Постановление суда № 136959340, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2026 року Справа 160/13875/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Волос О.В. (Виконавчий комітет Глеюватської сільської ради) № 49360295 від 21.01.2023 року про проведення реєстраційних дій щодо домоволодіння АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем, зазначено що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а саме: у зв`язку з тривалим періодом воєнного стану в Україні, об`єктивної неможливості самостійно отримати документи, які мають обмежений доступ, та постійні відмови органів влади у наданні копії рішення реєстратора. Також в обґрунтування зазначено щодо отримання офіційної відповіді 04.05.2026 від Виконавчого комітету Глеюватської сільської ради вих. № 828/0/2-26.

Судом, встановлено що позивач повторно звертається до суду з даною позовною заявою, оскільки у справі №160/10929/25 ( суддя Горбалінський В.В.) позивачу ще 07.05.2025 року повернуто позовну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушене право 05.06.2024 року при отриманні рішення про відмову у вчинені реєстраційних дій, як зазначено в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року (справа №160/10929/25 суддя Горбалінський В.В.).

Щодо доводів позивача про отримання відповіді 04.05.2026 року, то зазначене не спростовує факту обізнаності позивача щодо оскаржуваного рішення.

Також суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Під час дії військового стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22.

Отже, заявлені в клопотанні вимоги щодо поважності пропущення строку звернення до суду не можуть бути враховані судом, оскільки вони не доведені, та не підтверджені жодними доказами.

Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

На підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду та доказами на їх підтвердження.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Крім того, за приписами ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для його задоволення, виходячи з того, що позивачем не вказано в чому полягає неможливість самостійного подання доказів та не зазначено які заходи вжито для їх отримання.

Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, докази, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги. Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Також, відповідно до пункту 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано доказів в обгрунтування позову, а саме:

- копію рішення державного реєстратора Волос О.В. № 49360295 від 21.01.2023.

Кріфм того, за правилами, визначеними ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір". Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1331,20 грн. (3328,00 грн. * 0,4).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 1064,96 грн. (1331,20 грн *0,8).

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу немайнового характеру, відтак, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 1064,96 грн.

Відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, встановлено, що даний судовий збір (платіжна інструкція №0.0.430999254.1 від 14.04.25 року) зараховано по іншій справі, а саме: №160/10929/25 (міститься в матеріалах справи).

Відтак, судовий збір, за розгляд даної адміністративної справи 160/13875/26 позивачем не сплачено.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заявленого клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку звернення до суду - відмовити.

У задоволенні заявленого клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Глеюватської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження;

- доказів порушеного права, а саме: копію рішення державного реєстратора Волос О.В. №49360295 від 21.01.2023;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська