Решение № 137046751, 01.06.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1402/26

Провадження № 2/545/1647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором № 3258188 від 31.08.2021 року у розмірі 13362,56 грн. та за кредитним договором №4689762 від 28.08.2021 року у розмірі 6180,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн., мотивуючи вимоги наступним.

31.08.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3258188, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 1600,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії і проценти та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. 29.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні тов. «Мілоан» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників, в тому числі за договором №3258188. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Ведикт Капітал№ відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором №3258188. 10.03.2026 року було укладено договір №10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3258188. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3258188. 28.08.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4689762, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 2000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії і проценти та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Строк кредиту 20 днів. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Відповідач не виконав умови кредитного договору. 25.05.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4689762. 07.11.2025 року було укладено договір №07-11/25 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4689762. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4689762. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитами становить 19542,56 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3600,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 15942,56 грн. Відповідач вимоги кредитних договорів не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

05.05.2026 року представник відповідача- адвокат Портянко Є.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки вони безпідставні та необґрунтовані. Відсотки нараховані відповідачу понад строки дії договорів, що є грубим порушенням чинного законодавства України. Представник відповідача просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

08.05.2025 року від сторони позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначили, що відповідач не заперечує факт укладання договору, отримання грошових коштів та виникнення зобов`язань між сторонами. Кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору.

Представник позивача, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі про що надала відповідну заяву.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час розгляду справи належно повідомлені. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності відповідача, в задоволенні позову прохав відмовити з підстав викладених у відзиві. Також прохав зменшити понесені позивачем витрати на правову допомогу.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо договору №3258188 від 31.08.2021 року, суд зазначає наступне.

31 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 3258188 за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 1600,00 грн. строком на 16 днів з 31.08.2021 по 16.09.2021.

Відповідно до п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без нарахування врахування суми (тіла) кредиту) складають 2,56 грн. в грошовому виразі та 4,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна Загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальником за кредитом складає 1602,56 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору.

Пунктом 1.5.1 договору передбачена комісія за надання кредиту: 0 грн., яка нараховується за ставкою 0 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 2,56 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору.

Даний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. (п. 6.1. договору).

Згідно п.6.2. Договору, Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

За змістом п. 6.3. договору, позичальник, приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору; не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього договору про які він не повідомив ТОВ «Мілоан» (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана ТОВ «Мілоан», в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; відповідає вимогам заявника, що встановлені розділом 2 правил надання фінансових кредитів (послуг) ТОВ «Мілоан», що розміщені на веб-сайті ТОВ «Мілоан» та є невід`ємною частиною цього договору.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

29.11.2021 було укладено договір №29-11-102 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3258188.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3258188.

10.03.2026 було укладено договір №10-03/26 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3258188.

Таким чином, ТОВ «Факторинг партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за довго ром №3258188.

Згідно наявних матеріалів справи, загальний розмірі заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3258188 від 31.08.2021р., що підлягає стягненню з позичальника, як зазначає позивач, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13362,56 грн., з яких: 1600,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 11762,56 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено,що кредитору зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитору зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, з урахуванням доказів наявних в матеріалах справи, суд вважає встановленим, що 1.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем був укладений договір № 3258188, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв`язку з чим між сторонами виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до правового висновку, який міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18), після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 3258188 від 31.08.2021 року відповідачу було надано позику строком на 16 днів зі сплатою відсотків за кожен день у розмірі 0,01%.

З розрахунку заборгованості вбачається, що датою видачі кредиту є 31.08.2021 року, строк кредитування 16 днів, сума кредиту 1600,00 грн.

Суд вважає за необхідне застосувати вказаний правовий висновок Верховного Суду і до правовідносин, що склались по кредитному договору № 3258188 від 31.08.2021 року, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягали відсотки в розмірі 2,56 грн. (1600 х 0,01% х 16), де 0,01- процентна ставка за день; 16 кількість днів на які видано позику.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 3258188 від 31.08.2021 в сумі 1602,56 грн.., з яких: 1600,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2,56 грн. - відсотки.

Враховуючи, що представником позивача не надано доказів користування відповідачем кредитними коштами понад строк дії договору, підстави для пролонгації дії договору та нарахування відсотків поза межами дії договору відсутні.

Щодо договору №4689762 від 28.08.2021 року суд зазначає наступне.

28.08.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договорі №4689762.

Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Кредитодавця, доступ до якої забезпечується Споживачу через веб-сайт або мобільний за стосунок «CreditPlus». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в особистий кабінет/мобільний за стосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого Кредитодавцем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч. через месенджер), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus».

На умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Кредитним Договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір): 2000,00 грн.

Тип кредиту кредит. Строк кредиту 20 днів.

За користування кредитом нараховуються відсотки відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту.

Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника.

Також, сторони домовились, що несуть відповідальність за порушення умов цього Договору згідно чинного законодавства України, цього Договору, а також, що порушенням умов цього Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Кредитним договором передбачено, що внесення змін та доповнень до цього Договору оформляється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.

25.05.2022 було укладено договір №ФК 25-05/22 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4689762.

07.11.2025 було укладено договір №07-11/25 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4689762.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №4689762.

Згідно наявних матеріалів справи, загальний розмірі заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4689762 від 28.08.2021р., що підлягає стягненню з позичальника, як зазначає позивач, станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 6180,00 грн., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4180,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору № 4689762 від 28.08.2021 року відповідачу було надано позику строком на 20 днів зі сплатою відсотків за кожен день у розмірі 1,90%.

З розрахунку заборгованості вбачається, що датою видачі кредиту є 28.08.2021 року, строк кредитування 20 днів, сума кредиту 2000,00 грн.

Суд вважає за необхідне застосувати вказаний правовий висновок Верховного Суду і до правовідносин, що склались по кредитному договору № 3258188 від 31.08.2021 року, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягали відсотки в розмірі 760 грн. (2000 х 1,90% х 20), де 1,90- процентна ставка за день; 20 кількість днів на які видано позику.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 4689762 від 28.08.2021 в сумі 2760,00 грн.., з яких: 2000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 760,00 грн. - відсотки.

Враховуючи, що представником позивача не надано доказів користування відповідачем кредитними коштами понад строк дії договору, підстави для пролонгації дії договору та нарахування відсотків поза межами дії договору відсутні.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Що стосується строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності позивачем не були пропущені, а тому суд не вбачає правових підстав для застосування строку позовної давності.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правничу допомогу в загальній сумі 9000 грн. 00 коп. суд виходить з такого.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію укладеного позивачем з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року, копію прайс-листа Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги №1560 від 02.02.2026 року, згідно якої вартість послуг Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості становить 9000 грн., копію витягу з акту №29 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року, відповідно до якого Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало позивачу юридичну допомогу по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 9000 грн.

З метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, клопотання представника відповідача про зменшення суми витрат на правову допомогу, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 9000 грн. 00 коп. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим обсягом та часом послуг у суді, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу до розміру 5000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до розміру 5000 грн. 00 коп., а тому при частковому задоволенні позову на 22,32%, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1116 грн. 00 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 594 грн. 24 коп. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, заборгованість за кредитним договором № 3258188 від 31.08.2021 року та за кредитним договором №4689762 від 28.08.2021 року у загальному розмірі 4362 (чотири тисячі триста шістдесят дві) грн. 56 коп., судовий збір в розмірі 594 (п`ятсот дев`яносто чотири) грн. 24 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог, відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. О. Зуб