Решение № 136974950, 22.05.2026, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1753/24

Провадження №2-678-133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А. В.,

за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

представників позивача Сухорук О. В.,

Ходоровської М. О.,

Кривича О. С.,

ОСОБА_1 ,

представника відповідача ТзОВ «Зернозбут Волинь» Керницька І. Р.,

представників третьої особи Ніколова А. Г.,

Білого С. А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького Гуменного Дениса Анатолійовича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради, до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернозбут Волинь», про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6823085800:04:005:0008), права власності на неї,

встановив:

24 грудня 2024 року на адресу суду надійшла позовна заява про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6823085800:04:005:0008), права власності на неї, в обґрунтування якої зазначено, що окружною прокуратурою міста Хмельницького виявлено факт порушення інтересів держави при наданні районною державною адміністрацією у приватну власність земельної ділянки рекреаційного призначення, яка перебуває у постійному користуванні Хмельницької міської ради, розташованої на території Хмельницького району Хмельницької області. Так, при формуванні земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Хмельницької міської ради на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333361 від 20.12.2010 на площу 1,3365 га - для обслуговування очисних споруд дитячого оздоровчого комплексу « Чайка », кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:04:005:0003, у відповідності до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, тобто визначенні її площі, меж та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, рішенням державного кадастрового реєстратора відмовлено у внесені відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку із наявним перетином земельних ділянок, у тому числі із кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площа співпадає на 44,2311%.

Вивченням підстав формування земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008 площею 2 га встановлено, що розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації від 22.10.2012 №666/2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 . На виконання вказаного розпорядження районної державної адміністрації ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №522027 від 31.10.2012, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та про право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682300001003459 на площу 2 га, кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:04:005:0008. Вказану земельну ділянку 05.04.2013 ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. ОСОБА_2 вказану земельну ділянку передав в оренду ТОВ «Земля і Вода Поділля». ОСОБА_3 , відповідно до актового запису про смерть №692, складеного 05.11.2021 Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із цим, окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст.ст.13, 14 Конституції України, ст. ст., 19, 20, 50, 51, 52 Земельного кодексу України при наданні у приватну власність земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008, оскільки частина даної земельної ділянки належить до земель рекреаційного призначення, що виключає право приватної власності на неї із цільовим призначенням для сільськогосподарського призначення, у тому числі без попереднього припинення права постійного користування на неї органу місцевого самоврядування. Як на момент передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_3 , яка продала її ОСОБА_2 , так і на даний час частина спірної земельної ділянки площею 0,5911 га в силу приписів ст. 50-51 Земельного кодексу України належить до земель рекреаційного призначення та не могла бути передана у приватну власність без попереднього припинення права постійного користування на неї Хмельницькій міській раді, подальшої зміни цільового призначення з земель рекреаційного призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Просить визнати незаконною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2 га та права оренди ТОВ «Земля і Воля Поділля» на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2 га. Визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2 га. Стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури 6 056 грн судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову, та 1514 грн судового збору, сплаченого за заяву про забезпечення позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

25 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі.

30 січня 2025 року Керницька І. Р. подала заяву про вступ у справу як представника ТОВ «Земля і воля Поділля».

21 березня 2025 року ухвалою суду Летичівського районного суду Хмельницької області провадження в даній справі зупинено у зв`язку із призначенням експертизи з питань землеустрою.

10 червня 2025 року до суду надійшло повідомлення завідувача Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 673/579/25-26/26 від 09 червня 2025 року про неможливість проведення експертизи у зв`язку із відсутністю оплати за неї.

11 червня 2025 року ухвалою суду відновлено провадження у справі.

25 червня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду. У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Земля і Воля Поділля» Керницької Ілони Романівни про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/906/23 (провадження № 12-61гс24) - відмовлено.

04 серпня 2025 року до суду надійшла заява про те, що між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля» та адвокатом Керницькою Ілоною Романівною було розірвано Договір про надання правничої допомоги № 38 від «30» січня 2025 року.

15 грудня 2025 року ухвалою суду змінено найменування відповідача у справі № 678/1753/24 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і воля Поділля» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернозбут Волинь».

