Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 351/451/26
Номер провадження №2/351/802/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2026 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Мартинюка В.І.
за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Стислий виклад позицій учасників справи.
До суду 28.03.2026 надійшла позовна заява від АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування поданого позову АТ «Акцент-Банк» зазначено про те, що 24.09.2025 ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101758698249276 щодо надання останній кредиту в розмірі 20 000,00 грн строком на 12 місяців (тобто до 23.09.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн.
Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору, ліміт цього договору: 20 000,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 23.09.2026, терміном на 12 місяці. Згідно з п. 6 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85,00 річних.
Проте, у порушення умов договору, остання зобов`язання за договором належним чином не виконала.
Станом на 27.03.2026 заборгованість відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 22 111,98 грн, яка складається з: 17 248,34 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 564,70 грн - загального залишку заборгованості за процентами, 0,00 грн - загального залишку заборгованості за комісією та 298,94 грн - загального залишку заборгованості за пенею.
Представник позивача АТ «Акцент-Банк» в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 31.03.2026 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків по справі.
Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, із врахуванням позиції представника позивача, який не заперечував щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку провести заочний розгляд справи.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 24.09.2025 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку і підписала Заява про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101758698249276 від 2025-09-24.
Відповідно до умов заяви сума кредиту 20 000,00 грн, строк кредиту - 12 місяців зі строком повернення до 2026-09-23 включно. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік.
Заява та паспорт споживчого кредиту позичальником підписано електронним цифровим підписом № 03467f120a22119c246b809b7c4b63e2c8607840 cf273fcf5952ec8cc226b8aeb2.
АТ «Акцент-Банк» виконав умови договору та надав відповідачу кредитні кошти що підтверджується Меморiальним Ордером N TR.49821622.28158.65455 від 24.09.2025 про видачу кредиту за кредитним договором № ABH0CT155101758698249276.
Вказане свідчить, що кредитні кошти перебували у користуванні відповідача з його погодженням усіх умов щодо використання вказаних кредитних коштів.
У порушення зазначених умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого, як вбачається із розрахунку заборгованості по вказаному договору, станом на 27.03.2026 у останнього перед кредитором утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 22 111,98 грн, яка складається з 17 248,34 грн загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 564,70 грн - загального залишку заборгованості за процентами. 0,00 грн. - загального залишку заборгованості за комісією та 298,94 грн - загального залишку заборгованості за пенею.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем АТ «А-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_1 уклала з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101758698249276, приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку і підписала про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101758698249276 від 2025-09-24.
За вказаним договором позичальник отримав доступ до кредитних коштів, про що свідчить Меморiальний Ордер N TR.49821622.28158.65455 від 24.09.2025 про видачу кредиту за кредитним договором № ABH0CT155101758698249276 та виписка по рахунку ОСОБА_1 видана АТ «А-Банк» за період 24.09.2025 27.03.2026. Указане дозволяє суду зробити висновок, що відповідачем грошові кошти за вказаним кредитним договором були отримані та перебували у її користуванні.
При цьому, проценти за договором нараховували та списувались з рахунку відповідно до погоджених відповідачем умов та не заперечувались нею протягом всього періоду користування кредитними коштами.
Разом з тим, відповідачем порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 27.03.2026 має заборгованість перед позивачем в сумі 22 111,98 грн, яка складається з 17 248,34 грн - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4 564,70 грн. - загального залишку заборгованості за процентами. 0,00 грн - загального залишку заборгованості за комісією та 298,94 грн - загального залишку заборгованості за пенею.
Надаючи оцінку доказам у справі, що розглядається, суд звертає увагу, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.
Тобто, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов`язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов`язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.
Так, зміст наданої позивачем виписки по кредиту позичальника з детальним описом фінансових операцій підтверджує обсяг фактично отриманої позичальником суми та автоматичне списання банком суми простроченої заборгованості, а також списання нарахованих ним процентів за користування кредитом.
Відповідачем суду не надано будь-яких доказів на спростування достовірності наданого банком розрахунку або помилковості обрахованої заборгованості за тілом кредиту та простроченими процентами, яка підтверджується первинними банківськими документами.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. У подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позики, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, пеня її не можуть бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору від 24.09.2025 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про часткове задоволення позову.
Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101758698249276 від 24.09.2025, яка в сукупному розмірі складає 21 813,04 грн, яка складається із заборгованості за кредитом (тілом кредиту) 17 248,34 грн; заборгованості за процентами 4 564,70 грн.
Розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду АТ «А-Банк» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315571364 від 27.03.2026.
Оскільки позов АТ «А-Банк» до ОСОБА_1 задоволено частково, з останньої на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір розмірі 2 626,40 грн із розрахунку 21813,04*2662,40/22111,98
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, заборгованість у сумі 21 813,04грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, судовий збір у сумі 2 626,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 01.06.2026.
Суддя Василь МАРТИНЮК
Судебное решение № 137021921, Снятинський районний суд Івано-Франківської області было принято 27.05.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 351/451/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: