Решение № 136969943, 29.05.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9277/25

Провадження № 2/946/102/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бортейчука Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Іванової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди и страховою виплатою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Позовну заяву мотивував тим, що між ПАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір №829001/4640/0110852 від 31.10.24, предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором. Об`єктом страхування за Договором є транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії Договору з 09.11.2024 по 08.11.2025 року.

02.08.2025 року у м. Ізмаїл сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3 ) та « Nissan Prіmera» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4 ).

Учасниками ДТП було складено повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду згідно якого водій транспортного засобу «Nissan Prіmera» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , є винним у ДТП.

Згідно звіту №94167 від 18.08.2025 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 станом на 02.08.2025 року дорівнює без врахування ПДВ на запасні частини та ВТВ 444 090,20 грн.

20.08.2025 року ПрАТ «СК «УНІКА» склало страховий акт №31126765582, в якому позивач визнав подію страховим випадком і прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 444 090,20 грн. Страхувальнику. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією №058985 від 21.08.2025 року. Таким чином ПАТ «СК «УНІКА» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Станом на 02.08.2025 р. цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Nissan Prіmera» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у АТ «СГ «ТАС» (приватне) за полісом №222883424 (страхова сума за шкоду майна становить 160 000,00 грн., франшиза 3 200,00 грн., рік укладання та початку дії договору 2024).

АТ «СГ «ТАС» (приватне) сплатило на користь ПРАТ «СК «УНІКА» 156 800,00 грн. (160 000,00 грн.- 3 200,00 грн.)

Керуючись статтями 993, 1194 ЦК України та статтею 108 Закону України «Про страхування», до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду (суброгація). Оскільки розмір фактичних збитків перевищує ліміт виплати за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 287 290,20 грн, а також покласти на відповідача судові витрати у справі.

Представник позивача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» адвокат Білоконь І.В. в судове засідання не з`явилася, однак надіслала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без участі без участі представника позивача.

Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС України в Одеській області від 22.01.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 22.01.2026 року було відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд цивільної справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Укрпоштою надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі, проте поштовий конверт повернувся із довідкою про невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним сповіщенням в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України.

Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.

Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про місце і час розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву.

Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір №829001/4640/0110852 від 31.10.2024, предметом якого є передача Страхувальником за плату ризику, пов`язаного з Об`єктом страхування, Страховику на умовах, визначених Договором. Об`єктом страхування за Договором є транспортний засіб «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії Договору з 09.11.2024 по 08.11.2025 року.

02.08.2025 року у м.Ізмаїл сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_3 ) та « Nissan Prіmera» д.н.з. НОМЕР_2 (водій ОСОБА_4 ).

Ураховуючи те, що на момент зіткнення учасники ДТП мали чинні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; відсутні-травмовані/загиблі люди на місці ДТП; була наявна згода водіїв щодо обставин скоєння ДТП; відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння водіїв або їх перебування під впливом лікарських препаратів тощо; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , скористались механізмом спрощеного оформлення пригоди та склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

Факт спричинення збитків зафіксовано у Звіті про визначення вартості матеріального збитку, де сума збитку оцінена у 444 090,20 грн.

Виконання Позивачем зобов`язань за договором добровільного страхування № 829001/4640/0110852 від 31.10.2024 підтверджується страховим актом № 31126765582 від 20.08.2025 та фактом перерахування коштів, що засвідчується платіжною інструкцією № 058985 від 21.08.2025.

Також встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (поліс № 222883424), яке виплатило Позивачу страхове відшкодування в межах ліміту 156 800,00 грн. Таким чином, наявна різниця між фактичними витратами на відновлення майна та сумою, виплаченою страховиком відповідального за ДТП становить 287 290,20 грн, яка підлягає стягненню з винної особи на підставі ст. 1194 ЦК України.

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Так, в силу норми ст. 33 Закону України «Про ОСЦВВНТЗ», положень Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженої протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 р. № 274/2011, погодженої начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України 31.08.2011, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, та виключно у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення.

Для того, щоб учасники ДТП могли скласти "Європротокол", мають бути дотримані наступні умови:

- учасників ДТП має бути не більше 2-х;

-в обох учасників ДТП мають бути страхові поліси;

-під час ДТП нікому не завдано шкоди здоров`ю чи життю;

-учасники ДТП не перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння;

-учасники погоджуються з обставинами ДТП.

Відповідно до п. 33.2. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол», що доступна за посиланням https://dtp.mtsbu.ua.

Бланк Європротоколу видається автовласнику безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У разі втрати або використання бланку Європротоколу, новий бланк видається страховиком безоплатно на підставі письмової заяви.

Якщо водії скористались Європротоколом, то вони: - мають право залишити місце ДТП, - звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП, - звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП.

При складанні Європротоколу в письмовій формі водії повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Якщо Європротокол укладався в електронному вигляді через систему «Електронний європротокол», повідомлення страховим компаніям учасників ДТП відправляються автоматично.

Як вбачається з матеріалів справи, Європротокол було складено учасниками ДТП законно і фіксування органами поліції не було обов`язковим.

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

У зв`язку із тим, що між учасниками дорожньо-транспортної пригоди спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), отже водій, винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, Європротокол або Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке складене учасниками дорожньо-транспортної пригоди відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла дорожньо-транспортну пригоду, у зв`язку із чим завдана шкода підлягає відшкодуванню, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Так, суд за змістом Європротоколу встановив обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди та особу, відповідальну за заподіяну шкоду.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом ч. 3 п. 1ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований та доказів на підтвердження належного відшкодування суми різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою з боку відповідача суду надано не було.

Виходячи з наведеного та за наслідками повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, дотримуючись при цьому принципів розумності та справедливості, суд вважає, що позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 287 290 грн. 20 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.3 ст.133, ч.2 ст.137, ст.141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати: сплачений при подачі позову позивачем судовий збір в сумі 3 447,48 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги №1/20ю від 31.12.2020, укладеного між АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт» та ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»; додаткову угоду №4 до Договору про надання правничої допомоги №1/20ю від 31.12.2020; платіжну інструкцію №000749 від 22.10.2025 на суму 7 000,00 грн., акт надання послуг №171 від 13.11.2025.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, зокрема у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п.95), в рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (п.268) (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачем не подано заяву про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 447,48 грн

Керуючись ст. 1187,1191ЦК України, ст. 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268,280-282 ЦПК України ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА», адреса місце знаходження юридичної особи: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В, до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В) різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 287 290 (двісті вісімдесят сім тисяч двісті дев`яносто) гривень 20 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В.) судовий збір у розмірі 3 447 (три тисячі чотириста сорок сім) гривень 48 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533, місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6 літ. В), витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук