Решение № 136973371, 01.06.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1039/26

провадження № 2/445/1342/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

20.04.2026 року позивач, через представника ОСОБА_2 , звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за договором позики у розмірі 8 074,00 грн та понесені у зв`язком з розглядом справи судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №6722457, за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2 000,00 грн. строк позики - 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір №6722457 від 27.09.2025 року, ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

В подальшому, як вказує позивач у позові, право вимоги перейшло до ТОВ «Фінпром маркет» за договором факторингу.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, заборгованість за договором становить 8074,00 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу 2 000, 00 грн, заборгованість за відсотками 1729,00 грн, 345 грн заборгованість за комісією, 4000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою, додатково просить стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн.

Ухвалою судді Золочівського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача щодо витребування документів інформацію щодо належності карткового рахунку та виписку про рух коштів по цьому рахунку.

Вказану ухвалу суду скеровано відповідачу 24.04.2026 року, яка отримана останнім 01.05.2026 року, що підтверджено відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На момент постановлення даного судового рішення від сторін не надходило заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав. Будь-яких інших заяв від сторін чи їх представників не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом вивчено наявні матеріали справи, досліджено письмові докази, оцінено доказ кожен окремо та в їх сукупності, внаслідок чого встановлено наступне.

27.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 6722457. Згідно з п.п. 2.2. договору, сума (загальний розмір) позики становить 2 000,00 грн. Позика надається строком на 360 днів, стандартна (базова) процентна ставка за користування позикою становить 0,95 %.

Договір підписано електронним підписом відповідачем, за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

Позику у розмірі 2 000,00 грн зараховано на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 27.09.2025 року, що підтверджується відповідною випискою ПАТ КБ «Приватбанк», яка надана останнім в порядку витребування доказів судом.

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» уклали Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №6722457 від 27.09.2025 року.

Відповідно до реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року до договору факторингу №25/02/2026 від 25.06.2026 року ТОВ «Фінпром маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8074,00 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу 2 000, 00 грн, заборгованість за відсотками 1 729,00 грн, 345,00 грн заборгованість за комісією, 4 000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за договором позики, внаслідок чого утворилась вищевказана заборгованість.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (які сторонами вчиняються усно та виконуються повністю у момент їх вчинення).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦПК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені Законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Із положень ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

За змістом ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

В силу ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Враховуючи, що позивачем доведено факт отримання відповідачем обумовленої суми позики, переказаної останньому на його банківську карту, а також факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язання щодо повернення позики та сплати процентів, набуття позивачем права вимоги до відповідача за вищевказаним договором позики, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, нарахованими процентами та комісією.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX на території України введено воєнний стан, який безперервно триває до даного часу.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 4 000,00 грн заборгованості за неустойкою, не ґрунтується на положеннях Закону та не підлягає до задоволення.

Понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. підтверджено відповідним платіжним дорученням від 17.04.2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1343,18 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2270,25 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (50,45%).

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 133, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33), заборгованість за договором позики №6722457 від 22.09.2025 року в розмірі 4074,00 грн (чотири тисячі сімдесят чотири гривні 00 копійок), що складається із заборгованості за основною сумою боргу 2 000, 00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок), заборгованість за відсотками 1 729,00 грн (одна тисяча сімсот двадцять дев`ять гривень 00 копійок), 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок) заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 8200, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33), судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1343,18 грн (одна тисяча триста сорок три гривні 18 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2270,25 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 25 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення суду негайно надіслати сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 01 червня 2026 року.

Суддя О.М. Кіпчарський