Решение № 137051822, 01.06.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/576/26

Провадження № 2-а/459/8/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., представника позивача Огорілка Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Огорілко Ю. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просив скасувати постанову серія ЕНА № 6620587 від 06.02.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАПі закрити провадження у справі.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови 06.02.2026 о 05 год. 58 хв. у м. Шептицькому по вул. Львівській, Михальчук В.Я. в темну пору доби (в умовах недостатньої видимості) керував транспортним засобом «Renault Master», д. н. з. НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9.в Правил дорожнього руху України. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн. Представник позивача заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення та зазначає, на момент виявлення працівниками поліції правопорушення автомобіль марки «Renault Master», перебував перебував у припаркованому та нерухомому стані із вимкненим двигуном та увімкненою аварійною світловою сигналізацією. Представник позивача вказує, що підсвітка номерного знака автомобіля є технічно справною та працює виключно при увімкненому двигуні, тоді як при вимкненому двигуні її функціонування не передбачене конструктивними особливостями транспортного засобу. У зв`язку з цим сторона позивача вважає, що відсутність освітлення номерного знака у момент перебування автомобіля у нерухомому стані не свідчить про порушення Правил дорожнього руху. Крім того, позивач зазначає, що після запуску двигуна підсвітка номерного знака функціонувала належним чином. На думку сторони позивача, у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки факт керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком належними та допустимими доказами не підтверджений. У зв`язку із наведеним представник позивача просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 6620587 від 06.02.2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 24.02.2026 було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

05.03.2026 від представника відповідача надійшло повідомлення, у якому останній зазначив, що доводи позивача є безпідставними та спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності. На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови представник відповідача просив долучити до матеріалів справи документи, які стали підставою для її винесення, а саме: копію постанови, пояснення працівника поліції, копію довіреності та диск із відеофайлами.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що близько 6-ї години ранку, коли він повертався з Польщі до Львова, біля закладу «Сузір`я» його зупинила поліція нібито для перевірки документів. Натомість інспектори заявили про непрацюючу підсвітку номерного знака та виписали штраф у розмірі 1200 грн. Позивач запевнив, що пропонував замінити лампочки на місці, оскільки мав запасні, проте поліція це проігнорувала й порадила звертатися до суду. Позивач також пояснив, що під час зупинки транспортного засобу двигун був вимкнений, у зв`язку з чим підсвітка державного номерного знака не працювала. ОСОБА_1 наголосив, що зупинившись згодом на АЗС «WOG», він особисто переконався, що лампочки насправді справні й світяться. У зв`язку з цим позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена без достатніх правових підстав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 01.06.2026 свідок ОСОБА_2 пояснив, що під час патрулювання було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з несправністю освітлення номерного знака. Свідок зазначив, що не пригадує та не може ні підтвердити, ні спростувати, чи був заглушений двигун транспортного засобу після його зупинки. Також ОСОБА_2 пояснив, що приблизно через 1015 хвилин після зупинки водій повторно під`їхав до працівників поліції та демонстрував роботу підсвітки номерного знака.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, всебічно дослідивши докази з точки зору їх повноти та достатності, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (надалі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР - ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як випливає із рішення Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6620587 від 06.02.2026, водій ОСОБА_1 , 06.02.2026 о 05 год. 58 хв. по вул. Львівській у м. Шептицькому в темну пору доби (в умовах недостатньої видимості) керував транспортним засобом «Renault Master», д. н. з. НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги п. 2.9.в Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за що на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1190 гривень.

Частиною 1 ст.121-3 КУпАП передбачена відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування своїх вимог сторона позивача покликається на те, що оскаржувана постанова, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, винесена з порушенням норм КУпАП, висновки інспектора є недоведеними, необґрунтованими і такими, що не відповідають дійсності.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові, представником Головного Управління НП у Львівській області до матеріалів справи долучено диск із відеозаписом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції Білика Н.

У ході розгляду справи у судовому засіданні зазначений відеозапис був досліджений та оглянутий судом. Під час перегляду відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського встановлено, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , після чого підійшли до водія, представилися, повідомили причину зупинки та поінформували про здійснення відеофіксації. Після зупинки транспортного засобу двигун автомобіля був вимкнений, увімкнена аварійна світлова сигналізація, а водій розпочав спілкування із працівниками поліції. Після підходу до транспортного засобу працівниками поліції здійснено огляд заднього номерного знака, за результатами якого констатовано відсутність його підсвітки.

Даючи оцінку даному відеозапису суд враховує те, що указаний відеозапис не містить чіткої фіксації того, що під час руху транспортного засобу підсвітка заднього номерного знака не працювала, а також не підтверджує факту керування чи експлуатації транспортного засобу із неосвітленим номерним знаком. Сам факт виявлення після зупинки транспортного засобу непрацюючої підсвітки номерного знака не є достатнім та беззаперечним доказом того, що така несправність існувала саме під час руху або експлуатації транспортного засобу. Належних та допустимих доказів того, що позивач керував або експлуатував транспортний засіб із неосвітленим номерним знаком, матеріали справи не містять.

Таким чином, проаналізувавши зазначений відеозапис у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що такий відеозапис не підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки не містить належної фіксації факту керування чи експлуатації транспортного засобу з неосвітленим заднім номерним знаком, що не дає можливості суду однозначно встановити порушення позивачем вимог пп. «в» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, а інших доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем суду надано не було.

Отже, аналіз фактичних обставин справи, установлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності з мотивами, покладеними в основу оскаржуваної постанови, надає суду підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

За таких обставин суд приходить висновку, що наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на припущеннях, без належного документального підтвердження факту керування або експлуатації транспортного засобу з неосвітленим номерним знаком.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова серії ЕНА № 6620587 від 06.02.2026 не відповідає критеріям обґрунтованості та законності, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.2,8,9,72-77,78,132,134,139,229,241-246,250,255,286,293,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6620587 від 06.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП- скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 01.06.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) ,

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ: 40108833, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3).

Суддя М. В. Мельникович