Постановление суда № 136947576, 29.05.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"29" травня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/8233/26

провадження № 2/755/7960/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення порядку спілкування,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення порядку спілкування.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем цивільного процесуального законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно статті 56 Цивільного кодексу України, Органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов`язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей (далі - Порядок), пунктом 3 якого встановлено, що Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Відповідно до п. 73 Порядку, у разі виникнення спору щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, близькі родичі подають службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору /між батьками/близькими родичами щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення порядку побачення із дитиною, встановлення способу участі у вихованні дитини, позивачем не здійснено заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв`язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дітей, відповідно до обов`язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин,встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, - що є обов`язковою умовою.

З огляду на вищевстановлені обставини щодо звернення позивача з позовом до суду про встановлення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов`язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями185, 258-261, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дитини та встановлення порядку спілкування - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Суддя: В.І. Галаган