17 березня 2026 року ухвалою суду постановлено повернутися до розгляду у підготовчому провадженні та прийняти заяву позивача про зміну предмету позову від № 55-1726вих-26 від 05 березня 2026 року.

14 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до судового розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

05 лютого 2025 року від представника Хмельницької міської ради надійшла заява, у якій просить провести розгляд справи № 678/1753/24 без участі їхнього представника в судових засіданнях. Позовну заяву підтримують, просять суд задоволити позов в повному обсязі.

17 лютого 2025 року представник ТОВ «Земля і воля Поділля» («Зернозбут Волинь») Керницька І. Р. подала відзив на позов, у якому вказала, що Відповідач-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля») набув право користування земельною ділянкою на підставі оплатного договору та має достатню правову підставу користуватись земельною ділянкою кадастровий номер 6823085800:04:005:0008.

Як встановлено матеріалами справи, спірна земельна ділянка відноситься категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 Землі сільськогосподарського призначення, була зареєстрована у Державному земельному кадастрі із зазначенням кадастрового номеру, категорії земельної ділянки та виду використання в межах зазначеної категорії. Державна реєстрація спірної земельної ділянки проведена державним кадастровим реєстратором на підставі прийнятого ним самостійного рішення, відповідно до поданих останньому документів. Відповідачі, як і інші сторони спору не приймали участь у відповідній державній реєстрації та відповідно не приймали жодних рішень. Так само встановлено, що державна реєстрація спірної земельної ділянки, в тому числі визначення державним органом її цільового призначення здійснено до прийняття Летичівською державною районною державною адміністрацією розпорядження про передачу земельної ділянки у власність. Летичівська районна державна адміністрація приймаючи рішення про передачу спірної земельної ділянки із визначеним кадастровим номером, цільовим призначенням земельної ділянки та видом її використання не порушила вимог законодавства в частині надання її у власність фізичній особі. З встановлених обставин справи та наданих Позивачем пояснень вбачається відсутність встановленої та доведеної протиправної поведінки Відповідача, щодо отримання та набуття права власності на спірну земельну ділянку.

Доданими матеріалами та обґрунтуванням, викладеним у позові, не обґрунтовано, що відповідачі мали відношення до можливих протиправних рішень органів державної влади в результаті чого прокурором не доведено, яким саме чином позбавлення відповідача ОСОБА_2 права власності та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля» спірною земельною ділянкою сприятиме задоволенню суспільного інтересу, а тому можна зробити висновок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

20 лютого 2025 року представник позивача подав Відповідь на відзив, згідно якого просить відмовити у прийняття відзиву у зв`язку із пропущенням строку на його подання, а також вказав, що оскільки як на момент передачі у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_3 , яка в подальшому продала її ОСОБА_2 , так і на даний час частина спірної земельної ділянки площею 0,5911 га в силу приписів ст.50-51 Земельного кодексу України належить до земель рекреаційного призначення та не могла бути передана у приватну власність без попереднього припинення права постійного користування на неї Хмельницькій міській раді, подальшої зміни цільового призначення з земель рекреаційного призначення на землі сільськогосподарського призначення.

