Решение № 136974597, 14.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

14.05.2026

Справа № 607/22210/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

сторони в судове засідання не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Тернопільська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження та просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заявник вказала, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_3 , її брат - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрила спадщина на належну йому 1/7 частку спірної квартири. Єдиним спадкоємцем його майна за законом першої черги, який прийняв спадщину, є їх батько ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/7 частку даної квартири. Вона є єдиним спадкоємцем його майна за законом, який прийняв спадщину.

ОСОБА_4 у період з 01.01.1991 року по 27.08.2009 року був зареєстрований у спірній квартирі. Після зняття з реєстрації продовжував там проживати. У даній квартирі на час його смерті проживав та був зареєстрований батько ОСОБА_3 , а тому вважаться таким, що прийняв спадщину.

Посилаючись на наведене, просить заяву задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 січня 2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі заінтересовану особу Тернопільську міську раду.

У судове засідання сторони не з`явились, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Попередньо від адвоката Бабія Н.І. надійшла заяву про слухання справи у їх відсутності, вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник Тернопільської міської ради попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_2 була присутня у попередньому судовому засіданні, пояснила, що підтримує подану заяву.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19.10.1970 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 29.04.1988 року.

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом народження серії НОМЕР_3 від 28.09.1976 року.

Квартира за АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27 травня 1996 року. Згідно записів на свідоцтві про право власності на житло, 01 червня 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/7 частку спірної квартири на ім`я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 ; 06 грудня 2017 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/7 частку квартири після смерті ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 18.11.2015 року.

Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належну йому 1/7 частку спірної квартири.

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру від 15.10.2025 року, спадкові справи після смерті ОСОБА_4 не заводились.

Згідно довідки ДП «Люкс-Житло» за №153 від 10.10.2025 року встановлено, що у квартирі за АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_9 . ОСОБА_4 був зареєстрований з 01.01.1991 року по 27.08.2009 року. ОСОБА_3 був зареєстрований з 03.11.1989 року по 13.09.2016 року.

Відповідно до довідки ДП «Люкс-Житло» за № 157 від 16.10.2025 року встановлено, що у спірній квартирі ОСОБА_4 був зареєстрований з 01.01.1991 року, знятий з реєстрації 27 серпня 2009 року, однак проживав до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації згідно акту обстеження від 15.10.2025 року.

Аналогічні відомості зазначені у будинковій книзі на квартиру за АДРЕСА_2 .

Відповідно до листа-відповіді Управління Державної міграції служби від 25 березня 2026 року та відділу реєстрації місця проживання Тернопільської міської ради від 26.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрованого місця проживання не має.

Як слідує із акту обстеження житлових умов про фактичне проживання від 15.10.2025 року, складеного комісією ДП «Люкс житло», ОСОБА_4 проживав у квартирі АДРЕСА_2 до дня смерті, без реєстрації.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами заявника по бульварі АДРЕСА_3 , підтвердили те, що ОСОБА_12 до дня смерті постійно проживав за даною адресою разом з батьком.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 15.08.2016 року.

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, у тому числі на 1/7 частку квартири за АДРЕСА_2 .

27 квітня 2017 року за заявою заявника Першою тернопільською державною нотаріальної конторою заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою ПП «Люкс-житло» за № 1483 від 26.04.2017 року.

01 червня 2017 року державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контри видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/7 частку спірної квартири на ім`я заявника.

Постановою державного нотаріуса від 15 жовтня 2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/7 частку спірної квартири після смерті батька ОСОБА_3 , яку він успадкував після смерті сина ОСОБА_4 , оскільки із наданих документів не встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті сина ОСОБА_4 .

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Встановлення фактів спільного проживання ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_4 на час його смерті, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

Суд не вбачає наявність будь-якого спору про право у даному випадку.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з вимогами ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.20 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті у квартирі за АДРЕСА_2 спільно, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених в сукупності судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Інші спадкоємці за законом чи заповітом спадщини у встановленому законом порядку ні після смерті ОСОБА_4 , ні після ОСОБА_3 не приймали.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги закону, а також те, що відсутній спір про право, наявність спадкового майна, відсутність інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину та визнання заяви заінтересованими особами по справі, суд вважає, що у судовому засіданні доведено факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у квартирі за АДРЕСА_2 .

Керуючись ст.ст. 3,4, 259, 263, 265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Тернопільська міська рада про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі за АДРЕСА_2 , на час відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Тернопільська міська рада, вул. Листопадова,5 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.

Повне судове рішення складено 14 травня 2026 року.

Головуюча: І.М. Черніцька