Решение № 136987021, 18.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5746/26

Провадження № 2/521/5121/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (надалі ТОВ «Іннова-Нова») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 7680890425, укладеним 04 квітня 2025 року в розмірі 45 612,00 грн, а також судового збору в розмірі 2 662,40 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7680890425, який укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності.

Товариство 04 квітня 2025 року перерахувало відповідачу 7000 грн. позики для власних потреб строком на 360 днів. За користування позикою сторонами визначено: Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту.

Позикодавець (позивач) свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав позичальнику (відповідачу) грошові кошти в розмірі 7000 грн. Натомість остання взятих на себе за договором зобов`язань не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

У відповідача виникла заборгованість в розмірі 45 612,00 грн, з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 562,00 грн. - заборгованість за процентами; 1 050,00 грн. - заборгованість по комісії; 14 000,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачкою не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з вказаним договором, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» кредитну заборгованість в розмірі 45 612,00 грн за вищевказаним кредитним договором, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вирішено питання щодо витребування доказів.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

06.05.2026 року відповідачем через систему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву, просила у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику № 7680890425 від 04.04.2025 - відмовити повністю. Позовні вимоги ТОВ «ІННОВА-НОВА» є необґрунтованими та недоведеними у заявленому розмірі. Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами: належне укладення електронного договору саме відповідачем; фактичну належність платіжної картки відповідачу; фактичне зарахування кредитних коштів саме відповідачу; правомірність стягнення пені у сумі 14 000,00 грн; правомірність стягнення комісії у сумі 1 050,00 грн; співмірність процентів у сумі 23 562,00 грн.

08.05.2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» надіслано відповідь на відзив у якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зазначав, що оскільки укладення Договору є добровільною згодою між Позичальником та Кредитодавцем, відтак - якщо ОСОБА_1 , як свідома дієздатна особа, станом на 04.04.2025 р., вважав умови кредитування Договором про надання грошових коштів у позику № 7680890425 від 04.04.2025 р. неправомірними, він міг відмовитись від підписання Договору та подальшого отримання від ТОВ «ІННОВА-НОВА» кредитних коштів. Також сторона Відповідача не заперечує укладення договора між Позичальником та Кредитодавцем про надання грошових коштів у позику.

13.05.2026 року відповідачем через систему «Електронний суд» надано заперечення на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», як Кредитодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7680890425, який створений та підписаний згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 24-36)

У вересні 2025 р. ТОВ «Іннова Фінанс» було перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація Позичальника здійснюється при вході Позичальника в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Позичальника, вказаний Позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч через месенджери).

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), проценти за користування Кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Основні умови Договору щодо надання коштів у кредит: · п. 2.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000 гривень. · п. 2.4. Тип кредиту - кредит. · п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів. · п. 3.2. Дати надання кредиту: 04.04.2025 року або наступний за ним календарний день. · п. 2.8. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. п. 2.6., 2.6.1., 2.6.2. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0.87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). п. 2.7. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу Кредиту відсутня.

На підтвердження укладення Кредитного договору між Кредитодавцем та Позичальником, Позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора (4596) для підпису Кредитного договору № 7680890425 від 04.04.2025 року та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону Відповідача: + НОМЕР_3. Зазначений одноразовий ідентифікатор вказаний також у Кредитному договорі та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 (п. 3.1 договору).

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення договору про надання грошових коштів у позику № 7680890425 від 04.04.2025 р. пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (цей спосіб ідентифікації прописаний у п. 2.17. Договору).

Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 - з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи, зокрема отримано інформацію відносно прізвища, ім`я та по батькові, зареєстрованої адреси місця проживання, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

При реєстрації та входу в особистий кабінет позичальника при укладенні договору № 7680890425, Відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_3 та адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Саме на цей номер телефону - НОМЕР_3 - був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор (4596), яким був підписаний договір про надання грошових коштів у позику № 7680890425 від 04.04.2025 р..

Таким чином ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів у позику № 7680890425 від 04.04.2025р. підписано одноразовим ідентифікатором (4596), надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу фінансовий номер (НОМЕР_3), використання якого дозволено ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.

Відповідачем також 04.04.2025 року підписано паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором (9548). (а.с. 51-53)

ТОВ " Фінансова компанія " Контрактовий Дім" співпрацює з ТОВ "ІННОВА Фінанс" ("Іннова Нова"), як клієнтом на підставі договору №160523/1 від 16.05.2023 р. про надання послуг в системі " EasyPay", укладення якого передбачено ч.1, 2 ст.29 Розділу 4 " Умови надання платіжних послуг" Закону України " Про платіжні послуги".

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином, що підтверджується квитанцією EasyPay до платіжної інструкції № 20182-1354-204903465 (IDплатежу: 1584769447) про перерахування коштів від 04.04.2025 р., містить усі необхідні реквізити, а саме: номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номеру ОСОБА_1 та скороченого рахунку отримувача. (а.с. 39)

Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260428/141906-БТ від 06.05.2026 року, вбачається, що на ім?я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), зокрема з наданої банком виписки за договором 04.04.2025 року на рахунок № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зараховано 7000 грн.. (а.с. 107-108)

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Відподповідно до наданого позивачем розрахунку, у відповідача утворилася заборгованість, яка станом на 30.03.2026р. становить 45 612,00 грн., що складається з: 7 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23 562,00 грн. - заборгованість за процентами, 1 050,00 грн. - комісія за надання кредиту; 14 000,00 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/ або прострочення сплати процентів у строки.

Розрахунок загальної суми заборгованості по кредитному договору наданий суду відповідає вимогам закону.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, Відповідач мала право надати свій розрахунок заборгованості для обґрунтування своїх заперечень, однак цього не зробила.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Зі ст.1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до Закону України « Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Що стосується доводів відповідачки щодо неправильного визначення розміру заборгованості, то суд вважає їх необґрунтованими.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.

Водночас у справі, договір про надання грошових коштів у кредит № 7680890425 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено 04.04.2025 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а тому станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати денну процентну ставку лише у розмірі 1 %.

При цьому, положення ч. 5 ст. 8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка (далі - ДПС) розраховується у процентах за формулою, що наведена у частині четвертій статті 8 Закону, а саме: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t *100%, де: ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Отже, для цілей обчислення ДПС, як і для цілей обчислення реальної річної процентної ставки, визначаються загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини першої статті 1 Закону).

Таким чином законодавець прямо вказує на необхідність розрахунку ДПС саме в залежності від розміру наданого тіла кредиту, при чому включає в це процентне значення не тільки відсотки за користування кредитними коштами, але й комісії та інші платежі. У той час «процентна ставка у день», яку кредитодавці часто зазначають у своїх договорах означає який відсоток від конкретно несплаченого тіла кредиту має нараховуватись відповідачу у якості відсотків за користування кредитними коштами у певний день/період.

Фактично законодавець зазначає, що денна процентна ставка це всі загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, які виражаються у відсотках від наданого тіла кредиту, і вводить законодавчі обмеження на розмір цього проценту, тобто вводить обмеження на суму яку позичальник має сплачувати щодня за користування кредитними коштами, у прямій залежності від тіла наданого йому кредиту.

Беручи до уваги формулу розрахунку денної процентної ставки (ДПС) наведену у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд приходить до висновку, що застосований позивачем розмір процентної ставки для розрахунку процентів по кредиту не перевищує максимальний розмір (1%) денної процентної ставки та розрахований відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, позивачем вірно нараховано та доведено належним доказами у справі розмір заборгованості відповідача, а останньою такі не спростовано.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України" Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку чи іншій кредитній установі встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитноїз аборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Указаний висновок узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (кредитною установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (у тому числі і в судовому порядку).

Згідно з п. 2.7. договору надання коштів у кредит комісія за надання кредиту складає 15 % від суми наданого кредиту.

Розмір комісії не був прихованим. Так, позичальник ОСОБА_1 ознайомилася і погодилася з положеннями договору щодо встановлення комісії за надання кредиту, укладаючи цей договір, та в подальшому не оспорювала їх в судовому порядку.

Вирішуючи вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою у розмірі 14 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначене вище, стягнення забогованості за неустойкою у розмірі 14 000,00 грн. за кредитним договором від 04.04.2025 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлений розмір заборгованості належними та допустимим доказами не спростований.

За таких обставин суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» підлягає стягненню заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7680890425 від 04 квітня 2025 року в загальному розмірі 31 612,00 грн, з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 23 562,00 грн. - заборгованість за процентами; 1 050,00 грн. - комісія за надання кредиту. У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки у розмірі 14 000,00 грн слід відмовити.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Крім того, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 1 845,21 грн. судового збору (2 662,40 грн. - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) х 69,31 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243) загальну суму заборгованості за Договором надання грошових коштів у кредит № 7680890425 від 04 квітня 2025 року у розмірі 31 612 (тридцять одна тисяча шістсот дванадцять) гривень 00 копійка, яка складається з:

- 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту;

- 23 562 (двадцять три тисячі п`ятсот шістдесят два) грн. 00 коп. - заборгованість за нарахованими процентами;

- 1 050 (одна тисяча п`ятдесят) грн. 00 коп. - заборгованість по комісії за надання кредиту.

У решті заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243) витрати по оплаті судового збору у сумі 1 845 (одна тисяча вісімсот сорок п`ять) грн. 21 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2026 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН