Постановление суда № 136994065, 01.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/5383/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 у встановлений судом строк надати до суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 в адміністративній справі № 620/5383/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Свою заяву мотивує тим, що відповідач не виконує рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 620/5383/25.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 27.10.2019, з 02.03.2020 по 03.04.2020 включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в місячному розмірі 4077,62 грн за період з 01.03.2018 по 27.10.2019, з 02.03.2020 по 03.04.2020 включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з відрахування зборів, податків та інших обов`язкових платежів з вказаної суми, в решті позову відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини першої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Так, відповідачем було надано суду пояснення на заяву про встановлення судового контролю, в яких вказав, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду військовою частиною НОМЕР_1 було розраховано суму, яка підлягає до виплати позивачу ОСОБА_1 в розмірі 168738,35 гривні та в подальшому була направлена основна заявка-розрахунок до розпорядника бюджетних коштів другого рівня від 04.05.2026 за №584, в якому зазначено розрахунок по даній справі під номером №153.

Так, військовою частиною НОМЕР_1 надано суду основну заявку-розрахунок за травень 2026 року, згідно яких вбачається потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 коштів на виконання рішення суду.

Разом з тим, суду не надано розрахунків грошового забезпечення позивача, проведених на виконання рішення суду, а також виплати належної суми грошового забезпечення позивачу.

Таким чином, судом встановлено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 620/5383/25 відповідачем не виконано в повному обсязі.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно частин другої, третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі № 620/5383/25.

Попередити військову частину НОМЕР_1 , що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу військової частини НОМЕР_1 , що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:

- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;

- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити на адресу учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія БАРГАМІНА