№ 136988310, 11.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12806/26

Провадження № 3/761/3237/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року, суддя Шевченківського районного суду міста Києва Міхєєва Інна Миколаївна, за участю: секретаря судового засідання Широкової С.Е., прокурора Гудкова Д.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Тарасова А.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2026 справу №761/12806/26 об`єднано зі справою №761/12816/26.

Судом встановлено, що, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора Департаменту кіберзахисту - начальника 5 відділу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язанні з корупцією, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» щодо входження до складу органу правління, а саме був керівником (директором) ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 34821672), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора Департаменту кіберзахисту - начальника 5 відділу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язанні з корупцією, відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» щодо входження до складу органу правління, а саме був керівником (директором) ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 38992136), чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованих правопорушеннях не визнав, та зазначив, що він вживав передбачені законом заходи щодо припинення його участі у вказаних товариства шляхом подання відповідних заяви у березні 2014 року, а потім почав проходити військову службу, а тому не цікавився щодо звільнення з вказаних товариств. Крім того, зазначив, що неодноразово проходив спеціальні перевірки, та під час них не було встановлено, що він є учасником вказаних товариств.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов А.Г. просив закрити провадження у справі, оскільки на його думку, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. На обґрунтування вказаних доводів адвокат зазначив, що особою уповноваженою на складання протоколу було порушено строки складання протоколу, а також вказаний протокол складено не уповноваженою особою. Крім того, адвокат також зазначив, що особою яка склала вказаний протокол було порушено порядок складання протоколу, оскільки такий протокол було складно за відсутності ОСОБА_1 .

Також, адвокат на обґрунтування в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел, оскільки на початку 2014 року ОСОБА_1 перед призначенням на посаду у підрозділі Національної гвардії України подав заяви про звільнення з ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ», однак зважаючи на т, що призначення та звільнення директора вказаних товариств є виключною компетенцією Вищого органу управління Товариства - загальних зборів, ОСОБА_1 був позбавлений можливості самостійно видати наказ про своє звільнення, призначення нового директора та зареєструвати відповідні зміни у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таким чином, у зв`язку з тим, що Загальні збори вказаних товариств не збиралися та свої повноваження у частині зміни виконавчого органу не здійснювали, ОСОБА_1 формально залишився у складі виконавчого органу ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» у відповідному Державному реєстрі з незалежних від нього причин. Вказане підтверджується відповідями від 15.04.2026 наданими єдиними учасниками вказаних товариств. При цьому, адвокат вказує, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати, про те що процедура звільнення з посади та виключення з державного реєстру не була проведена, оскільки з початку 2014 року керівництво Товариствами не здійснював, заробітної плати не отримував та його діяльністю не цікавився. Крім того, адвокат також зазначив, що з 2014 року ОСОБА_1 проходив військову службу та у відповідний антикорупційних органах були відсутні будь які питання щодо участі ОСОБА_1 у вказаних товариствах, а тому під час його призначення на посаду у Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, не здійснював дій спрямованих на припинення повноважень у складі виконавчих органів підприємств, оскільки був переконаний, що його участь у вказаних підприємствах припинена.

Щодо довіреності яка міститься в матеріалах адміністративної справи, якою ОСОБА_1 уповноважив певних осіб на вчинення дії від імені товариства, адвокат зазначив, що вона містить ознаки підроблення підпису ОСОБА_1 , а тому було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор Гудков Д.В. в судовому засіданні вважав, що протоколи про адміністративне правопорушення складені згідно з вимогами чинного законодавства, а тому просив ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 5 100 грн.

Крім того, за клопотанням адвоката судом також було допитано свідка ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він із ОСОБА_1 знайомий з 2014 року. У 2014 році свідок заснував ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та запропонував ОСОБА_1 стати директором цього товариства. Через декілька місяців ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до свідка із заявою щоб ОСОБА_1 звільнили з вказаного товариства, оскільки він йде на іншу роботу, однак на той час у товариства був ще один засновник, а тому не вдалося зібрати загальні збори товариства та звільнити ОСОБА_1 із займаної посади. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_1 було відомо, що він не був звільнений, оскільки не були зібрані загальні збори товариства. На даний час свідок ОСОБА_2 зазначив, що є єдиним власником, а тому тиждень назад звільнив ОСОБА_1 із вказаного товариства.

Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, заслухавши доводи ОСОБА_3 , його адвоката Тарасова А.Г., прокурора Гудкова Д.В., суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, відповідно до витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 04.02.2022 №77-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 прийнято на посаду державної служби та призначено, як переможця конкурсу, у Департаменті кіберзахисту Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України - заступником директора Департаменту - начальником 5 відділу.

В подальшому, згідно з витягу з наказу Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації від 13.03.2022 №53-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 , який призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 та уклав контракт про проходження військової служби в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України на посадах осіб офіцерського складу та строк до закінчення воєнного стану та оголошення рішення про демобілізацію, призначено заступником директора Департаменту кіберзахисту - начальником 5 відділу з 14.03.2022.

Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», субєктами на яких поширюється дія цього Закону є військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. Особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді)), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України. У строк, визначений абзацом першим цієї частини, особі, призначеній (обраній) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється здійснювати підприємницьку діяльність, брати участь у діяльності та прийнятті рішень відповідними органами з дня призначення (обрання) на посаду та отримувати будь-які доходи (винагороду тощо) у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності або перебуванням у таких органах.

Відтак, ОСОБА_1 обіймаючи посаду заступника директора Департаменту кіберзахисту - начальника 5 відділу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

В той же час, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 2013 року є керівником ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 34821672).

Крім того, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 2013 року є керівником ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 38992136).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 одночасно є військовою посадовою особою та перебуває на посаді керівника ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ», а також ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

Частина 2 ст. 172-4 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Згідно із ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП характеризується тим, що вони вчиняються умисно; особа, яка їх вчиняє, усвідомлює, що вона входить до складу правління інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 172-4 КУпАП достатньо встановити те, що суб`єкт Закону усвідомлював протиправний характер своєї дій чи бездіяльності, передбачав їх шкідливий характер і бажав або свідомо допускав вчинення відповідних протиправних діянь.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, обов`язковими елементами його об`єктивної сторони є умисна дія входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Таким чином, умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що він, будучи ознайомленим із вимогами Закону про обов`язки, заборони та обмеження, навмисно і протиправно їх порушив.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду заступника директора Департаменту кіберзахисту - начальника 5 відділу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та відповідно будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з п.п. «г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», маючи заборону входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті, з 2013 по теперішній час є керівником ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ», а в ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ» був керівником з 2013 по 04.05.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

При цьому, доводи адвоката Тарасова А.Г. щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.172-4 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених адвокатом.

Крім того, посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 звертався із заявою про звільнення із займаних посад вказаних товариств також не спростовують той факт, що на момент перебування його на посаді заступника директора Департаменту кіберзахисту - начальника 5 відділу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України він також продовжував бути керівником у вказаних товариства, оскільки подання самої заяви про звільнення не свідчить та не підтверджує той факт, що ОСОБА_1 припинив виконувати обов`язки керівника товариства у передбачених законом спосіб. При цьому, доказів, що ОСОБА_1 дійсно звертався із вказаною заявою про звільнення суду не надано.

Посилання адвоката щодо процесуальних порушень під час складання протоколів про адміністративні правопорушення також судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведеності їх переконливості, дослідженими в судовому засіданні в їх сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується наявними в матеріалах справ письмовими доказами, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, як порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Таким чином, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи обставини правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, суд не застосовує до ОСОБА_1 покарання у виді конфіскації отриманого доходу від такої діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 будь якого доходу від перебування на посадах керівника ТОВ «ІНВЕСТАГРОТЕХСТРОЙ» та ТОВ «ДЕРЕВНІ ТЕХНОЛОГІЇ».

З урахуванням вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33 , 401, 172-4, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить три місяці з дня набрання постановою законної сили.

На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Міхєєва