Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
01 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3526/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» до Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна та грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» код ЄДРПОУ 33000657, накладеного у межах виконавчого провадження ВП № 68843876;
2) скасувати арешт, накладений постановами старшого державного виконавця Свалявського відділу ДВС Черненко Вікторією Владиславівною від 31.05.2022 та від 05.09.2022 у межах виконавчого провадження ВП № 68843876 на все майно, що належить ТОВ «Свалява-Міськбуд», код ЄДРПОУ 33000657, із зобов`язанням Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо виключення відомостей про боржника - ТОВ «Свалява-Міськбуд» код ЄДРПОУ 33000657 з Єдиного реєстру боржників та зняття (припинення) обтяжень рухомого майна у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що були внесені на підставі виконавчого провадження ВП № 68843876.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують наведені обставини.
26 травня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку. В обґрунтування заяви позивач вказав, що про існування виконавчого провадження та накладені арешти позивач вперше об`єктивно дізнався у листопаді 2025 року, при цьому відповідач у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» не направляв на адресу підприємства та не вручав позивачу копії оскаржуваних постанов від 31.05.2022 року та від 05.09.2022 року про накладення арешту. Дізнавшись про арешт техніки у листопаді 2025 року, керівник негайно звернувся до ДВС із заявою про їх зняття. Проте у відповідь отримав лише лист від 20.11.2025 року з цитуванням статей закону та описом хронології дій. Копій самих оскаржуваних постанов до листа додано не було. Позивач був змушений звернутися до суду 20.05.2026 року, самостійно вирахувавши дати та номери постанов через відкриті дані Єдиного реєстру боржників, оскільки подальше штучне затягування часу з боку ДВС повністю блокувало можливість відновлення господарської діяльності підприємства. Пропуск часу з листопада 2025 року по травень 2026 року зумовлений виключно недобросовісною поведінкою самого відповідача (ДВС), який приховав документи й ігнорував адвокатські запити.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, з поданих документів судом встановлено, що постановою заступника начальника відділу Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Палей М.М. від 27.12.2023 у ВП №68843876 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем оскаржено до суду бездіяльність Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту з майна та грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» код ЄДРПОУ 33000657, накладеного у межах виконавчого провадження ВП № 68843876, а також просить скасувати арешт, накладений постановами старшого державного виконавця Свалявського відділу ДВС Черненко Вікторією Владиславівною від 31.05.2022 та від 05.09.2022 у межах виконавчого провадження ВП № 68843876.
Водночас, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 20.05.2026 року.
В тексті заяви про поновлення строку звернення представником позивача зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише у листопаді 2025 року, при цьому копії постанов про накладення арешту ним не отримано. При цьому вважає, що сама по собі обізнаність особи про наявність арешту на майно без отримання тексту відповідної постанови виконавця та без ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, не свідчить про обізнаність такої особи з рішеннями (діями) виконавця, які стали підставою для накладення такого арешту, та не може бути початком відліку строку звернення до суду.
З цього приводу суд зазначає, що законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Так, позивач звертався із заявою до Свалявського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна ТОВ «Свалява-Міськбуд», однак листом від 20.11.2025 відмовлено у знятті арешту з майна. В цьому листі позивача також повідомлено про існування постанов від 31.05.2022 та від 05.09.2022 у межах виконавчого провадження ВП № 68843876.
З моменту отримання позивачем листа від 20.11.2025 року та до моменту оскарження бездіяльності відповідача до суду 20.05.2026 пройшло півроку.
Разом з цим з позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що з 20.11.2025, тобто з моменту, коли позивачу стало відомо про існування постанов про накладення арешту на майно, та до моменту вчинення дій щодо отримання таких постанов пройшло більше 4 місяців.
Зокрема адвокатський запит про надання постанов Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у межах виконавчого провадження ВП № 68843876 було надіслано представником позивача тільки 17 квітня 2026 року.
Крім того, загальновідомим є той факт, що позивач не був позбавлений можливості самостійно ознайомитися із постановами про накладення арешту на майно в електронному кабінеті Автоматизованої системи виконавчого провадження, що в подальшому і було вчинено позивачем. Крім того, подач не був позбавлений можливості звернутися до відповідача із заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 68843876.
Відтак, суд зазначає, що позивач після отримання листа від 20.11.2025 року, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з майна та грошових коштів позивача, яке і є предметом спору згідно позовної заяви, мав можливість ознайомитися із постановами про накладення арешту від 31.05.2022 та від 05.09.2022 у межах виконавчого провадження ВП № 68843876.
Однак жодних активних дій щодо захисту своїх порушених прав позивачем до квітня 2026 року вчинено не було.
Представник позивача у заяві не вказує обставини, які були чи об`єктивно є непереборними та не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надали доказів на підтвердження таких обставин.
Суд вказує, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є об`єктивними непереборними підставами, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду, адже встановленого законом десятиденного строку звернення до суду було цілком достатньо для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 68843876, підготовки пакету документів позивачем та звернення до суду за захистом свого порушеного права, ба більше, враховуючи обізнаність про порушення своїх прав ще з листопада 2025 року.
Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Суд вказує, що дотримання строків звернення до суду жодним чином не свідчить про надмірний формалізм та не перешкоджає доступу до правосуддя, а спрямоване на дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення рівності всіх учасників судового процесу.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.
Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду, на які представник позивача посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Розглянувши наведені у заяві про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об`єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
За таких обставин, вказані позивачем у заяві причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до статті 123 частини 2 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.
Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.122, 123, 160, 161, 169, 243, 256 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свалява-Міськбуд» до Свалявського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя М.М. Луцович
Судебное решение № 137053979, Закарпатський окружний адміністративний суд было принято 01.06.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 260/3526/26. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: