Решение № 136984465, 01.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21539/25

Провадження № 2/643/2644/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026

01 червня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій,

в с т а н о в и в:

Представник позивача КП «Житлокомсервіс» - Жиляк Т.О. звернулася до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2007 по 01.04.2018 в розмірі 35 707,14 грн та за період з 01.03.2021 по 01.11.2025 в розмірі 30 119,72 грн, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що рішенням 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 № 69/06 було створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс». Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління Клинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова. Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство Житлокомсервіс», що підтверджує Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2024. Багатоквартирний будинок за адресою: м. Харків, вул. Соборності України, буд. 206 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства «Житлокомсервіс». Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем послуг з утримання багатоквартирного та прибудинкової території, був укладений Публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 № 95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (надалі - «Публічний договір»). Згідно із п. 22 Публічного договору про надання житлово-комунальних послуг, договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору. Тобто, Публічний договір є чинним на момент звернення до суду з позовною заявою, а співвласники багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_2 перебувають у договірних відносинах з КП «Житлокомсервіс» і повинні здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифу. Письмової відмови від послуг підприємства до позивача не надходило, акти-претензії позивач також не отримував. Враховуючи наведене, відповідач зобов`язаний оплачувати надані КП «Житлокомсервіс» послуги. Нарахування за надані підприємством послуги здійснюються відповідно до встановлених тарифів органом місцевого самоврядування тарифу.Позивач виконує свої обов`язки та забезпечує надання відповідачу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, перелік яких затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012 № 39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), № 318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, надання яких забезпечувало КП «Житлокомсервіс», з 01.07.2022 надає КП «Харківські теплові мережі», у зв`язку зі змінами у діючому законодавстві України та набранням чинності з 01.07.2022 публічних договорів з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які були опубліковані КП «Харківські теплові мережі» на їх офіційному веб-сайті (www.hts.kharkov.ua). У зв`язку з чим, з 01.07.2022 дія Договору призупинена, про що підписана додаткова угода.Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем зливової каналізації, надання яких забезпечувало КП «Житлокомсервіс», з 01.05.2022 надає КП «Харківводоканал», у зв`язку зі змінами у діючому законодавстві України та набранням чинності з 01.05.2022 публічного договору про утримання та обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які були опубліковані КП «Харківводоканал» на їх офіційному веб-сайті (https://vodokanal.kharkov.ua). У зв`язку з чим, з 01.05.2022 дія договору призупинена, про що підписана додаткова угода.КП «Житлокомсервіс» припинило нарахування відповідно до листів КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківводоканал» про розірвання договірних відносин.Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з утримання багатоквартирних будинків і споруд та прибудинкових територій.У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 належним чином не вносить плату за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за адресою: АДРЕСА_1 утворилась заборгованість: за період з 01.01.2007 по 01.04.2018 у сумі 35 707,14 грн; за період з 01.03.2021 по 01.11.2025 у сумі 30 119,72 грн. Вказану суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача, а також суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 ЦПК України.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом із ухвалою про відкриття провадження у справі та встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо) не застосовувалися.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ст. 5 ЦПК України).

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що рішенням 4 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 26.07.2006 № 69/06 було створено Комунальне підприємство «Жилкомсервіс».

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 № 1186 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» визначено виконавцем послуг з управління Клинком, спорудою або групою споруд у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 № 522/24 Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» було перейменовано у Комунальне підприємство Житлокомсервіс», що підтверджує Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.04.2024.

Багатоквартирний будинок за адресою: м. Харків, вул. Соборності України, буд. 206 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства «Житлокомсервіс».

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.11,23).

Між Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», як управителем житлових будинків комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем послуг з утримання багатоквартирного та прибудинкової території, був укладений Публічний договір про надання житлово-комунальних послуг, шляхом його опублікування в офіційному виданні Харківської міської ради - спецвипуску газети «Слобода» від 28.11.2006 № 95/1 із змінами, внесеними в 2007 і 2009 роках (надалі - «Публічний договір»).

Згідно із п. 22 Публічного договору про надання житлово-комунальних послуг, договір укладається строком на 3 роки і вважається продовженим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення дії його терміну однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору.

Письмової відмови від послуг підприємства до позивача від відповідача не надходило, акти-претензії позивач також не отримував.

Відтак, між позивачем та відповідачем фактично склалися правовідносини з приводу надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач належним чином виконує свої зобов`язання щодо надання послуг з утримання багатоквартирних будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема і за адресою АДРЕСА_1 , де зареєстрований відповідач.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 належним чином не вносить плату за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

За час дії спірних правовідносин діяли Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV з подальшими змінами, та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII з подальшими змінами.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Частиною 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV передбачено, що органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, та п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV управитель зобов`язаний, зокрема, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Із наведеного вище вбачається, що відповідач є споживачем житлових послуг, що надаються позивачем.

Обов`язок сплатити за надані та спожиті послуги випливає також із положень ч. 1 ст. 11 ЦК України, де зазначено, що цивільні права та обов`язки випливають з дій осіб, що передбачені актом цивільного законодавства. При цьому, відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

На підставі викладеного, у відповідача виникли зобов`язання щодо сплати заборгованості за надані позивачем комунальні послуги. Не укладення письмового договору про надання послуг не є підставою для звільнення відповідача як споживача від оплати відповідних послуг.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07.07.2020 у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Тарифи по оплаті за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюються рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Таким чином, відповідач була зобов`язаний своєчасно сплачувати житлово-комунальні послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які надавалися позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач належним чином свої зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій належним чином не виконував, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносив.

Із довідки про нарахування та оплату житлово - комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що у спірний період підприємством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги, але відповідач оплату послуг не здійснював, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за період з 01.01.2007 по 01.04.2018 в розмірі 35 707,14 грн та за період з 01.03.2021 по 01.11.2025 в розмірі 30 119,72 грн. (а.с.6-9).

Вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких доказів, які свідчать про те, що позивач не надає такі послуги або інших доказів, що спростовують твердження позивача.

Відповідач не звертався до позивача з будь-якими заявами щодо якості надання послуг тощо. Доказів на підтвердження того, що відповідач не користувався послугами, які надає позивач, суду не надано.

Далі, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачем не надано суду клопотання про застосування строку позовної давності.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи те, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка ним добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, відсутність заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій на загальну суму 65 826,86 грн.

Далі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 5858 від 26.11.2025 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. (а.с.1).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись: ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 276 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Житлокомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс», код ЄДРПОУ 34467793, р/р НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, що утворилася за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 65 826 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь Комунального підприємства «Житлокомсервіс», код ЄДРПОУ 34467793, р/р НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ «ПриватБанк», судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Сугачова