Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа №500/2791/26
01 червня 2026 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мартиць О.І. розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як базового місяця,
зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум,
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 25.11.2025 індексації-різниці грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078,
зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 25.11.2025 індексацію ("індексацію-різницю") грошового забезпечення з розрахунку 3671,88 грн (три тисячі шістсот сімдесят одна грн 88 коп.) щомісячно відповідно до вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з виплатою компенсації суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року.
Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
21.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з тих підстав, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Зокрема, у клопотанні вказано, що до спірних правовідносин слід застосовувати місячний строк звернення до суду передбачений частиною п`ятою стаття 122 КАС України для адміністративних спорів, пов`язаних з проходженням публічної служби. Звертає увагу, що пасивна поведінка щодо захисту власних прав тривала впродовж 2016-2018, 2018-2025 років, а позивач в свою чергу звернулася з позовом до суду 01.05.2026, будучи звільненим зі служби цивільного захисту 25.11.2025 відповідно до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області №649 НК/64 від 25.11.2025 "Про кадрові питання". Тому вважає строк на звернення до суду в спірних правовідносинах позивачем пропущено і позовну заяву слід залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин його пропуску в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 25.11.2025.
27.05.2026, на виконання вимог вказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначено, що позивач одержала письмове повідомлення про суми нарахованої та виплаченої індексації за спірний період саме 29.01.2026. В межах тримісячного строку позивач (представник позивача) звернувся до роботодавця із запитом про розмір виплаченої і нарахованої йому індексації грошового забезпечення. Позивач не мала підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку його грошового забезпечення, лише отримавши лист відповідача від 29.01.2026, вона зрозуміла, що індексація грошового забезпечення їй протиправно ненараховувался або нараховувалася у значно менших розмірах ніж повинна була.
Суд відхиляє такі доводи представника позивача, оскільки залишаючи позовну заяву без руху суд вказував на те, що питання порядку обчислення строків звернення до суду у справах про стягнення грошового забезпечення за періоди до і після 19.07.2022 було предметом розгляду Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23, а відповідні висновки викладені у постанові від 21.03.2025.
Правові висновки Верховного Суду у цій справі зводяться до того, що перерахунок грошового забезпечення після звільнення зі служби за період з 19.07.2022 регулюється нині чинною редакцією частини другої статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У пункті 77 цієї постанови Верховного Суду вказано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 29.01.2026 про суми нарахованої та виплаченої індексації за спірний період, свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Позивач у встановлений законодавством строк до суду не звернулася, доказів наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надала.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE №116/1997/900/1112).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO №23452/94; KREUZ v. POLAND №28249/95).
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відтак, викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду факти не свідчать про наявність обставини, які перешкодили своєчасно звернутися до суду, після звільнення зі служби цивільного захисту. Поважних причин пропуску строку звернення до суду представником позивача не наведено. Тому така заява не підлягає задоволенню.
Згідно з положеннями частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оскільки з позовними вимогами позивач звернулася до суду поза межами встановленого законом строку, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску цього строку, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 25.11.2025.
Розгляд справи в частині позовних вимог до 19.07.2022 необхідно продовжити.
Керуючись статтями 123, 171, 241, 243 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії за період з 19.07.2022 по 25.11.2025.
Продовжити розгляд справи в частині позовних вимог до 19.07.2022.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 01 червня 2026 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.
Судебное решение № 136992649, Тернопільський окружний адміністративний суд было принято 01.06.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 500/2791/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: