Решение № 136983063, 01.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1542/26

Провадження № 2-о/345/74/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Калуська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років,

з участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_3 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованих осіб:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім?єю більше п?яти років.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_4 вважався таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із матір`ю за однією адресою: АДРЕСА_1 та у зв?язку із смертю не встиг оформити свідоцтво про право на спадщину. Після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки встановлення факту особі, яка спільно проживала однією сім`єю із спадкодавцем, визначається в судовому порядку. ОСОБА_4 був родичем її матері, яка померла у 1988 році, і вони з ним постійно спілкувалися. Восени 2019 році вона розійшлася зі своїм чоловіком, залишилася сама з двома малолітніми дітьми та хворим батьком і після цього ОСОБА_4 почав їй допомагати. Влітку 2020 року вони вирішили проживати разом однією сім`єю, оскільки їй одній було важко справлятися із своїми проблемами і з того часу вони постійно разом проживали в АДРЕСА_2 у її квартирі. Їхні сімейні відносини будувалися на взаємній повазі, взаємодопомозі та підтримці. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, яким за час спільного проживання разом користувалися, витрачаючи кошти на харчування, сплату комунальних послуг, ремонт та облаштування житла, мали взаємні права та обов?язки. Тобто вони вели спільний побут, у них були спільні витрати, разом купляли майно для спільного користування, утримували житло, як її, так і ОСОБА_4 . Вона готувала їжу, прибирала в квартирі. ОСОБА_4 допомагав їй у вихованні та догляді дітей, в утриманні та догляді батька, який є паралізованим, а також у догляді будинку, який находиться у с. Петранка Калуського району, обробляли земельну ділянку, він виконував важкі фізичні роботи. Вони також разом утримували і кімнату в гуртожитку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де раніше проживав ОСОБА_4 . Вони разом відпочивали, святкували. Зимою 2023 року ОСОБА_4 отримав важку побутову травму. З того часу він постійно лікувався, як амбулаторно, так і стаціонарно, постійно проходив курси реабілітації, пересувався тільки на милицях.

22.08.2023 ОСОБА_4 була встановлена 2 група інвалідності. Фактично вона змушена була займатися його лікуванням та утриманням, постійно пересилала на його рахунок кошти.

26.08.2025 він поїхав до гуртожитку, однак на її телефонні дзвінки не відповідав, тому вона поїхала за ним і знайшла його у кімнаті, на підлозі, без свідомості. Каретою швидкої допомоги його доставили до Калуської ЦРЛ, однак ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Вона здійснювала обряд поховання ОСОБА_4 та поминальний обід. Про те, щоб скласти на її ім?я хоча б заповіт, не надавали значення.

Встановлення даного факту їй необхідно для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , оскільки ніяких родичів, тобто спадкоємців будь-яких черг не має. ОСОБА_2 є її сином, який також постійно проживав з ними однією сім?єю більше п?яти років, однак жодних претензій що спадкового майна немає.

Представник заявниці та заявниця підтримали заявлені вимоги заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років з підстав, викладених у заяві. Заявниця додатково зазначила, що, коли у 2019 році вона залишися сама з двома дітьми, їй було дуже важко. Вона ходила на різні підробітки, щоб утримати себе та дітей. ОСОБА_4 є далеким родичем її мами. Вона почала до нього звертатися, щоб той допоміг з дітьми. Він спочатку приходив, сидів з дітьми, вчив з ними уроки, готував їсти. А в травні-червні 2019 року переїхав жити на постійно на її прохання. З того часу вони спільно приймали всі рішення, спільно вели господарство, дбали про дітей, робили покупки, утримували майно, мали спільний бюджет. У 2023 році ОСОБА_6 отримав важку побутову травму, з того часу пересувався на милицях. Вона доглядала за ним, коли він був в лікарні, потім дома. Вони продовжували жити у її квартирі та вести спільний побут. В гуртожитку, де в ОСОБА_4 є кімната, умов для проживання не було. Він тільки ходив туди за квитанціями за комунальні послуги. Одного разу він пішов в гуртожиток за квитанціями, йому стало погано і додому він уже не повернувся. Ніхто не очікував, що ОСОБА_6 помре так швидко. Заповіту він не складав, інших родичів та сім`ї не мав. Встановленя факту проживання однією сім`єю потрібне їй, щоб успадкувати майно ОСОБА_4 , а саме: кімнату в гуртожитку.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що дядько ОСОБА_6 був хорошою людиною, вчив з ними уроки, постійно допомагав їм, зокрема й доглядати за дідом. Він постійно з ними проживав від тоді, коли йому виповнилося 12 років. ОСОБА_7 вів з його мамою спільний побут і бюджет, спільно приймали рішення щодо побутових потреб.

