Решение № 136991833, 01.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41984/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 № 155250037083 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025 (дати звернення за призначенням пенсії); зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.06.1989 та довідки ДП Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів від 03.07.2003 № 5, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025 (дати звернення за призначенням пенсії).

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що вважає необґрунтованим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 № 155250037083 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025 (дати звернення за призначенням пенсії), і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 13.10.2025 №155250037083 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного страхового стажу. Як наголосив представник, відповідно до трудової книжки позивача та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, її трудова діяльність є наступною: 21.06.1989 03.07.2003 працювала у вакцинному цеху виробництва лабораторного виробництва бактеріальних препаратів та відповідно спеціальний стаж становить 14 років 12 днів. Щодо недосягнення позивачем пенсійного віку (55 років) відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV, то відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. За таких обставин, як вказав представник, позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до Закону № 1058-IV, з дня звернення позивача із відповідною заявою, а саме з 06.10.2025.

01.01.2026 до суду від представника відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що за результатом розгляду документів, доданих ОСОБА_1 до заяви, встановлено, що до загального страхового стажу не враховано диплом про навчання серії НОМЕР_2 , оскільки в ньому відсутній підпис голови екзаменаційної комісії. Пільговий стаж може бути враховано після позитивно винесеного рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. Враховуючи зазначене, як вказав відповідач, рішенням від 13.10.2025 №155250037083 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому позивачу роз`яснено, що рішення про відмову може бути переглянуто при наданні нової заяви про призначення пенсії із додатковими документами.

01.01.2026 до суду від представника відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, передбаченого п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відсутністю необхідного пільгового стажу, з посиланням на наступне. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці- за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Поряд з цим, ОСОБА_1 передчасно звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. При цьому відповідно до поданих ОСОБА_1 документів до загального страхового стажу не враховано диплом про навчання серії НОМЕР_2 , оскільки в ньому відсутній підпис голови екзаменаційної комісії, а пільговий стаж може бути враховано після позитивно винесеного рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. При цьому, як зазначив відповідач, що позивач не зарахування періоду навчання до страхового стажу не оспорює. Водночас, відповідач наголосив на тому, що оскільки документи щодо атестації робочих місць відсутні позивачу необхідно було звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу із заявою про підтвердження стажу роботи. Однак, доказів такого звернення позивачем не надано. Таким чином, як зазначив відповідач, зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача на підставі наданої трудової книжки та архівної довідки не можливо, а тому до загального страхового стажу зараховано періоди роботи згідно трудової книжки позивача та відомостей відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З урахуванням встановленого рішенням головного управління головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 № 155250037083 ОСОБА_1 правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відсутністю необхідного пільгового стажу. При цьому, як вказав відповідач, відсутні підстави для призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки висновки Конституційного Суду України у рішенні від 23 січня 2020 № 1-р/2020 стосувались змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 № 213-VII до Закону № 1788-ХІІ, а саме рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 № 1-р/2020 не відновлює дію Закону №1788-ХІІ і положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року № 2148 VІІІ неконституційним не визнає.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 06.10.2025 про призначення пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, яка за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області №155250037083 від 13.10.2025 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , яким встановлено страховий стаж заявниці - 31 рік 11 днів, пільговий стаж : 10 років. Не враховано диплом про навчання № НОМЕР_3 , оскільки відсутній підпис голови екзаменаційної комісії.

Згідно вказаного рішення відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 2, відповідно до п.2. ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в подальшому - Закон №1058-ІV).

Статтею 1 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015р. №213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VІІІ), який набрав чинності з 01.04.2015р., на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вказаним Законом №213-VІІІ збільшений раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, для жінок - з 50 років до 55 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020р. №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. За змістом пункту 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення від 23.01.2020р. №1-р/2020 зазначені положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020р. №1-р/2020 встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для жінок, які досягнули 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Натомість, Законом №1058-ІV передбачене право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 для жінок, які досягнули 55 років.

У постанові від 03.11.2021р. у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказує на наявність колізії між нормами Закону №1788-XII з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).

У постанові від 19.02.2020р. у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Викладене у сукупності дає підстави для висновку, що оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії позивач досягнула 50 річного віку, необхідного для призначення пільгової пенсії відповідно до Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, тому відмова ГУ ПФУ в Харківській області у призначенні їй пенсії з підстав недосягнення пенсійного віку є незаконною.

Що ж до зарахування ГУ ПФУ в Харківській області до пільгового стажу роботи позивача лише у розмірі 10 років, суд зазначає, що з вказаного рішення взагалі неможливо встановити який саме період роботи позивача не зарахований до пільгового.

Згідно пунктів 1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. (п.20 Порядку №637)

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, пунктом 3 якого передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.

Згідно п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці (з 21.08.1992р.), яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до трудової книжки позивача № НОМЕР_4 від 27.06.1989 та довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач у період з 21.06.1989 03.07.2003 працювала лаборантом у вакцинному цеху виробництва лабораторного виробництва бактеріальних препаратів.

Що ж до посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність відомостей про атестацію робочого місця позивача, то суд звертає увагу на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до п.п.1-4 якого атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2. При цьому, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

В подальшому такі висновки Великої Палати Верховного Суду неодноразово враховано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.03.2021р. по справі №562/2103/16-а, від 08.09.2022р. по справі №200/8337/20-а, від 25.05.2022р. по справі №560/5334/20, від 18.02.2022р. по справі №360/4639/20.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 № 155250037083 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025 (дати звернення за призначенням пенсії).

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.06.1989 та довідки ДП Одеський завод бактерійних і вірусних препаратів від 03.07.2003 № 5, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025 (дати звернення за призначенням пенсії), суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ в Харківській області.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є ГУ ПФУ в Харківській області, яке за принципом екстериторіальності розглядало заяву про призначення пенсії та прийняло спірне рішення про відмову в її призначенні.

ГУ ПФУ в Одеській області не приймало рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду ГУ ПФУ в Харківській області і саме його рішення скасовано в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та здійснює підготовку документів для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Отже, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Суд зазначає, що судом надавалась оцінка правомірності відмови в призначенні пенсії, в межах мотивів, наведених відповідачем у спірному рішенні, в той час як в цій справі, вирішення питання про призначення пенсії, а також обчислення, перерахунок та виплата пенсії належить до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене та те, що зі спірного рішення взагалі неможливо встановити які періоди роботи позивача зараховано до пільгового стажу, суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання зарахування певного періоду роботи та призначення пенсії є передчасними та похідні позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом:

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи викладене в сукупності, суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та оскільки вимозі про зобов`язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за другу(похідну) вимогу позивача не стягувався, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 13.10.2025 № 155250037083 щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту б частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-ХІІ починаючи з 06.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, м.Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968, 96 грн(дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра