Решение № 137020194, 01.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1806/26

2/707/1495/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 31816,26 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23.04.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 850640449 на суму 2100 грн. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6300,00 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 31816,26 грн. та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 01.05.2026 відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

26.05.2026 від представника відповідача адвоката Гнтюк А.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що виписка з особового рахунку є недопустимим доказом, оскільки не належить до первинних бухгалтерських документів у розумінні вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Станом на дату отримання кредиту розмір мінімальної заробітної плати в Україні було встановлено в розмірі 6 700 грн. (станом на 01.01.2023 р.), а тому до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню положення статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у разі задоволення позову сума, що підлягає стягненню, становитиме 6 300 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6 300 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 21 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких загальний розмір грошових зобов`язань споживача не може перевищувати подвійного розміру суми, фактично отриманої та неповернутої за кредитом, то граничний розмір відповідальності Відповідача не може перевищувати 12600 грн, включаючи всі можливі нарахування. Нараховані позивачем відсотки вважає явно завищеними. Також вважає завищеними заявлені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн. Просить стягнути із позивача на користь відповідача судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

27.05.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він вказує, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу, укладеного між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №236. Тобто було виконано всі умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписано договір факторингу №28/1118-01; укладено відповідний реєстр прав вимоги та здійснено фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Подальші відступлення прав вимоги до відповідача також вважає такими, що відбулося правомірно на підставі відповідних договорів факторингу. Зазначає, що положення кредитного договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності. Стягнення правничої допомоги з позивача у розмірі 10000,00 грн., є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.04.2023 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 850640449, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога»

Відповідно до п.2.3. Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 2100 грн 00 коп. одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 23.05.2023.

Згідно з п.7.1. Договору, на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 23.05.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Відповідно до п.8.3. Договору, протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 23.05.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 613,20 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,68 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним; у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.05.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 612,67 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,68 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 236 від 27.06.2023, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 16046,10 грн., з яких: 6300 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9746,10 грн. заборгованість за відсотками.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01.

Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 10.10.2024 до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 31816,26 грн., з яких: 6300 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25516,26 грн. заборгованість за відсотками.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 15.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 31816,26 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 15.07.2025 до Позивача також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.

Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 850640449 від 23.04.2023, заборгованість відповідача перед позивачем становить 31816,26 грн., з яких: 6300 грн. заборгованість за тілом кредиту; 25516,26 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що умови договору щодо порядку та строків нарахування відсотків по кредиту включено у договір під переважним впливом кредитора та без урахування інтересів позичальника, отже вони є суперечливими та в силу вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» недійсними, адже зазначені положення договору є чіткими для розуміння, не перешкоджають позичальнику повернути отримані по кредиту кошти у пільговий строк зі сплатою незначного розміру відсотків та не свідчать про істотний дисбаланс у правах та обов`язках сторін кредитного договору.

Крім того, посилання відповідача на ст. 21 цього закону не спростовує правомірності нарахування позикодавцем відсотків за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, оскільки приписи вказаної статті регулюють розмір нарахування платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань, а не відсотків за правомірне користування коштами.

Також неспроможними суд вважає доводи відповідача щодо неналежного переходу права вимоги до кредиторів. На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з додатковими угодами про продовження строку дії) та реєстр прав вимоги № 236 від 27.06.2023, Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги до нього; договір факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 та реєстр прав вимоги № 1 від 10.10.2024, платіжна інструкція до нього; договір факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 та реєстр прав вимоги № б/н від 15.07.2025, акт прийому-передачі реєстру боржників, платіжна інструкція до нього. Докази, які б спростовували факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов до суду відповідачем не надано. Також матеріали справи не містять доказів належного виконання боржником зобов`язань як на користь первісного кредитора, так і на користь наступних.

Отже, жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність кредитного договору, відповідач не надав, у тому числі ним не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Таким чином, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 850640449 від 23.04.2023 у загальному розмірі 31816,26 грн. в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за вказаним договором.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн.

Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 7000 грн., суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4000 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором № 850640449 від 23.04.2023 у розмірі 31816 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

У стягненні решти витрат за надання правничої допомоги відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський