Решение № 136981418, 15.05.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/47/26

Провадження № 2-а/0203/14/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа Інспектор ВП №6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Коптєв Ілля Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 18.10.2025 року під час керування транспортним засобом «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 на трасі М-30 Е 50 на 83 км, його було зупинено екіпажом поліції та зазначено, що ним було порушено заборону перетину суцільної лінії під час здійснення обгону. Посилаючись на те, що такий обгін ним було здійснено з дотриманням вимог абз.55 глави 1 п.34, п.3.25 глави 3 розділу 33 ПДР, проведення розгляду справи без врахування його пояснень, без роз`яснення прав та обов`язків, без надання доказів порушення та, як наслідок, безпідставність вимог щодо надання документів щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач просив скасувати постанову серії ЕНА №5965459 від 18.10.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 12.01.2026 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 27.01.2026 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 17.02.2026 року було залучено співвідповідачем по справі Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Протокольною ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 21.04.2026 року було прийнято уточнений позов.

В судовому засіданні 21.04.2026 року позивач підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній.

В наступне судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та задовольнити позов.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в наданому відзиві також просив розглядати справу за його відсутності та в задоволенні позову відмовити з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в наданому відзиві також просив розглядати справу за його відсутності та в задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність винесеної постанови.

Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАСУ України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною другою ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 126.

Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (ст.126 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.

Відповідно до постанови серії ЕНА №5965459, винесеної Інспектором ВП №6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Коптєвим І.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, у зв`язку з порушенням ним п.2.4 та 2.1 «а», 2.4 «а» ПДР України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави.

Винесення оскаржуваної позивачем постанови мотивовано тим, що водій ОСОБА_1 18.10.2025 року о 15:06 год в с.Олексіївка, траса М-30 Е-50 893 км, керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив маневр обгін, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки та під час зупинки відмовився надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб поліцейському, при цьому не пред`явив у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, чим порушив вимоги пп.2.1 «а», 2.4 ПДР, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Пунктом 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком Діти;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух та Про перевезення небезпечних вантажів (далі - спеціальні правила);

ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка;

д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака Водій з інвалідністю - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Пунктом 2.4 ПДР встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Крім того, відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється:

1) відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди;

2) органами Державної прикордонної служби України в місцях здійснення ними прикордонного контролю незалежно від належності та місця реєстрації транспортного засобу;

3) посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Поліцейський зобов`язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, з урахуванням положень ст.252 КУпАП, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з приписами ч.1 ст.72 та ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З комплексного аналізу зазначених вище норм слідує висновок про те, що обов`язок особи пред`явити поліцейському посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс страхування виникає за умови законності зупинки транспортного засобу та вимоги про надання документів з підстав, передбачених ст.ст32,35 Закону України «Про Національну поліцію».

Зокрема, зупинка позивача за порушенням ним ПДР, мала бути зафіксована працівниками поліції належними доказами, в передбаченому ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» порядку.

Як зазначив позивач, здійснення ним обгону з перетином суцільної лінії розмітки здійснювалось з дотриманням вимог абз.55 глави 1 п.34, п.3.25 глави 3 розділу 33 ПДР, якими, як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Оскаржувана постанова у відповідності до вимог ст.283 КУпАП не містить посилань на докази, що підтверджують факт порушення позивачем ПДР та таких доказів у відповідності до ст.77 КАС України позивачем не надано і під час розгляду справи.

Наявність самої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано доказів щодо винесення відносно позивача постанови за фактом порушення ПДР, а оскаржувана постанова складена лише за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КАС України.

За вказаних обставин, за відсутності доказів порушення позивачем правил дорожнього руху та як наслідок цього правомірності його зупинки та подальших вимог щодо пред`явлення документів, непред`явлення позивачем поліцейському для перевірки документів не є передбаченим п.п.2.1,2.4 ПДР порушенням та не може тягнути за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст.126 КУпАП.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, скасувавши постанову серії ЕНА №5965459 від 18.10.2025 року із закриттям провадження по справі.

Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що оскаржувану постанову винесено інспектором ВП №6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, а зазначене відділення поліції є підпорядкованим та відноситься до структури ГУНП в Дніпропетровській області, яке є розпорядником бюджетних коштів та належним відповідачем по справі , то саме за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Дніпропетровській області на користь позивача, з урахуванням подачі позову в електронній формі та положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», слід стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.

Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,241-248,194,205,229,250,268,286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Головного управління національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа Інспектор ВП №6 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Коптєв Ілля Олександрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі задовольнити повністю.

Постанову серії ЕНА №5965459 від 18 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.20а, код ЄДРПОУ 40108866) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 484 грн. 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя С.Ю.Казак