

- зобов`язав голову Державної служби України з безпеки на транспорті вжити заходів із запобігання у подальшій роботі випадків невиконання вимог закону, що регулює питання повернення безпідставно сплачених коштів.

5. 8 жовтня 2025 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду ухвалу від 02.05.2025 було скасовано (т. 2 а.с.а.с. 135, 136, 156 158).

6. 21 жовтня 2025 року стягувач поштовим зв`язком звернувся до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення стягнення з боржника грошових коштів, сплачених на виконання скасованої постанови (т. 2 а.с. 163).

7. Стягувач, представники сторін до суду не з`явилися, були повідомлені належним чином.

8. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).

9. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що підстав для ухвалення у справі додаткового рішення не існує з огляду на таке.

10. Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 4 статті 252 КАС (на якому побудовано подану заяву) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

11. Судом встановлено, що позивач, звернувшись із заявленим у справі позовом, не висунув вимогу про стягнення з відповідача суми сплаченого ним штрафа.

12. Викладене позбавляє суд можливості ухвалити у справі додаткове рішення.

13. Зазначений висновок цілком узгоджується з висновками, яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.08.2023, ухваленій у господарській справі №910/5880/21.

14. Так, стягувач обґрунтував вимогу про стягнення суми сплаченого ним адміністративного штрафу тим, що суд в адміністративній справі скасував постанову про застосування цього штрафу. При цьому суд вищої інстанції вказав на те, що єдиним правильним способом повернення сплачених коштів у цьому випадку є звернення з позовом у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

15. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення поданої стягувачем заяви.

16. Керуючись статтями 241 245, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 256 КАС.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 299 КАС.

Суддя М.О. Католікян