Постановление суда № 136989508, 01.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 червня 2026 року Справа 160/4549/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі №160/4549/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4549/26 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

25.05.2026 через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

В період з 01.05.2026 по 29.05.2026 суддя перебувала у відрядженні і у щорічній відпустці, що підтверджується довідкою начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 159 від 01.06.2026.

Клопотання розглянуто в перший день виходу судді з відпустки.

Позивач просить: визнати причини неподання відзиву у встановлений судом строк поважними.

Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 160/4549/26 на 15 днів з дня фактичного отримання від ГУ ДПС у Дніпропетровській області або від суду копії позовної заяви разом з усіма додатками. 3. Надіслати матеріали позовної заяви (скановані копії) на електронну адресу відповідача, що вказана у реквізитах клопотання.

В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що протягом останніх 4-х років вона безперервно перебуває за межами України (за кордоном), що унеможливлює фізичне отримання поштової кореспонденції за адресою реєстрації в Україні, а також особисту явку до органів ДПС чи суду.

В порушення вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, позивач не надіслав на адресу відповідача копію позовної заяви з додатками. Відповідач повністю позбавлена можливості дізнатися, за який період, на підставі яких рішень (ППР) та з якого саме податку чи збору нараховано податковий борг. Дізнавшись про наявність судового процесу, відповідач дистанційно звернулася безпосередньо до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із письмовим онлайн-запитом про надання копій матеріалів та роз`яснення підстав виникнення боргу. Зазначене звернення було офіційно зареєстроване в ДПС 19.05.2026 року за реєстраційним індексом 63330/6 (вхідний ГУ 436). Станом на дату подання цього клопотання відповіді чи копій документів від позивача не надійшло.

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Відповідач на підтвердження вказаних обставин щодо перебування за кордоном надала румунський документ, з якого не вбачається перебування ОСОБА_1 за кордоном 4 роки, в тому числі і на даний час. До документа не надано переклад українською мовою, засвідчений належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов`язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

За частиною 1 ст. 14 названого Закону судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а в частині 3 цієї статті визначено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України "Про нотаріат".

Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 Закону України Про нотаріат консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу (п. 7).

Отже, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою.

Відтак, відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу.

Посилання відповідача, що позивачем не було направлено на її адресу копію позовної заяви з додатками не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки позивачем надано до суду належні докази направлення на адресу позивача копії позовної заяви з додатками, а саме копію накладної Укрпошти № 4900500362354 з описом вкладення.

При цьому з клопотання відповідача не вбачається коли саме вона дізналася про перебування справи в суді, не надано доказів в підтвердження цієї обставини.

Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.2 ст. 121 КАС встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, вищенаведене, вказані відповідачем обставини пропуску строку не можуть бути визнані судом поважними, а тому суд відмовляє у продовженні строку для подання відзиву на позовну заяву.

Керуючись статтями 121, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати причини неподання ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк неповажними.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву у справі №160/4549/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона