Постановление суда № 136996741, 01.06.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 584/918/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., державного виконавця Ліжниченка В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ліжниченка Вадима Олександровича про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року до Сумського районного суду Сумської області через підсистему «Електронний суд» звернувся державний виконавець Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ліжниченко В. О. з поданням про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 . В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 79088228 щодо виконання виконавчого листа про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 в розмірі від усіх доходів боржника, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_3 , 2024 року народження, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 09 липня 2024 року. 12 вересня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої направлено сторонам для виконання та відома. 18 листопада 2025 року державним виконавцем винесено і направлено до військової частини НОМЕР_1 постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. На 01 грудня 2025 року заборгованість по виплаті аліментів становить 76948,56 грн, станом на 16 грудня 2025 року аліменти на депозитний рахунок відділу не надходили. 16 грудня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти на рахунках боржника та направлено для виконання до банківських установ та 22 грудня 2025 року відомості про божника було внесено до Єдиного реєстру боржників. Станом на 01 лютого 2026 року заборгованість по виплаті аліментів становить 123452,32 грн. 06 квітня 2026 року в ході телефонної розмови між державним виконавцем та представником фінансового відділу військової частини НОМЕР_1 було встановлено, що боржник здійснив самовільне залишення частини, тому стягнення із заробітної плати не можуть бути здійснені. Станом на 01 квітня 2026 року заборгованість по виплаті аліментів становить 128987,07 грн. 06 квітня 2026 року державним виконавцем винесено ряд постанов, зокрема про накладення арешту на майно боржника, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України та постанову про розшук майна боржника. Згідно з електронним повідомленням ДМС боржник на цей час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яке фактично розташоване за 10 км від лінії бойового зіткнення. Пересування транспортних засобів, цивільних осіб у межах території контрольованого прикордонного району вздовж державного кордону України забороняється. Вказані обставини унеможливлюють фізичне виявлення, опис та арешт належного боржнику майна за адресою реєстрації. З метою забезпечення захисту прав стягувача на реальне та фактичне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, просить оголосити в розшук боржника ОСОБА_1 , 1996 року народження.

Державний виконавець Ліжниченко В. О. у судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.

Стягувач в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи.

Боржник в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, зокрема рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на визначені ст. 438 ЦПК України строки розгляду такого подання, суд постановив за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, які не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми Сумського МУЮ знаходиться виконавчий лист №584/918/24 від 21 жовтня 2024 року, виданий Сумським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 41).

На підставі вказаного виконавчого листа 12 вересня 2025 року постановою державного виконавця Ковпаківського ВДВС у м. Суми Східного МУЮ Ліжниченка В. О. відкрито виконавче провадження ВП № 79088228 (а.с. 50 зв.б.).

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2597586 від 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58).

Перевіривши подання, подані матеріали та доводи, що викладені в поданні державного виконавця, суд зазначає таке.

У ч. 1 ст. 438 ЦПК України зазначено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Отже, перед зверненням до суду з заявою про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону, державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини.

Згідно з довідкою Пенсійного фонду останній місцем роботи боржника, за яким він отримував дохід, є військова частина НОМЕР_1 .

З телефонної розмови та електронного листа державного виконавця та представника фінансового відділу військової частини № НОМЕР_2 було встановлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , тому стягнення із заробітної плати не здійснюються (а.с. 43, 69).

В поданні державний виконавець зазначив, що станом на 01 квітня 2026 року заборгованість по аліментах у ОСОБА_1 становить 128987,07 грн (а.с. 43).

З метою заборони відчуження майна боржника державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення (а.с. 45).

Постановою державного виконавця від 29 жовтня 2025 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 48).

Постановою державного виконавця від 23 березня 2026 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 47).

Постановою державного виконавця від 06 квітня 2026 накладено арешт на майно боржника (а.с. 49).

Постановою державного виконавця від 06 квітня 2026 року оголошено розшук майна боржника (а.с. 51).

Постановою державного виконавця від 06 квітня 2026 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України (а.с. 52).

Постановою державного виконавця від 06 квітня 2026 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (а.с. 53).

Постановою державного виконавця від 06 квітня 2026 року встановлено тимчасове обмеження боржника у праві полювання (а.с. 54).

Разом з цим, звертаючись до суду з поданням про розшук боржника, державний виконавець повинен надати докази щодо того, що ним з`ясовувалось місцезнаходження боржника, але вони не дали позитивних результатів. Такими доказами можуть бути: а) отриманні відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримана інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірка наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримана інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримана інформації про боржника з інших джерел.

Тобто, перш ніж звертатися до суду з поданням про оголошення розшуку боржника, державний виконавець самостійно вживає заходів щодо встановлення місця проживання (перебування) боржника.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу державного виконавця на те, що наведені у поданні доводи є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Долучені до подання документи не свідчать про вжиття державним виконавцем усіх передбачених законодавством заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження боржника.

29 квітня 2026 року на адресу військової частини НОМЕР_1 державним виконавцем було направлено вимогу виконавця про надання інформації про стан виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату та повідомлення про причини не стягнення наявної заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 71).

05 травня 2026 року на адресу військової частини НОМЕР_1 державним виконавцем було направлено вимогу виконавця про надання інформації щодо статусу громадянина ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 та повідомлення про причини не стягнення наявної заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 72).

Проте відповіді на вищевказані запити на час звернення з поданням про оголошення в розшук ОСОБА_1 державному виконавцеві надані не були.

Сам по собі факт наявності інформації про самовільне залишення військової частини не є безумовною підставою для оголошення його у розшук без підтвердження вжиття державним виконавцем усіх передбачених законом заходів щодо встановлення його місця перебування.

Державним виконавцем у своєму поданні не надано доказів з приводу вжиття ним всіх необхідних заходів щодо встановлення місця знаходження боржника та достатніх і достовірних доказів, які б підтверджували вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення фактичного місця знаходження боржника, з`ясування відомостей щодо його фактичного місця проживання або перебування, у тому числі здійснення запиту до Державної прикордонної служби України для з`ясування перетину кордону України боржником; здійснення запиту до Департаменту інформаційних технологій УМВС України щодо витребування інформації про те, чи перебуває боржник на обліку в органах внутрішніх справ; чи не оголошувався він у розшук, а також відомості з приводу перебування його в кримінально-виконавчих установах або в інших підрозділах Збройних Сил України; витребування з органів актів цивільного стану інформації щодо внесення змін у будь-які актові записи боржника (одруження, зміна прізвища, смерть), а також витребування інших відомостей щодо встановлення знаходження боржника.

Відповідно до статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відтак, суд звертає увагу на те, що державний виконавець зобов`язаний не формально підходити до виконання своїх повноважень, а вживати всі передбачені законом заходи для досягнення реального виконання судового рішення.

Вжиття заходів щодо встановлення місцезнаходження боржника не може зводитися до формального складання окремих процесуальних документів, а має передбачати системний і послідовний характер дій, спрямованих на досягнення реального результату.

Суд констатує, що заява державного виконавця не містить доказів належного виконання ним заходів, необхідних для встановлення фактичного місця перебування боржника, що має значення для вирішення питання про оголошення боржника у розшук.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подання державного виконавця є передчасним, необґрунтованим та таким, що не підтверджене належними і допустимими доказами, а тому підстави для його задоволення відсутні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відмовляючи у задоволенні подання, суд також виходить з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Водночас, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись ст. ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 247, 260, 261, 354, 438 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ліжниченка Вадима Олександровича про оголошення у розшук боржника ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей