Решение № 136991518, 01.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 р. № 400/6449/25 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенко В. В. розглянув у порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, з дотриманням вимог, передбачених ст.263 КАС України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, провизнання протиправним та скасування рішення від 20.03.2025 №143150020873 в частині, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №143150020873 від 20.03.2025 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982р., та з 02.09.1985 по 10.09.1990р.; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982р., та з 02.09.1985 по 10.09.1990р.; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності у повному обсязі, з урахуванням вищезазначених періодів, з 30.05.2024.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідачем до його страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 16.07.1981 по 27.10.1982р. та з 02.09.1985 по 10.09.1990р. В зв`язку з цим, позивач неодноразово звертався до відповідача та надавав копії підтверджуючих трудовий стаж документів для підтвердження відповідного пенсійного стажу. Однак, відповідачем не було зараховано зазначені періоди роботи до страхового стажу.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позивач неодноразово звертався до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. 20.02.2025 Головним управлінням ПФУ в Черкаській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. За наслідками перегляду рішення Головного управління ПФУ в Черкаській області та із наданням відповідних документів рішенням від 11.03.2025 №143150020873 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 з 31.05.2024. З 01.03.2025 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році про що свідчить рішення від 20.03.2025 №143150020873. Щодо вимог зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982 та з 02.09.1985 по 10.09.1990 відповідач зазначив, що період роботи в колгоспі з 16.07.1981 по 27.10.1982 зараховано частково з 20.01.1986 по 01.10.1996. Згідно наданих документів до заяви від 12.02.2025 про призначення пенсії до страхового стажу позивача неможливо зарахувати період роботи з 02.09.1985 по 10.09.1990, оскільки згідно запису трудової книжки неможливо визначити повну дату наказу на прийняття (зараховано з переведення). Також, відповідач наголосив, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 31.05.2024, а відтак вимога вимога позивача про призначення пенсії за віком є безпідставною. Також, відповідачем надані протоколи перерахунків пенсії ОСОБА_1 , розрахунок заробітку для обчислення пенсії, розрахунок стажу.

Враховуючи воєнний стан, та з метою безпеки учасників судового процесу, судом не призначалось судове засідання.

За відсутності клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд розглянув справу 01.06.2026 в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в грудні 2024 року звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 02.12.2024 №143150020873 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Страховий стаж ОСОБА_1 обраховано 24 роки 7 місяців 3 днів. За результатами розгляду поданих документів, до страхового стажу не зараховано період роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982, оскільки не надана довідка про фактично відпрацьований стаж (вихододні); з 02.09.1985 по 10.09.1990, оскільки згідно запису трудової книжки неможливо визначити повну дату наказу на прийняття (зараховано з переведення); період ведення підприємницької діяльності з 01.03.2022 по 31.10.2024, оскільки в реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані про сплату страхових внесків.

12.02.2025 позивач знову звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії за віком.

За результатами поданих позивачем документів, 20.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №143150020873 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік. Страховий стаж ОСОБА_1 обраховано 28 років 1 місяць 12 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982, оскільки не надана довідка про фактично відпрацьований стаж (вихододні); з 02.09.1985 по 10.09.1990, оскільки згідно запису трудової книжки неможливо визначити повну дату наказу на прийняття (зараховано з переведення).

В подальшому, в березні 2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 31.05.2024.

Як вбачається з розрахунку стажу ОСОБА_1 , до страхового стажу зараховано період : з 01.09.1979 по 10.07.1981 року, з 27.10.1982 по 07.03.1985, з 20.01.1986 по 01.10.1996, з 01.04.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.04.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 30.11.2010, з 01.01.2011 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 28.02.2022. Всього 32 роки 9 місяці 3 дні.

На переконання позивача, відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу періоди роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982, з 02.09.1985 по 10.09.1990 року, в зв`язку із чим він звернувся до суду.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що до страхового стажу позивача зараховано період : з 01.09.1979 по 10.07.1981 року, з 27.10.1982 по 07.03.1985, з 20.01.1986 по 01.10.1996, з 01.04.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 31.03.2005, з 01.04.2005 по 30.04.2009, з 01.05.2009 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 30.11.2010, з 01.01.2011 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.05.2020, з 01.06.2020 по 28.02.2022. Всього 32 роки 9 місяці 3 дні.

З цього суд вбачає, що періоди з 16.07.1981 по 27.10.1982 та з 02.09.1985 по 19.01.1986 не враховано до страхового стажу.

Підставами не врахування вказаного періоду (як вбачається з рішення від 20.02.2025 про відмову у призначенні пенсії) слугувало те, що згідно запису трудової книжки неможливо визначити кількість відпрацьованих вихододнів, встановлений річний мінімуму, перейменування реорганізацію колгоспу, а також те, що згідно запису трудової книжки неможливо визначити повну дату наказу на прийняття (зараховано з переведення).

З цього приводу, суд зазначає, що неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту трудової діяльності позивачки у наведений вище період, а лише є неповним заповненням трудової книжки підприємством.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

З наведеного випливає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за недоліки оформлення трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Аналогічним чином, суд вважає, що внаслідок невиконання колгоспом обов`язку щодо надання та зазначення даних про мінімуми трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість вихододнів), номерів та дат документів за кожний рік, на підставі яких здійснені записи про трудову участь в громадському господарстві, позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за цей період роботи у вказаному колгоспі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

За таких обставин, позивачу протиправно не враховано до страхового стажу період роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982 та з 02.09.1985 по 19.01.1986.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо решти періодів, то як вище встановлено судом, він вже зарахований до страхового стажу позивача.

Щодо позовним вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Миколаївські області №143150020873 від 20.03.2025 в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи, то в цій частині позов також не підлягає задоволенню, оскільки Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області не приймалось рішення №143150020873 від 20.03.2025.

Позов задовольнити частково.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

Позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки ухвалою суду від 25.06.2025 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цього позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи з 16.07.1981 по 27.10.1982 та з 02.09.1985 по 19.01.1986, та з урахуванням вказаних періодів перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), починаючи з 31.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

3. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 20.03.2025 №143150020873 в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи, зобов`язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 20.01.1986 по 10.09.1990, відмовити.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 01.06.2026