Решение № 136959247, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 травня 2026 року Справа №160/29862/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фінансово-економічний відділ Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 12.09.2025 року № № 103-к Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 , на посаді начальника фінансово-економічного відділу Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;

- стягнути з Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 за порушення немайнових прав моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року у справі №160/29862/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фінансово-економічний відділ Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково та ухвалено:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 12.09.2025 року № № 103-к Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансово-економічного відділу Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з 12.09.2025 року;

- стягнути з Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 13.09.2025 року по 29.04.2026 року у сумі 262451,19 грн (двісті шістдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят одна гривні дев`ятнадцять копійок) з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

13.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить: - визначити конкретний розмір суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць, що підлягає негайному виконанню, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 року у справі №160/29862/25.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до листа органу Казначейства від 07.05.2026 року № 01-06-06/362 відсутність визначеної судом конкретної суми виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць унеможливлює здійснення виконання рішення суду в частині, допущеній до негайного виконання.

14.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення до розгляду в письмовому провадженні з 26.05.2026 року.

22.05.2026 року від позивача надійшли додаткові пояснення.

Також, 22.05.2026 року від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в обґрунтування яких зазначено, що позивачем невірно розраховано середньоденний заробіток.

25.05.2026 року від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача.

Також, 25.05.2026 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь позивача.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 252 КАС України, яка містить вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового судового рішення, встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України).

Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Зі змісту позовної заяви та рішення суду по даній справі слідує, що вимоги позивача розглянуті судом в повному обсязі.

Таким чином, судом у даній справі розглянуто по суті всі заявлені позивачем позовні вимоги.

В даному ж випадку, в поданій заяві позивачем не наведено жодних обставин на підтвердження існування визначених частиною першою статті 252 КАС України підстав для ухвалення у даній справі додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 248, 252 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя М.В. Дєєв