Представник Калуської міської ради подав до суду заяву, в якій при прийнятті рішення покладається на розсуд суду. Розгляд справи просить проводити без участі представника Калуська міська рада.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 06.03.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 24.03.2026 залучено в якості заінтересованої особи до участі в розгляді справи Калуську міську раду.

07.04.2026 представник Калуська міська рада подав до суду заяву, в якій при прийнятті рішення покладається на розсуд суду. Розгляд справи просить проводити без участі представника Калуська міська рада.

Фактичні обставини, встановлені судом:

свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_4 проживав однією родиною зі заявницею, вони вели спільне господарство, він допомагав останній в селі, на городі, а також допомагав з батьком, який мав інвалідність. Заявниця та ОСОБА_4 спільно проживали з травня-червня 2020 року по АДРЕСА_3 . Їй це відомо, оскільки вона являється сусідкою батька заявниці, та вони спілкуються родинами. ОСОБА_4 ще до того приходив до батька заявниці, але вона тоді ще не знала, хто це був. Заявниця та ОСОБА_4 спільно купували продукти і платили комунальні платежі.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_4 проживав по АДРЕСА_2 з літа 2020 року та разом з ОСОБА_10 доглядали її батька. Крім того, ОСОБА_4 також хворів, а заявниця займалася його лікуванням. ОСОБА_4 не був одружений. Вона часто бувала в гостях в ОСОБА_4 та заявниці по АДРЕСА_3 . В останніх був спільний бюджет і витрати. Вони самі про це їй говорили.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_11 , після чого, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їхній син ОСОБА_4 , причиною смерті якого, зокрема, був набряк головного мозку, що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2006, № НОМЕР_2 від 08.09.2025, № НОМЕР_3 від 01.02.2017, повторним свідоцтвом про народження від 17.05.2017 та довідкою про причини смерті від 06.09.2025 (а.с. 9, 10, 19, 20, 21).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 05.01.2011 кімната в гуртожитку по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (а.с. 18).

Постановою приватного нотаріуса Бабича В.Л. від 08.01.2026 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , у зв`язку з тим, що по даній спадковій справі нотаріус не має правових підстав видати свідоцтво про право на спадщину за законом четвертої черги спадкування, особі яка спільно проживала однією сім?єю разом із спадкодавцем, оскільки встановлення факту спільного проживання однією сім?єю визнається в судовому порядку. Крім того, у постанові зазначено, що відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України ОСОБА_4 вважався таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із матір?ю ОСОБА_5 за однією адресою: АДРЕСА_1 , у зв?язку із смертю, ОСОБА_4 не встиг оформити свідоцтво про право на спадщину (а.с. 7-8).

Згідно з актом від 21.11.2025, складеним комісією у присутності свідків, ОСОБА_4 з 2020 року до дня смерті проживав разом зі ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 (а.с. 8).

ОСОБА_4 з 22.08.2023 до 01.10.2024 була встановлена друга група інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 484778 від 13.09.2023 (а.с. 11).

Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 від 30.09.2024 повний діагноз останнього: наслідки важкої побутової травми 2023 року. Псевдоартроз хірургічної шийки лівої стегнової кістки зі зміщенням та вкороченням лівої нижньої кінцівки на 5 см з постійним вираженим больовим синдромом, значним порушенням функції опори та руху (а.с. 12).

Відповідно до магнітно-резонансної томографії пацієнта ОСОБА_4 від 01.09.2025 міститься наступний висновок: МР-ознаки ГРМК по геморагічному типу в правій гемісфері головного мозку, із проривом в шлуночкову систему та зміщенням серединних структур ліворуч до 5 мм, рання підгостра стадія. Поверхневий гемосидероз довкола обох гемісфер головного мозку. Ділянки енцефаломаляції в обох гемісферах головного мозку, найімовірніше - посттравматичного ґенезу (а.с. 13).

