Решение № 136971701, 01.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16494/25

Провадження №2/523/2630/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.

за участю секретаря - Березніченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Служба у справах дітей Фонтанківської сільської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами в яких просить:

визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час шлюбу у сторін народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі судом розглядається справа про розірвання шлюбу. Після припинення шлюбних відносин позивач та відповідач почали проживати окремо один від одного. При цьому малолітній син залишився проживати разом з матір`ю. Батько дитини, ОСОБА_2 , з кінця 2021р. та по тепершній час перебуває за кордоном, що дуже ускладнює юридичні питання, які необхідно вирішити для нормального повноцінного розвитку та проживання дитини. Позивач ніколи не підіймала тему визначення місця проживання дитини із відповідачем, за взаємною згодою, це питання було вирішено після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами, проте, на даний час, мати, ОСОБА_1 не може здійснити реєстрацію місця проживання дитини у зв`язку з відмовою Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради у зв`язку з подачею документів не в повному обсязі (відсутністю згоди батька), що також перешкоджає оформленню дитини у дитячий навчальний заклад. Також, у зв`язку з відсутністю батька на території України, мати не має можливості виїхати з дитиною за межі країни для її оздоровлення.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Від представника відповідача адвоката Романенко О.О. до суду надійшли пояснення в яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на відсутність спору між сторонами по справі. За твердженням відповідача між ним та позивачем ніколи не існувало спору з приводу місця проживання їх сина пояснень на позовні вимоги про визначення місця проживання дитини.

Представник Відділу забезпечення діяльності органів опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради надав пояснення, в яких зазначили, що керуючись п.п.72 « Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини», затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року №866, беручи до уваги те, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 в с. Ліски, Одеського району Одеської області, то Пересипська районна адміністрація не може надати даний висновок.

Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надала до суду надала лист, де зазначено, що 08.12.2025 року відбулась телефонна розмова із ОСОБА_2 - батьком дитини, в ході якої він неодноразово зазначав, що не має заперечень щодо визначення місця проживання дитини та не заперечує щодо проживання дитини із матір`ю, тому надати суду письмовий висновок для розв`язання спору не представляється можливим.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді від 10.09.2025р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та зобов`язано орган опіки та піклування надити висновок на розв`язання спору.

Ухвалою суду від 14.10.2025 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Службу у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області.

Ухвалою суду від 22.04.2026р. закрито підготовче провадження у справі з призначенням розгляду справи за участю сторін.

ІІІ. Позиції сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Її представник - адвокат Новосьолова О.В. направила до суду заяву в якій підтримав позовні вимоги просить провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином через його представника - адвоката Романенко О.О., через систему «Електронний суд». Окрім цього відповідача було особисто сповіщено про час і місце розгляду справи шляхом направлення СМС-повідомлення на номер мобільного телефону.

Від представників Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради та Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надійшли письмові пояснення.

Неявка учасників розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 16.03.2021р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), актовий запис № 416.

Під час шлюбу у подружжя народився син, ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про народження № 3730 від 26.08.2021, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Наразі ОСОБА_2 до суду подано позов про розірвання шлюбу (справа № 523/15697/25).

За твердженням позивача, що не спростовано відповідачем, сторони по справі проживають окремо один від одного.

За твердженнями позивачки, що знайшло також своє підтвердження під час розгляду справи, на даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Матір`ю, ОСОБА_1 укладено декларацію з лікарем педіатром клініки Odrex, Одеса.

Мати, ОСОБА_1 , на даний час офіційно працює, має грошові заощадження, які використовує на потреби своєї дитини, забезпечує сина всім необхідним для повноцінного розвитку. До своїх батьківських обов`язків ставиться відповідально, здатна забезпечити найкращі інтереси своєї дитини.

Служба у справах дітей Фонтанківської сільської ради Одеського району Одеської області надала до суду лист, з якого слідує, що 08.12.2025 року відбулась телефонна розмова із ОСОБА_2 - батьком дитини, в ході якої він неодноразово зазначав, що не має заперечень щодо визначення місця проживання дитини та не заперечує щодо проживання дитини із матір`ю.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (ч.4 ст.29 ЦК України).

Відповідно до частини першою та другою статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.

З огляду на вік дитини, стосовної якої вирішується питання її місця проживання, в силу якого малолітній ОСОБА_5 не здатний сформувати та висловити свою думку, його опитування судом не проводилося.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі «М.С. проти України», йдеться про визначення «інтересів дитини», її місця у взаємовідносинах між батьками. У цьому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права, практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які наділяли б будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Як було встановлено судом сторони по справі на теперішній час проживають окремо один від одного. З того часу та по теперішній час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю. При цьому зібрані по справі докази вказують на те, що ОСОБА_1 сумлінно ставилась та ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, забезпечує дитину всім необхідним, створила всі умови для його проживання, виховання та розвитку.

Крім того, суд враховує позицію батька дитини - ОСОБА_2 , викладену у поясненнях Служби у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, де зазначено що в ході телефонної розмови було з`ясовано, що він не заперечує щодо проживання сина з матір`ю.

При вирішенні даної, конкретної справи, приймаючи надання Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області пояснень замість висновку на розв`язання спору, суд приймає до уваги правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 756/12509/21, якими визначено, що невчинення захисних дій з боку владного органу у вигляді неподання висновку органу опіки та піклування не може слугувати підставою для відмови або для зволікання у захисті з боку суду, оскільки здійснення правосуддя, захист прав та інтересів дітей не може ставитися у залежність від можливості здійснення владними органами своїх повноважень. З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю висновку органу опіки та піклування, у якому встановлено умови проживання дитини, ураховуючи всі обставини цієї справи, не може вважатися законним та обґрунтованим. Крім того, у результаті апеляційного перегляду справи спір між сторонами залишився не вирішеним.

Зважаючи на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази, як кожен окремо так і в їх сукупності, дотримуючись справедливої рівноваги між інтересами малолітньої дитини поряд з інтересами їх батьків, суд дійшов висновку, що найкращим інтересам малолітнього ОСОБА_3 буде встановлення місця його проживання разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

При цьому суд наголошує, що батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку сина, має право спілкуватися та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан його розвитку, незалежно від того з ким дитина будє проживати.

Наявність рішення суду про визначення місця проживання дітей в першу чергу направлено на врахування інтересів малолітнього ОСОБА_3 , а також для попередження можливо виниклих спорів з приводу місця проживання дитини між батьками, що мало місце до звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Суд відхиляє посилання представника відповідача, з огляду на те, що саме по собі пред`явлення позову про визначення місця проживання дитини з матір`ю дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання дитини. Водночас відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачкою не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі, а також наявності підстав для відмови у його задоволенні.

VI.Судові витрати.

Згідно ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1211,20грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,259,263-265,268,279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Служба у справах дітей Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20грн.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

треті особи без самостійних вимог:

Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, місцезнаходження: м. Одеса, проспект Князя Володимира Великого, буд. 106.

Служба у справах дітей Фонтанківської сільської ради Одеського району Одеської області, місцезнаходження: Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна,4.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду складено 01 червня 2026р.

Суддя