Постановление суда № 137051243, 02.06.2026, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

02 червня 2026 рокуСправа №366/3617/25 Провадження № 2-п/451/11/26

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Патинок О.П.

при секретарі Ференс І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Радехів заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі №366/3617/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

27.04.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі №366/3617/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 вищезазначену заяву передано до розгляду судді Патинок О.П.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , не з`явилася в судове засідання та не мала можливості подати відзив, оскільки з 2020 року фактично перебуває за межами України не отримувала судові повістки, повідомлення або інші процесуальні документи; не була належним чином поінформована про розгляд справи; не мала реального доступу до матеріалів судової справи. У зв`язку з цим вона була позбавлена можливості брати участь у судовому процесі та захищати свої права. Вказує, що не отримувала та не мала доступу до позовної заяви; розрахунку заборгованості; кредитного договору; документів щодо відступлення права вимоги; інших доказів, на які посилається позивач. Справа була розглянута без фактичного забезпечення її права на захист. З наявної інформації вбачається, що право вимоги за кредитним договором було передано від первісного кредитора ТОВ «АлексКредит» до іншої фінансової компанії (зокрема ТОВ «Секвойя Капітал»), однак її не надано належних доказів такого відступлення; відсутній повний реєстр переданих зобов`язань; не підтверджено включення її договору до такого реєстру. Кінцевий строк виконання зобов`язань за кредитним договором припадає на 2020 рік. Позов подано у 2026 році, що свідчить про можливе пропущення строку позовної давності, що підлягає перевірці судом. Сума кредиту становила 5 000 грн, тоді як заявлена до стягнення заборгованість складає 29 730 грн, що є майже шестикратним збільшенням первісного зобов`язання. Зазначене свідчить про можливу неспівмірність нарахованих процентів, штрафних санкцій та інших платежів і потребує обов`язкової перевірки судом шляхом витребування детального розрахунку заборгованості та первинних документів. Строк на подання заяви пропущено з поважних причин, оскільки: вона тривалий час проживає за межами України; не отримувала копії судових рішень та матеріалів справи; не мала доступу до доказів позивача; не могла своєчасно дізнатися про зміст заочного рішення. Просить суд скасувати заочне рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.03.2026 у справі №366/3617/25.

29.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОЛВЕНТІС" - Лановий Є.М. надійшло заперечення на клопотання, де вказано, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою та такою, яка має бути залишена судом без задоволення. У зв`язку із не виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором та для захисту свого порушеного права, ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулось до Радехівського районного суду Львівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по вищевказаним кредитним договором. Матеріали справи підтверджують належне повідомлення відповідача про розгляд справи та наявність у неї реальної можливості реалізувати свої процесуальні права. Так, згідно із заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17 березня 2026 року у справі №366/3617/25 судом було здійснено виклик відповідача через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відповідно до зазначеної норми процесуального закону, з моменту опублікування такого оголошення особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду. Більше того, твердження відповідача про необізнаність щодо розгляду справи спростовуються її власною процесуальною поведінкою. Так, 30.01.2026 та 12.02.2026 ОСОБА_1 було подано відзив на позовну заяву, а 16.02.2026 відповідне повідомлення до суду. Зазначені дії свідчать про те, що відповідач була обізнана про існування судового провадження, його предмет та перебіг розгляду справи, а також мала можливість реалізовувати свої процесуальні права, у тому числі брати участь у судових засіданнях, подавати докази, клопотання чи пояснення. Також посилання відповідача на перебування за межами України не може вважатися достатньою та безумовною підставою для скасування заочного рішення, оскільки сам по собі факт перебування за кордоном не позбавляє особу можливості брати участь у цивільному процесі дистанційно, шляхом подання процесуальних документів, використання засобів електронного зв`язку, участі в режимі відеоконференції або через представника. Просить суд прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи заперечення ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» на заяву про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 березня 2026 року по цивільній справі № 366/3617/25. Заяву відповідача про перегляд заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17 березня 2026 року по цивільній справі № 366/3617/25 залишити без задоволення.

27.04.2026 заяву залишено без руху.

19.05.2026 на виконання ухвали судді від 27.04.2026 надано клопотання про долучення доказів.

19 травня 2026 року ухвалою судді прийнято заяву про перегляд заочного рішення до розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явилася про дату і час судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.180-181).

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданих запереченнях просили провести судове засідання за відсутності представника (а.с.184).

Згідно ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка учасників провадження не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає подану заяву такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити, яка поважність причини неявки в судове засідання та неподання відзиву відповідачем, так і істотне значення доказів, на які посилається відповідач, для правильного вирішення справи.

Так, доводи заявника щодо скасування заочного рішення, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України відповідач про судові засідання тричі повідомлявся судовою повісткою за зареєстрованим місцем проживання.

Частина 3 ст.287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з`явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Судом встановлено, що заочним рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 17.03.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) заборгованість за Кредитним договором № 2887334 від 08.11.2019 у розмірі 29 730,00 (двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ: 43657029, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

27.04.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про перегляд заочного рішення у справі №366/3617/25 (а.с.165-168).

Так, для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, але й відповідач повинен зазначити докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов`язковою.

Щодо доводів заявника про те, що остання не отримувала повідомлення про розгляд справи, позовної заяви і додатків до неї, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру до Радехівського районного суду Львівської області надійшла відповідь № 2188555 від 29.12.2025 щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 (а.с.66).

Так, матеріали позовної заяви, ухвала про відкриття провадження у справі від 22.01.2026 та ухвала суду від 10.02.2026 та від 02.03.2026 разом із попередженням надсилались відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, в матеріалах справи наявні підтвердження надсилання вказаних документів (а.с.79, 83, 123-124,136-137). Крім того, ухвалою суду від 10.02.2026 та від 02.03.2026 судові засідання були відкладені, дані ухвали судового засідання із попередженням відповідача про наслідки неявки в наступне судове засідання було скеровано відповідачу за адресою місця реєстрації, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 123-124,136-137).

Крім того, судом здійснювався виклик відповідача в порядку ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.82,104,131).

Так, із довідок на конвертах рекомендованих повідомлень вбачається, що причиною повернення/досилання, матеріалів справи та судової повістки є «адресат відсутній за вказаною адресою», також наявна відмітка про особисте одержання ухвали про відкриття провадження (а.с. 83, 123-124,136-137).

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справах № 906/142/18, № 752/11896/17.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 викладено правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що вона не одержувала судових документів є безпідставними.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач повідомлялася належним чином про дату і час судових засідань, однак жодного разу в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надавала, заяв про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Більше того, заявником (відповідачем) не зазначено жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування зазначеного заочного рішення Радехівського районного суду Львівської області від 17.03.2026 відсутні, а тому заяву відповідача (заявника) ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

При цьому, суд роз`яснює заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 258-260,287-288 ЦПК України, суд, -

постановив:

Залишити без задоволення заяву відповідача (заявника) ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 17 березня 2026 у цивільній справі №366/3617/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Патинок О. П.