Решение № 136974444, 28.04.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/6158/25

Провадження № 2/589/1146/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Курбанової А.Р.,

з участю секретаря судового засідання Ковальової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2025р. АТ «АКЦЕНТ-БАНК» через електронний кабінет звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.05.2023 року в розмірі 40724,39 грн станом на 14.07.2025 року, яка складається з наступного: 32297,75 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8426,64 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надав.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 28 квітня 2026 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2023р. відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК», в якій зазначено його персональні дані /а.с. 14/. Підписанням цієї заяви відповідач погодився та підтвердив, що дана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять Договір про надання банківських послуг. Також відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.

17.05.2023 року ОСОБА_1 було заповнено та підписано заяву про відкриття поточного рахунку /а.с. 17-18/, відповідно до якої відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 на наступних умовах: вид послуги відкриття та обслуговування поточного рахунку, відповідно до Тарифів, які розміщуються на вебсайті Банку у розділі «Картки». Відповідач підтвердив та погодився, що до укладення цієї угоди однайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, з інфрмацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі, відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 17.05.2023 року відповідач просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на наступних умовах: вид послуги відкриття, обслуговування та кредитування поточного рахунку. Вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту кредитування рахунку. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Мета отримання кредиту споживчі цілі. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців /а.с. 14, зворот-16/.

Також, 17.05.2023 року відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту «Кредитна Картка «Зелена», наданого АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який містить основні умови кредитування, зокрема: сума ліміту - від 1 000 до 200 000 грн.; строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного Договору про надання банківських послуг; процентна ставка відсотків річних - пільгова (до 62 днів 0,000001%), базова (3,4% на місяць, що становить 40,8 % річних); порядок повернення кредиту щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн. й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту збільшена (6,8% у місяць на загальну суму заборгованості у випадку наявності простроченої заборгованості); споживач має право відмовитись від договору протягом 14 календарних днів /а.с. 19-20/.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України регламентовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону (зокрема, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором) вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як зазначено вище, заявою від 17.05.2023 року ОСОБА_1 та АТ «АКЦЕНТ-БАНК» погодили використання удосконаленого електронного підпису /а.с.14/.

Таким чином, між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Незважаючи на те, що відповідач на момент укладення договору не набув повну цивільну дієздатність (вік 17 років), матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Зазначений договір не оспорювався та не визнаний недійсним.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеної статтею 204 ЦК України.

Згідно з довідкою за картами АТ «АКЦЕНТ-БАНК» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року /а.с. 23/.

Відповідно до довідки за лімітами ОСОБА_1 встановлено 17.05.2023 року кредитний ліміт на суму 0 грн, який 11.12.2023 року збільшився до 2000 грн та 22.07.2024 року становив 7000 грн /а.с. 22/.

Згідно з випискою по картці ОСОБА_1 за період з 17.05.2023 по 14.07.2025 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, періодично проводив погашення кредиту, поповнював банківську картку /а.с. 24-32/.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте, вбачається з матеріалів справи, у порушення наведених вище умов кредитного договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України відповідачем зобов`язання щодо сплати суми кредиту та процентів у строки, передбачені кредитним договором, належним чином не виконувалися, останній платіж здійснений ним 24.07.2024р.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання (ст. 611 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

При цьому, за вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Таким чином, наведені приписи підтверджують обов`язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.

Оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі (п. 5 заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), тому відповідно до наведених вище правил статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» Банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.

За умовами договору, строк кредитування погоджений між сторонами 240 місяців з правом автоматичного продовження.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з позовом АТ «АКЦЕНТ-БАНК» будь-яких доказів узгодження між сторонами зміни строку кредитування у бік зменшення позивачем не надано, як і не надано доказів направлення відповідачу ОСОБА_1 досудової вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а також отримання такої відповідачем.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, кредитодавець не може заявляти вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту у позовній заяві. Подання кредитодавцем позову є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин.

Тому таке подання не можна кваліфікувати, як вимогу у розумінні статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши на підставі Закону вимогу про дострокове повернення коштів за договором, у споживача (позичальника) немає обов`язку здійснити таке дострокове повернення.

Зважаючи на те, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним порядку досудового повернення кредиту відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», яка передбачає обов`язкове направлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, то у відповідача відсутній обов`язок достроково повернути кошти за кредитним договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором. Наведене узгоджується з висновками щодо застосування Верховним Судом аналогічних норм частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), наприклад, у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, у постанові від 02.02.2022 у справі №755/11307/17, у постанові від 04.12.2020 у справі №753/21158/17.

В той же час, внаслідок невиконання договірних зобов`язань відповідачем, відповідно до розрахунку Банку станом на 14.07.2025 року у відповідача перед Банком існувала прострочена заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі 3466,25 грн та процентів у розмірі 7343,55 грн, що в загальній сумі складає 10809,80 грн /а.с. 33-37/.

Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідач в даній справі не скористався своїми правами щодо подання відзиву на позовну заяву з правовим обґрунтуванням своїх заперечень, доказів на їх підтвердження.

Таким чином, на думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 у вказаному вище розмірі витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позовні вимоги задовольнити частково у сумі 10809 грн 80 коп.

Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 642 грн 90 коп.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копію договору № 22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ КУРС» та АТ «АКЦЕНТ-БАНК», який, в свою чергу, в розділі 4 містить деталізацію правничої допомоги та вартість послуг, копію додаткової угоди №1 до вказаного договору від 08 квітня 2025 року, якою сторони погодили, що винагорода об`єднання підлягає сплаті клієнтом після фактичного надходження коштів на рахунки клієнта, що сплачені відповідачем/боржником/третіми особами від імені відповідача/боржника або стягнуті з відповідача/боржника, копію реєстру №1 від 22 липня 2025 р. до договору № 22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року, копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором № 22012025 про надання правничої допомоги від 08 квітня 2025 року /а.с. 44-47, 48, 49-51, 52/.

Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу на адресу суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 5361 грн 08 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» /код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074/ заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.05.2023 року в розмірі 10809 грн 80 коп. /десять тисяч вісімсот дев`ять грн 80 коп./, судовий збір в сумі 642 грн 90 коп. /шістсот сорок дві грн 90 коп./, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5361 грн 08 коп. /п`ять тисяч триста шістдесят одна грн 08 коп./.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області А.Р.Курбанова