ОСОБА_1 було видано свідоцтво на поховання ОСОБА_4 та 06.09.2025 вона провела його захоронення на кладовищі міста Калуш, що підтверджується довідкою № 263 від 08.09.2025 (а.с. 14, 15).

Крім того, 06.09.2025 між ОСОБА_1 та КП «Ритуальна служба» Калуської міської ради було укладено договорі-замовлення № 417 на організацію та проведення поховання ОСОБА_4 (а.с. 16), також заявниця здійснила оплату наданих послуг згідно з п. 1 вказаного договору у розмірі 6307,00 грн., що стверджується фіскальним чеком від 06.09.2025 (а.с. 17).

ОСОБА_12 з 29.09.2020 була встановлена перша група інвалідності та він потребував постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 226512 від 21.10.2020 (а.с. 22).

Відповідно до акту письмового опитування ОСОБА_8 , яка проживає з адресою АДРЕСА_4 , проведеного 18.02.2026 адвокатом Зубарєвою Л.Б., вона зазначила, що ОСОБА_4 постійного допомагав ОСОБА_1 у догляді за батьком, який був паралізований, а також у вихованні її дітей. У них був спільний побут, вони вели спільне господарство, витрачали кошти на харчування, комунальні послуги, ремонт та обслуговування житла, разом їздили у село Петранка, де ОСОБА_4 допомагав утримувати житловий будинок, крім того, вони разом обробляли земельні ділянки. Вони проживали по АДРЕСА_2 з 2020 року. У 2023 році у ОСОБА_13 погіршився стан здоров`я, він почав пересуватися на милицях і також потребував допомоги. Останній говорив, що йому повезло з родиною і він, будучи хворим, має біля кого проживати (а.с. 23).

Відповідно до акту письмового опитування ОСОБА_9 , яка проживає з адресою АДРЕСА_5 , проведеного 18.02.2026 адвокатом Зубарєвою Л.Б., вона зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_4 постійно з літа 2020 року проживав у квартирі по АДРЕСА_2 , а до того часу проживав у гуртожитку. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство. Вони доглядали разом батька ОСОБА_1 , який був паралізованим. ОСОБА_4 дуже часто хворів, і ОСОБА_1 йому допомагала з лікуванням, а потім з похороном. ОСОБА_4 постійно говорив, що вони проживають, як одна сім`я (а.с. 24).

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, надані заявницею на обґрунтування заяви, заслухавши пояснення свідків, а також учасників справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, взявши до уваги відсутність заперечень зі сторони заінтересованих осіб, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Положеннями абзацу 1 ч. 2 ст. 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

З роз`яснень, які викладені у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року в справі №461/4689/15-ц, від 30 вересня 2019 року в справі №554/14633/15-ц, від 25 листопада 2019 року в справі №711/348/17, від 03 лютого 2021 року в справі №127/25053/17.

Згідно зі статями 79, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом з матір`ю ОСОБА_5 , однак у зв?язку зі смертю не встиг оформити свідоцтво про право на спадщину.

Крім того, знайшли своє підтвердження доводи заявниці про те, що вона разом з ОСОБА_4 проживала однією сім`єю понад п`ять років в квартирі по АДРЕСА_2 , до часу відкриття спадщини, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , вела з ним спільне господарство та побут.

Виходячи з цього, враховуючи те, що встановлення цього факту дає заявниці можливість реалізувати своє право для спадкування, вона належить до спадкоємців четвертої черги за законом, оскільки інших спадкоємців за законом немає, а нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, беручи до уваги відсутність заперечень зі сторони заінтересованих осіб, суд вважає, що заяву необхідно задовольнити та встановити факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 15, 16, 1258, 1264, ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 2, 13, 76, 79, 81, 229, 293, 293, 315, 318 ЦПК України, та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273, 319 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Калуська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю більше п`яти років задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю понад п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті останнього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , жителька АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , житель АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Калуська міська рада, вул. І.Франка, 1 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 33578261.

Суддя: