Решение № 136994911, 01.06.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1903/26 Провадження № 2-о/450/151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Солодовник Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Львівська районна державна адміністрація Львівської області, про встановлення фактів, що мають юридичні значення,

в с т а н о в и в:

16.04.2026 року представник заявника ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в Пустомитівський районний суд Львівської області із заявою, у якій просив встановити факт належності ОСОБА_3 . Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 047824 від 25.01.2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради № 121 від 25.01.2002 року на ім`я ОСОБА_1 , та Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 023901 від 10.10.2003 року, виданого на підставі розпорядження Голови Пустомитівської райдержадміністрації № 447 від 02.10.2003 року на ім`я ОСОБА_1 .

Мотивував вимоги тим, що згідно згаданих вище Державних актів у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,1175 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а також земельна ділянка площею 1,1406 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Водночас, у таких документах містяться розбіжності у написанні однієї літери прізвища заявника, а саме замість правильного зазначення « ОСОБА_4 » зазначено неправильно « ОСОБА_5 ». Відповідно до експертного висновку щодо ідентиності документальних записів №683 від 27.08.2024 року було проведено порівняльно-історичний та етимологічний аналіз прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », внаслідок чого встановлено їх ідентичність. З метою подальшого розпорядження належним заявнику майном, а також приведення у відповідність правовстановлюючих документів, необхідно встановити належність ОСОБА_1 згаданих вище Державних актів. З огляду на вказане, просила заяву задовольнити.

Ухвалою від 20.04.2026 року заяву залишено без руху, стороні заявника надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.

21.04.2026 року представником заявника ОСОБА_2 подано заяву, якою усунуто недоліки заяви.

Ухвалою від 21.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

В судове засідання 01.06.2026 року не з`явились усі учасники розгляду справи, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. 01.06.2026 року представником заявника ОСОБА_2 подано заяву, згідно мотивів якої заявлені вимоги підтримав та просив такі задовольнити, здійснивши розгляд справи у їх відсутності.

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у справі, суд у відповідності зі ст. 247 ЦПК України, розглядає справу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 047824, виданого 25.01.2002 року Головою Лисиничівської сільської Ради народних депутатів на підставі рішення Виконавчого комітету Лисиничівської сільської Ради народних депутатів № 121 від 25.01.2002 року, таким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1175 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

З Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 023901, виданого 10.10.2003 року Головою Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів на підставі розпорядження Голови Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 447 від 02.10.2003 року, вбачається, що таким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1,1406 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Водночас, як встановлено з паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області, такий видано на ім`я ОСОБА_1 (рос. ОСОБА_6 ).

З експертного висновку ЛНУ ім. І. Франка №683 від 27.08.2024 року вбачається, що при проведені порівняльно-історичного та етимологічного аналізу прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », встановлено їх ідентичність.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 047824, виданий 25.01.2002 року Головою Лисиничівської сільської Ради народних депутатів на підставі рішення Виконавчого комітету Лисиничівської сільської Ради народних депутатів № 121 від 25.01.2002 року, яким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1175 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 023901, виданий 10.10.2003 року Головою Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів на підставі розпорядження Голови Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 447 від 02.10.2003 року, яким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1,1406 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництв, належать ОСОБА_1 , внести виправлення у такі неможливо, а розбіжності у написанні персональних даних заявника в процесуальних документах зумовлені транслітерацією з російської мови на українську.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що обставини, на які покликався представник заявника у поданій заяві, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому вимоги такої підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 81, 200, 206, 247, 259, 263-265, 293, 294, 305-309, 315 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Львівська районна державна адміністрація Львівської області, про встановлення фактів, що мають юридичні значення, задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , правовстановлюючого документа, а саме Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 047824, виданого 25.01.2002 року Головою Лисиничівської сільської Ради народних депутатів на підставі рішення Виконавчого комітету Лисиничівської сільської Ради народних депутатів № 121 від 25.01.2002 року, яким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,1175 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , правовстановлюючого документа, а саме Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 023901, виданого 10.10.2003 року Головою Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів на підставі розпорядження Голови Пустомитівської райдержадміністрації Ради народних депутатів № 447 від 02.10.2003 року, яким передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1,1406 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.