Постановление суда № 136947701, 27.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2026 Справа № 756/8732/26

Справа № 756/8732/26

Провадження № 2/756/7692/26

УХВАЛА

27 травня 2026 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Діденко Є.В., під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить розірвати шлюб з відповідачем, укладений 06.08.2021 року.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з такого.

Вимоги до позовної заяви передбачені статтями 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У позові позивач вказує, що є учасником бойових дій, та звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Надаючи оцінку цим доводам, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати збору, зокрема, звільняються: 1) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків (п. 12); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п. 13).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі № 9901/311/19, зроблено висновок, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.07.2024 року у справі № 567/79/23 вирішено передати на Велику Палату Верховного Суду справу, у якій колегія суддів вказала на доцільність значно ширшого тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і встановлення однозначного його розуміння. Тим більше зазначена проблематика набуває гострого значення в контексті збройної агресії російської федерації проти незалежності та державності України, оскільки вона потенційно зачепить інтереси сотень тисяч осіб, які стали на захист існування нашої держави та, ризикуючи власним життям, захищають, у тому числі, саме існування принципів, закріплених у Конституції України.

Однак, в ухвалі від 11.09.2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).

Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.

Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості».

Підстави для звільнення від сплати судового збору передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, оскільки Верховним Судом сформована стала практика застосування пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», і ця справа не пов`язана із захистом позивачем прав, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні, то судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах.

Отже, позивачу необхідно оплатити судовий збір, який підлягає оплаті в сумі 1064,96 грн. (враховуючи коефіцієнт 0,8 для заяв, поданих в електронному вигляді) за реквізитами: UA718999980313111206000026006, отримувач ГУК у м.Києві/Оболон.р-н/22030101, код отримувача 37993783, МФО 899998.

Крім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позові не вказано РНОКПП відповідача, чи дати народження, або серії чи номера паспорту, тобто відсутні будь-які відомості , які дозволяють ідентифікувати відповідача, а також не вказано про наявність чи відсутність засобів зв`язку відповідача.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, та надати позивачу строк на усунення недоліків - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у встановлений строк не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Діденко