Постановление суда № 137018461, 28.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/701/21

1-кс/357/1020/26

У Х В А Л А

28 травня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду № 5 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «АМВ» на бездіяльність слідчого (дізнавача) у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42020111030000158 від 11.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,-

за участі сторін:

прокурора ОСОБА_4

слідчого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5

представника скаржника ОСОБА_3

у с т а н о в и в:

до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла для розгляду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «АМВ» на бездіяльність слідчого (дізнавача) Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області щодо не неналежного розгляду клопотання в порядку ст. 220 КПК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 02 квітня 2026 року до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ним було подано клопотання про залучення доказів у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 42020111030000158 від 11.08.2020, за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України в якому останній надав слідству належні та допустимі докази, отримані у передбаченому законом порядку (через направлення адвокатського запиту). Дане Клопотання було повністю задоволено. Зважаючи на те, що у розпорядженні слідства є повний комплект доказів (11 із 11), які повторно підтверджують факт використання завідомо підроблених документів 28 квітня 2026 року представником потерпілого Приватного акціонерного товариства «АМВ», код ЄДРПОУ 02047891, відправлено клопотання в порядку ст. 220 КПК України до слідчого (дізнавача) Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області та процесуального прокурора Білоцерківської окружної прокуратури з вимогою надати процесуальну оцінку наявним доказам та вирішити питання щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 . 01 травня 2026 року на електронну адресу ОСОБА_3 , зареєстровану в ЄСІТС, надійшов супровідний лист та постанова про повну відмову в задоволенні клопотання від 01.05.2026, яке отримане слідством 23 січня 2026 року. Вказана постанова на думку представника заявника є незаконною, оскільки клопотання не було розглянуто по суті, а слідчим фактично допущено бездіяльність. Скаржником було подано клопотання у порядку ст.220 КПК України, в якому ставилось питання про:

-надання процесуальної оцінки наявним у матеріалах провадження доказам;

-прийняття рішення щодо наявності підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_6 ;

-у разі відмови, надання мотивованого обґрунтування із зазначенням недостатніх доказів та необхідних слідчих дій.

Таким чином, клопотання стосувалося прийняття конкретного процесуального рішення. У постанові від 01.05.2026 зазначено, що клопотання не стосується виконання конкретної процесуальної дії та не відповідає вимогам ст. 220 КПК України.

Такий висновок на думку представника скаржника є безпідставним і суперечить змісту самого клопотання. Слідчий не оцінив доводи клопотання, не визначив, чи є підстави для підозри; не вказав, яких доказів недостатньо, не визначив, які слідчі дії необхідно провести, а тому постанова дізнавача не містить вмотивованого рішення по суті. Слідчий, на думку представника скаржника, фактично: ухилився від розгляду клопотання по суті, не прийняв процесуального рішення у розумінні КПК, підмінив розгляд формальною відпискою, про що свідчить дата отримання клопотання в постанові від 01.05.2026. Така поведінка є бездіяльністю, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Клопотання сторони є процесуальним інструментом реалізації прав, а слідчий не вправі відмовляти у його розгляді з формальних підстав. Відмова у наданні оцінки доказам без наведення мотивів фактично порушує принцип змагальності, право на ефективний захист, вимоги розумності досудового розслідування. Постанова про відмову в задоволенні клопотання від 01.05.2026 не відповідає вимогам закону, не містить мотивованого рішення та свідчить про неналежний розгляд клопотання, а тому представник скаржника ОСОБА_3 просить визнати бездіяльність, заступника начальника сектору дізнання Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_7 , незаконною, скасувати постанову від 01.05.2026 про відмову у задоволенні клопотання та зобов`язати заступника начальника сектору дізнання Білоцерківського ВП ГУНП в Київській області, капітана поліції ОСОБА_7 розглянути зазначене клопотання у порядку ст.220 КПК України та прийняти мотивоване процесуальне рішення по суті.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав наведених у ній, просив її задовольнити.

Дізнавач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги ОСОБА_3 , посилаючись на те, що до органу дізнання надійшло клопотання щодо надання належної процесуальної оцінки доказам та вирішення клопотання про повідомлення особі про підозру. Відповідно до ст. 220 КПК України потерпілий, представник потерпілого має право подавати клопотання щодо проведення та виконання будь-яких процесуальних дій, надання оцінки доказам не є процесуальною дією та не є слідчою дією, у зв`язку із чим було відмовлено в задоволенні клопотання, оскільки представником скаржника не було об`єктивно зазначено, яка процесуальна дія мала б виконатися дізнавачем під час розгляду вищезазначеного клопотання, а тому дізнавач ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні скарги.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку дізнавача ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 оскільки, оцінку доказам надає дізнавач та прокурор, що не є процесуальною дією чи слідчою дією у зв`язку із чим у задоволенні клопотання ОСОБА_3 було відмовлено. Крім того прокурор зазначив, про те що ОСОБА_3 просить повідомити про підозру ОСОБА_6 , повідомлення про підозру здійснюється у випадках передбачених КПК коли є підстави та встановлені мотив, умисел тощо. Представник скаржника ОСОБА_3 не може просити надати оцінку доказів та про повідомлення про підозру особі, оскільки це суперечить чинному законодавству.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, заслухавши представника скаржника, дізнавача та прокурора, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За змістом наведених вище положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні підлягає оскарженню бездіяльність, яка відповідає трьом обов`язковим ознакам: 1) на слідчого або прокурора покладено обов`язок вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Тобто вищенаведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується невиконання обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Крім того, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Під час розгляду скарги встановлено, що 02.04.2026 року в рамках кримінального провадження №42020111030000158 представник скаржника ОСОБА_3 звернувся до заступника начальника сектору дізнання Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 , із клопотанням про надання процесуальної оцінки доказам та вирішення питання щодо повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Постановою заступника начальника сектору дізнання Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 01.05.2026 року в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, оскільки вимога заявника про надання процесуальної та правової оцінки викладеним у клопотанні обставинам і доказам на предмет наявності достатніх підстав для повідомлення про підозру, не стосується виконання конкретної процесуальної дії передбаченої КПК України, а тому не відповідає вимогам ст. 220 КПК України.

Аналізуючи зміст поданої скарги, зокрема підстави та предмет оскарження, в контексті наведених вище положень кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що на досудовому провадженні оскарженню слідчому судді на підставі ст. 303 КПК України підлягає не будь-яке рішення чи дія або бездіяльність, а лише те, яке прямо передбачено вичерпним переліком, що міститься у ч. 1 ст. 303 КПК України. І до цього переліку не входять вище вказані вимоги скарги.

За таких обставин, постанова дізнавача про відмову у задоволенні клопотання не може оскаржуватись в порядку ст. 303 КПК України, а тому не може бути предметом судового контролю з боку слідчого судді.

Керуючись ст.ст.3, 26, 110, 220, 303-307 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПрАТ «АМВ» на бездіяльність слідчого (дізнавача) у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42020111030000158 від 11.08.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути поданні під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали буде проголошений в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 01.06.2026 року о 13 год.

Слідчий суддя ОСОБА_8