26 лютого 2025 року представник ТОВ «Земля і воля Поділля» («Зернозбут Волинь») Керницька І. Р. подала Заперечення на Відповідь на відзив, згідно яких вважають доводи, викладені прокурором безпідставними та такими, що не відповідають загальним принципам судочинства порушуючи засаду рівності та змагальності сторін у процесі. Проте, ні у позовній заяві, ні у відповіді на відзив прокурором не надається жодних доказів існування «суспільного інтересу», який б надавав право прокурору, в особі держави, право користуватися «значною свободою (полем) розсуду» та втручатись в добросовісне, мирне володіння. Відповідач ОСОБА_2 отримав спірні земельні ділянки у власність за оплатним договором та, так само за оплатним договором та власною волею, маючи повноваження передав спірну земельну ділянку у оренду відповідачу-Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля». Укладаючи договір купівлі-продажу на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 мав усі підстави вважати, що документи на підставі яких ОСОБА_3 володіла спірним об`єктом, є законними, та правомірно очікував, що ОСОБА_3 , укладаючи договір купівлі-продажу із ОСОБА_2 , має законне право розпоряджатися земельною ділянкою, а після отримання за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 матиме змогу мирно нею володіти, користуватись та розпоряджатись. Отже, ОСОБА_2 правомірно набув спірну земельну ділянку за оплатним договором, а прокурором не спростовано презумпцію правомірності набуття такої ділянки. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок. Прокурором не надавалось жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують незаконність набуття відповідачем спірних земельних ділянок. Окрім того, ОСОБА_2 вже більше 11-ти років добросовісно користується земельними ділянками, що перебувають у його приватній власності. Прокурор належним чином не аргументував те, чи буде втручання в право власності пропорційним меті, яку він переслідує, не аргументував відповідність заходу втручання, на якому він наполягає, зазначеному критерію пропорційності. При цьому, суд позбавлений можливості самостійно робити висновок щодо наявності накладення земельних ділянок, оскільки він не є судовим експертом та у суду відсутні спеціальні знання. Дані інтернет ресурсу «Відкриті дані земельного кадастру України https://kadastr.live/» не є належним доказом на підтвердження факту наявності накладення, а суд не є належним суб`єктом дослідження та аналізу даних, необхідних для встановлення факту такого накладення.

23 жовтня 2025 року представник позивача подав Письмові пояснення №55-3937-24 від 22 жовтня 2025 року, згідно яких зважаючи на положення законодавства, ОСОБА_5 не могла набути право власності на частину спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 0,5911 га, яка відноситься до земель рекреаційного призначення та перебуває у постійному користуванні Дитячого оздоровчого закладу «Чайка». З огляду на те, що ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку, площею 0,5911 га, незаконно, не може вважатись законним набувачем і ОСОБА_2 , який набув право власності на частину спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу. Як первісний набувач ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 , в силу зовнішніх, очевидних ознак, а також близького розташування спірної земельної ділянки до земельної ділянки (для обслуговування очисних споруд) Дитячого позаміського оздоровчого закладу «Чайка» не могли не знати, що спірна земельна ділянка належить до земель дитячого позаміського оздоровчого закладу, тому як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 не можуть вважатись добросовісними набувачами.

Окрім цього, про недобросовісність первісного набувача ОСОБА_3 , яка набула земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 за рішенням органу виконавчої влади у власність для ведення особистого селянського господарства свідчить той факт, що останнім вказана земельна ділянка за цільовим призначенням не використовувалась, а у короткий термін, а саме - менш, ніж через 6 місяців з моменту набуття її у власність - 05.04.2013 відчужена на користь ОСОБА_6 . В той же час, ОСОБА_2 знаючи, що ОСОБА_3 лише кілька місяців є власником спірної земельної ділянки, після ознайомлення з документами на право власності мав можливість більш детально вивчити вказане питання, однак цього не зробив та придбав земельну ділянку. Також слід зазначити, що ОСОБА_2 в той же день, а саме 05.04.2013 на підставі договору купівлі-продажу придбав земельну ділянку у її чоловіка - ОСОБА_4 з кадастровим номером 6823085800:04:005:0009, частина якої, площею 0,2306 га, також належить до земель рекреаційного призначення, та на праві постійного користування належить Дитячому позаміському закладу «Чайка». Таким чином, придбання в один день у одному масиві у двох громадян, які є родичами, двох земельних ділянок ставить під обґрунтований сумнів добросовісність ОСОБА_2 , який після ознайомлення зі змістом документів на право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 мав проявити розумну обачність та мав би зважити на обставини отримання у власність спірної (спірних) земельної ділянки, за потреби залучити правову допомогу, однак цього не зробив, а тому не можна вважати, що за таких обставин має місце порушення статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушення прав добросовісного набувача.

24 та 27 жовтня 2025 року представник ТОВ «Зернозбут Волинь» Джелага-Фурман Вікторія Валеріївна подала додаткові письмові пояснення, з змісту яких Товариство заперечує викладені в них обставини, вважає позицію прокурора необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним даним справи, суперечить вимогам чинного законодавства та ґрунтується на припущеннях, а не на належних і допустимих доказах. Прокурор неодноразово, як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив та письмових поясненнях, акцентує увагу суду на нібито зміні цільового призначення спірної земельної ділянки. Водночас, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення будь- яких неправомірних дій як з боку ОСОБА_3 , так і з боку ОСОБА_2 , прокурором не надано. Зазначені твердження прокурора ґрунтуються виключно на припущеннях, які, відповідно до загальних засад цивільного процесуального права, не можуть вважатися доказами. Доказування у цивільному процесі має базуватися на фактичних даних, підтверджених належними та допустимими доказами, а не на суб`єктивних судженнях чи припущеннях сторони. Ігноруючи як принципи судочинства, так і вимоги матеріального та процесуального права, прокурор не надає жодних конкретних доказів, які б підтверджували його позицію, натомість обмежується безпідставними звинуваченнями відповідачів у порушенні законодавства, що саме по собі свідчить про формальний характер поданих доводів і не може бути покладений судом в основу обґрунтованого рішення. ОСОБА_3 не була і не могла бути суб`єктом, уповноваженим припиняти право постійного користування земельною ділянкою, оскільки вона не мала жодного відношення до розпорядження землями комунальної чи державної власності. Припинення права постійного користування земельною ділянкою - це виключна компетенція відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування, який це право надав. ОСОБА_3 діяла виключно в межах наданих йому законом прав, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою, який був погоджений, затверджений і реалізований уповноваженим органом - Летичівською районною державною адміністрацією. Більше того, прокурором не надано жодної технічної документації, яка б підтверджувала викладені ним твердження щодо віднесення спірної земельної ділянки або її частини до земель рекреаційного призначення станом на дату виділення даної земельної ділянки. Матеріали справи не містять жодних даних, що вказували б на зміну категорії земель або на віднесення спірної ділянки до земель рекреаційного призначення. Навпаки, згідно з офіційною інформацією з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 має категорію земель сільськогосподарського призначення з цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства, що є цілком законним і не суперечить жодним нормам чинного законодавства. Таким чином, дії ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля» є правомірними, добросовісними і повністю відповідають вимогам чинного законодавства. У зв`язку з цим усі доводи прокурора підлягають відхиленню як бездоказові, необґрунтовані та такі, що не можуть бути покладені судом в основу обґрунтованого і справедливого рішення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, з наведених у ньому підстав, просять задовольнити, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Представники третьої особи не заперечують проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений неодноразово належним чином згідно вимог ст.ст. 128, 130, 131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України визначено категорії цільового призначення земель України, до яких входять, у тому числі землі рекреаційного призначення.

Згідно ст.20 Земельного кодекс України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.

Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу.

Законом України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» від 17 березня 2011 року, введено мораторій строком на п`ять років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, а саме: земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень; земельних ділянок об`єктів фізичної культури і спорту, (ст.1 Закону).

Відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації. Майданчики для занять спортом на відкритому повітрі, об`єкти фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості, можуть бути розміщені на земельних ділянках усіх категорій земель.

Частиною 3 статті 52 Земельного кодексу України визначено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути па природний стан цих земель.

Частиною 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 515/1315/18, провадження № 61-13300св21, зазначено, що належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, провадження № 14-552цс18, зазначено, що для висновку про порушене право особи мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа його земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Вказані висновки Великої Палати Верховного Суду підтверджено також у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2022 року у справі № 619/2766/19 (провадження № 61-3979св21), від 17 вересня 2024 року у справі № 686/27476/21 (провадження № 61-13870св23) та інших.

У той же час, у постанові Верховного Суду № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) від 03 серпня 2022 року зазначено, що ст. 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18) від 06 травня 2020 року.

При цьому слід відзначити, що тільки повноваження суду щодо визнання вказаного факту зумовлене дією презумпції, в той час, як його невизнання не завжди пов`язано з використанням доказової презумпції. Якщо від проведення експертизи ухиляється особа, в інтересах якої і повинен бути доведений факт висновком експерта, то не слід використовувати презумпцію, яка зумовлює перерозподіл обов`язків доказування між сторонами, а необхідно використовувати загальне правило щодо розподілу обов`язків доказування. Наприклад, така відмова повинна розцінюватися як невиконання своїх обов`язків доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 вирішувала питання щодо витребування земельної ділянки, яка частково накладається на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні позивача.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність відповідача якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

Віндикаційний позов дає змогу більшою мірою вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19).

Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Водночас земельна ділянка, у частині якої наявні підстави для витребування, має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі.

Щодо пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном та співвідношення такого втручання із суспільними інтересами

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які потрібно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує таке втручання легітимну мету; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним такій меті.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення загального («суспільного», «публічного») інтересу, яким може бути, зокрема, інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства може становити суспільний (загальний) інтерес (рішення від 02.11.2004 у справі «Tregubenko v. Ukraine», заява № 61333/00, пункт 54).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо добросовісна особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як і з питань наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку сферу розсуду, за винятком випадків, коли такий розсуд не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало заходів втручання у право мирного володіння майном.

У пункті 71 рішення від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначені вище гарантії стосуються випадків, коли, діючи добросовісно, особа набула майнове право, зокрема право власності, від держави чи територіальної громади, які діяли під впливом помилки. Тоді як недобросовісна поведінка набувача майна у приватну власність чи як його, так і відчужувача відповідного майна, не є набуттям права приватної власності під впливом помилки органу влади та не зумовлює таке набуття. Більше того, повернення власникові майна від недобросовісної особи не може становити для останньої індивідуальний і надмірний тягар (див. пункти 257, 258 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

У такій категорії справ, досліджуючи, чи добросовісно діє особа - набувач майна, суду слід з`ясувати, чи могла така особа знати або обґрунтовано припускати, зокрема, що земельна ділянка, яку вона набуває, накладається на землю рекреаційного призначення, чи дотримані інші критерії добросовісного набуття майна.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації (далі - Летичівської РДА) від 28 серпня 2006 року №247/07 надано дозвіл Хмельницькій міській раді на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки дитячого оздоровчого комплексу « Чайка » на землях державної власності біля с.Головчинці на території Требуховецької сільської ради, орієнтовною площею 7 га.

Розпорядженням Летичівської РДА від 12 лютого 2007 року №41/2007-р затверджено матеріали інвентаризації трьох земельних ділянок загальною площею 6,8889 га на території Требуховецької сільської ради біля с. Головчинці (поштова адреса вул. Підлісна 4/1). Надано Хмельницькій міській раді в постійне користування три земельні ділянки загальною площею 6,889 га, в тому числі 5,4626 га - для обслуговування дитячого оздоровчого комплексу « Чайка », 1,33 га - для обслуговування очисних споруд комплексу та 0,0898 га - для обслуговування свердловини.

Хмельницькій міській раді видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333259 від 20 грудня 2010 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та про право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031075700003 на площу 5,4626 га - для обслуговування дитячого оздоровчого комплексу «Чайка», кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:06:027:0012; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333260 від 20 грудня 2010 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та про право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031075700002 на площу 0,0898 га - для обслуговування свердловини дитячого оздоровчого комплексу «Чайка», кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:06:027:0013 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №333361 від 20 грудня 2010 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та про право постійного користування землею, договорів оренди землі за №031075700001 на площу 1,3365 га - для обслуговування очисних споруд дитячого оздоровчого комплексу «Чайка», кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:04:005:0003.

Директором позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради 11 липня 2024 року замовлено виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у сертифікованого інженера землевпорядника для подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

На замовлення позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради сертифікованим інженером- землевпорядником виготовлено збірний кадастровий план (схему земельної ділянки) кадастровий номер 6823085800:04:005:0003 площею 1,3365 га, який відображає накладення земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008 площею 0,5911 га.

Відповідно до п.1.1 статуту позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради, із змінами внесеними рішенням міської ради від 10.11.2023 №25, є позаміським закладом оздоровлення та відпочинку, постійно діючий, призначений для оздоровлення, відпочинку та розвитку дітей. Знаходиться у міській комунальній власності Хмельницької міської територіальної громади.

Засновником Закладу є Хмельницька міська рада. Основним напрямом діяльності Закладу є надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів (п.1.5, 1.7 статуту).

Розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації від 22 жовтня 2012 року №666/2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 .

На виконання вказаного розпорядження районної державної адміністрації ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №522027 від 31 жовтня 2012 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та про право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682300001003459 на площу 2 га, кадастровий номер земельної ділянки 6823085800:04:005:0008.

Згідно листа відділу реєстрації актів цивільного стану від 28 вересня 2024 року №315/31.11-40, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть №692, складеного 05.11.2021 Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Згідно інформації №408396108 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17 грудня 2024 року, копії Договору купівлі-продажу № 794 від 05 квітня 2013 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008 площею 2 га, на підставі договору купівлі-продажу № 794 від 05 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю. В.

Відповідно до пункту 1 Договору купівлі-продажу № 794 від 05 квітня 2013 року Продавець ( ОСОБА_3 ) продав, а Покупець ( ОСОБА_2 ) купив земельну ділянку загальної площі 2 га належну продавцю на праві власності. Дана земельна ділянка надана для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою Хмельницька область, Летичівський район, Требухівська сільська рада, «за межами населеного пункту» та належить Продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 522027 виданого 31.10.2012 на підставі розпорядження Летичівської районної державної адміністрації № 666/2012 від 22.10.2012, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів № 682300001003459.

Згідно з пункту 3 Договору, за погодженням сторін продаж земельної ділянки вчинено за 64 200 гривень, які Продавець отримав від Покупця до підписання даного договору та проведено повний розрахунок за продану земельну ділянку, будь-які претензії фінансового характеру відсутні.

Договір підписаний сторонами та посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю.В., зареєстровано в реєстрі за № 794.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, загальною площею 2 га, яка знаходиться на території Хмельницька область, Летичівський район, відноситься категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення 01.03 Землі сільськогосподарського призначення.

08 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля і Воля Поділля» було укладено договір оренди землі № 08/12/035, відповідно до умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2,0000 га (терміном на 10 (десять) років, до 08 грудня 2031 року). Вказане також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №РВ-4800110602024 від 18 липня 2024 року, відмовлено позаміському дитячому закладу оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради у внесені відомостей до Державного земельного кадастру на земельну ділянку, у зв`язку із наявним перетином земельних ділянок, у тому числі із кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площа співпадає на 44,2311%, тобто на 0,5911 га.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Велика Палата Верховного Суду раніше вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті18,19, пункти «а» і «б» частини першої статті91, пункти «а» і «б» частини першої статті96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).

З огляду на вищевказане у втручанні держави у право мирного володіння власником спірною земельною ділянкою є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

Повернення Хмельницькій міській раді спірної частини земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється особливим статусом спірної земельної ділянки.

У той же час, судом встановлено, що площа земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку, надану у постійне користування дитячого оздоровчого комплексу « Чайка » (0,5911 га), менша загальної площі земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 (2 га).

У цій справі позивач заявляє вимоги усунути перешкоди територіальній громаді у володінні та користуванні земельною ділянкою рекреаційного призначення, площею 0,5911 га, що знаходиться за межами с. Головчинці на території Хмельницького району Хмельницької області 6823085800:04:005:0008, площею 2 га, шляхом: визнання незаконними та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_2 та права оренди ТОВ «Зернозбут Волинь» на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 2 га; визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 2 га; зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ТОВ «Зернозбут Волинь» (ЄДРПОУ: 4436240) повернути територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради земельну ділянку рекреаційного призначення, площею 0,5911 га, що знаходиться за межами с. Головчинці на території Хмельницького району Хмельницької області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 у координатах.

З огляду на встановлені судами обставини, належним способом захисту порушеного права є віндикаційний позов, а саме позов про витребування частини земельної ділянки, що накладається.

Водночас неналежність та неефективність заявленого позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові, зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17), від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 116).

Як наслідок, у позові в частині визнання незаконними та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_2 та права оренди ТОВ «Зернозбут Волинь» на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 2 га; визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 2 га, потрібно відмовити з огляду на неналежність обраного способу захисту.

Суд звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання незаконними та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_2 та права оренди ТОВ «Зернозбут Волинь» на спірну земельну ділянку; визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки призведе до того, що особа буде позбавлена права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку ПДЗОВ «Чайка», а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватися законним.

Крім того, варто зазначити, що віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів.

Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

Так, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

Тому в контексті обставин цієї справи та заявлених позовних вимог належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що накладається на земельну ділянку.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

25 грудня 2024 року ухвалою суду в порядку забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2 га, що розташована на території Хмельницького району Хмельницької області; заборонено ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008 площею 2 га з іншими земельними ділянками.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3028 гривень.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3328 гривень.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9384 грн. (6056 грн. + 3328 грн.) за подання позовної заяви та заяви про зміну предмету позову та 1514 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Оскільки з трьох позовних вимог немайнового характеру, підлягає задоволенню лише одна, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - в розмірі 3 328,00 грн. та 1514 грн. в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 81, 84, 116, 125 ЗК України, ст.ст. 6-13,81,89, 133,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького Гуменного Дениса Анатолійовича в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради, до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернозбут Волинь», про визнання незаконними та скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6823085800:04:005:0008), права власності на неї - задовольнити частково.

Усунути перешкоди територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) - у володінні та користуванні земельною ділянкою рекреаційного призначення, площею 0,5911 га, що знаходиться за межами с. Головчинці на території Хмельницького району Хмельницької області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008, площею 2 га, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ТОВ «Зернозбут Волинь» (ЄДРПОУ: 44362407) повернути територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради земельну ділянку рекреаційного призначення, площею 0,5911 га, що знаходиться за межами с. Головчинці на території Хмельницького району Хмельницької області в межах земельної ділянки з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 у координатах -

X

5 464 070, 519

5 464 073, 306

5 464 086, 636

5 464 075, 080

5 464 071, 145

5 464 044, 065

5 464 007, 550

5 464 009, 220

5 464 025, 330

5 464 043, 810

5 464 045, 220

5 464 048, 920

5 464 059, 190

5 464 068, 650

Y

2 372 013, 337

2 372 084, 806

2 372 151, 603

2 372 162, 150

2 372 161, 701

2 372 117, 423

2 372 024, 350

2 372 022, 680

2 372 022, 220

2 372 024, 330

2 372 016, 600

2 372 013, 740

2 372 012, 000

2 372 013, 540

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ «Зернозбут Волинь» на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3 328 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення цього позову, та 1514 грн. судового збору, сплаченого за заяву про забезпечення позову, - по 2421 грн. 00 коп. з кожного.

Вжиті ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2024 року (справа №678/1753/24, номер провадження 2-з-678-11/24) заходи забезпечення позову у виді арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6823085800:04:005:0008 площею 2 га, що розташована на території Хмельницького району Хмельницької області та заборони ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 6823085800:04:005:0008 площею 2 га з іншими земельними ділянками - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницькому апеляційному суду через Летичівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, місцезнаходження: вул. Проскурівська, 63, м. Хмельницький, поштовий індекс 29001, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 0291110226, тел. / факс 76-44-47, наявний електронний кабінет в ЄСІТС,

в інтересах держави в особі:

Хмельницької міської ради, місцезнаходження: вул. Героїв Маріуполя, 3 м. Хмельницький, поштовий індекс 29001, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 33332218, тел. / факс (0382) 76-50-05, наявний електронний кабінет в ЄСІТС.

ТРЕТЯ ОСОБА, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТУ СПОРУ НА СТОРОНІ ПОЗИВАЧА:

Позаміський дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Чайка» Хмельницької міської ради, місцезнаходження: вул. Підлісна, 4/1, с.Головчинці, Хмельницького району, 31533, код ЄДРПОУ 37000540; E-mail:chaika hm@ukr,net тел. (093) 838-71-83; не має електронного кабінету в ЄСІСТ «Електронний суд» інші дані та засоби зв`язку невідомі

ВІДПОВІДАЧІ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , не має електронного кабінету в ЄСІСТ «Електронний суд» інші дані та засоби зв`язку невідомі

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернозбут Волинь», код ЄДРПОУ 44362407, місцезнаходження вул. Зарічанська, 3/2Д, офіс 378, м. Хмельницький, Хмельницької області, поштовий індекс 29000, тел. 380 (68) 873-05-55, не має електронного кабінету в ЄСІСТ «Електронний суд» засоби електронного зв`язку не відомі.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко