Решение № 136995261, 29.05.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3617/25

Провадження №2/944/620/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

29.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда -Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник ТзОВ "ФК "Артеміда -Ф" звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №000200217527 від 28.02.2020 року у розмірі 17028.80 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.02.2020 між ТОВ «ФК«Форза» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №000200217527, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4529,00 грн, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 28.03.2020 року, процентна ставка становить 0,93% (п.5.11.), та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит) (п.5.12.).

30.06.2021р. ТОВ «ФК«Форза» та ТзОВ "ФК "Артеміда -Ф" ідентифікаційний код юридичної особи: 42655697 (надалі Новий Кредитор) уклали Договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25.06.2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17 028,80 грн, а саме: залишок заборгованості за тілом 4 529,00 грн; залишок заборгованості по процентам за користування 1 263,60 грн; заборгованість за пенею 0,00 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором за період 01.07.2021 р. по 28.09.2021 р.) 10190,25 грн.; інфляційне збільшення 1 045,95 грн. (нараховано Новим кредитором за період 29.03.2020 р. по 23.02.2022 р.), чим порушуються права та інтереси ТзОВ "ФК "Артеміда -Ф". На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 21.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.10.2025 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про рух коштів, а саме зарахування коштів (поступлення) на поточний рахунок/№ картки № НОМЕР_1 , що зазначений(-а) Позичальником гр. ОСОБА_1 , РНОКПП(ІПН): НОМЕР_2 , за період з 28.02.2020 року і протягом 3-ох банківських/робочих днів, включно (виписка з рахунку та/або інший документ, тощо).

26 листопада 2025 року витребувані матеріали надійшли від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

31 грудня 2025 року представник позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в обгрунтування заяви зазначає, щоу зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за Договором позики, станом на 05.12.2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15791,77 грн., а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту 4200,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом (нарахованих згідно ст.1048 ЦК України та умов Договору позики) 1171,80 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором, згідно ч.2 ст.625 ЦК України та умов Договору позики, за період 01.07.2021 року по 28.09.2021 року) 9450,00грн.; інфляційне збільшення (нараховано Новим кредитором, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, за період 29.03.2020 року по 23.02.2022 року) 969,97 грн. Відтак, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №000200217527 від 28.02.2020 року у розмірі 15791,77 грн, судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав.

На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 19.05.2026, є дата складення повного судового рішення 29.05.2026.

Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що 28.02.2020 між ТОВ «ФК«Форза» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №000200217527, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4529,00 грн, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, які встановлені кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше не пізніше 28.03.2020 року, процентна ставка становить 0,93% (п.5.11.), та процентною ставкою 2,5% за кожен день, яка застосовується у разі прострочення (користування коштами поза межами строку на який надано кредит) (п.5.12.).

30.06.2021р. ТОВ «ФК«Форза» та ТзОВ "ФК "Артеміда -Ф", ідентифікаційний код юридичної особи: 42655697 (надалі Новий Кредитор) уклали Договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р.

Згідно Договору факторингу №20210630-Ф/2 від 30.06.2021р., та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТзОВ "ФК "Артеміда -Ф", набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК«Форза», включно і до гр. ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 2605. Станом на 05.12.2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15791,77 грн., а саме: залишок заборгованості за тілом кредиту 4200,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування кредитом (нарахованих згідно ст.1048 ЦК України та умов Договору позики) 1171,80 грн.; заборгованість за пенею 0,00 грн.; залишок заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом поза межами строку дії договору (нараховано Новим кредитором, згідно ч.2 ст.625 ЦК України та умов Договору позики, за період 01.07.2021 року по 28.09.2021 року) 9450,00грн.; інфляційне збільшення (нараховано Новим кредитором, згідно ч.2 ст.625 ЦК України, за період 29.03.2020 року по 23.02.2022 року) 969,97 грн

Зазначені обставини підтверджуються: Кредитним договором №000200217527 від 28.02.2020, паспортом споживчого кредиту та додатком до Кредитного договору №000200217527 від 28.02.2020; Заявою формуляр про акцептування оферти.; Паспортом споживчого кредиту; договором факторингу №0907 від 09.07.2024 з Додатками; розрахунком заборгованості.

Вказані документи підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.

Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Договір, укладений у електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19; від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18; від 07.10.2020 року № 127/33824/19.

Будь-яких доказів (відомостей) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що на підставі наданих стороною позивача доказів встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за укладеним з банком кредитним договором щодо повернення отриманих коштів належним чином не виконує, відповідачем доводи позову не спростовані та не надано суду докази належного виконання кредитних зобов`язань, а відтак суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 не повернуті належному кредитору ТзОВ «ФК«Артеміда-Ф», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 15791,77 грн заборгованості за кредитним договором №000200217527 від 28.02.2020 року.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано оред №1358491 від 24.06.2025 року про надання правової допомоги, укладеного між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М.; розрахунком суми судових витрат; копією свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 001477 виданого 24 травня 2019 року;

Відповідно до правового висновку, який наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Оскільки вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у його постанові від 02 червня 2022 року у справі № 873/108/20 (подібний у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17), відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, пункт 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн за участь у даній справі, не можуть вважатись розумними та співмірними зі складністю справи, їх необхідністю для постановлення судового рішення, написання позовної заяви здійснено на стандартному бланку у аналогічний категорії справ, а тому не потребує значних затрат часу на виконання таких робіт.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, суд дійшов висновку, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633-634, 638, 1049, 1054, 1066, 1069 Цивільного кодексу України, ст.13, 19, 81, 263-265, 280-287 ЦПК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», суд,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда -Ф" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда -Ф" заборгованість за кредитним договором №000200217527 від 28.02.2020 в розмірі 15791,77 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто одна) грн 77 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда -Ф"судовий збір у сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артеміда -Ф" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, юридична адреса: вул. С.Бандери, буд.87, оф.54, м. Львів, 79013.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М.Матвіїв