Постановление суда № 136942835, 26.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6397/25

Провадження № 1-кп/345/133/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025091170000395 від 22.07.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області розглядається по суті вищенаведене кримінальне провадження.

26.05.2026 обвинувачений ОСОБА_5 подав заяву про відвід захисника ОСОБА_6 .

У поданій заяві, посилаючись на пп.2 п.6 ч.2 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», вказує, що захисник не ініціював контакт із обвинуваченим після початку судового розгляду, не узгодив із ним свої дії та не консультує ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачений підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор та представник потерпілої особи заперечили клопотання повністю, просили відмовити у його задоволенні. Прокурор додатково зазначив, що в межах кримінального провадження під час судового розгляду обвинувачений раніше неодноразово та безпідставно просив здійснити заміну призначеного захисника, з приводу чого судом постановлені відповідні ухвали.

Захисник заперечив можливість задоволення поданої заяви, посилаючись на відсутність підстав для його відводу.

Вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши доводи заяви про відвід, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 КПК України захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні.

Пунктом 2 ч.1 ст.49 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 надійшов до суду 06.11.2025.

Повноваження захисника ОСОБА_6 визначені дорученням Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 23.09.2025 № 001-090001469, яке видано на стадії досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

При реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки відповідно до ст. 49 КПК України, захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора/дізнавача або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.

Виняткові підстави та порядок заміни адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначені ч.1 ст. 24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Такими підставами є:

1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;

2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;

3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;

4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;

5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов`язковою;

6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;

7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав;

9) особа безпідставно не виконує обов`язки суб`єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26 - 1 цього Закону;

10) кримінальне провадження, в якому особі надається безоплатна вторинна правнича допомога, зупинено. Частиною 2 відповідної статті цього Закону визначено, що за наявності підстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.

Таким чином, законодавством України прямо не передбачено можливості проводити судом заміну адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальних провадженнях (за винятком вирішення питання про відвід захисника в порядку ст. 78 КПК України), а оцінка щодо неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги може бути надана відповідним Центром. При цьому ч.2 ст. 24 відповідного закону не містить пп.2 п.6, що вказує на безпідставність поданої заяви обвинуваченим ОСОБА_5 .

Згідно з ст. 6 § 3 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), незалежно від важливості заснованих на довірі стосунків між адвокатом і його клієнтом, право мати захист з боку захисника, вибраного «на власний розсуд», неодмінно є об`єктом певних обмежень, якщо йдеться про безоплатну юридичну допомогу (Croissant проти Німеччини, § 29; Lagerblom проти Швеції, § 54). Водночас, статтю 6 § 3 (c) не можна тлумачити як таку, що гарантує право на заміщення призначеного державою адвоката (Lagerblom проти Швеції, § 55).

Отже, право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не розповсюджується на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державний кошт.

Суд також враховує, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього (див. постанова ККС ВС від 21 листопада 2024 року у справі № 748/1972/19).

Водночас, обвинувачений ОСОБА_5 порушує питання не про заміну захисника, який здійснює свої функції за призначенням, а відвід такого захисника.

Згідно з вимогами ст. 78 КПК України визначено підстави для відводу захисника, представника:

1. Захисником, представником не має право бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.

2. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник, представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім`ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

Жодної з вищенаведених підстав для відводу адвоката ОСОБА_6 в даному кримінальному провадженні не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні заяви про відвід захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. 369,372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід захисника ОСОБА_6 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий