Решение № 136941352, 26.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8363/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування грошові кошти в розмірі 70801 грн 55 коп., які нараховані на ім`я ОСОБА_2 , згідно рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі 460/25344/23.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №460/25344/23 скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 року та ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо ненарахування та невиплати з 02.10.2023 року підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня відповідного календарного року. Крім того, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області здійснити нарахування та виплату зазначеної доплати до пенсії, починаючи з 02.10.2023 року. Позивачем у справі №460/25344/23 була дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на день смерті ОСОБА_2 судове рішення в повному обсязі відповідачем виконано не було, у зв`язку з чим утворилася заборгованість з виплати доплати до пенсії у сумі 70 801,55 грн. Вказані грошові кошти були нараховані на виконання судового рішення та підлягали виплаті спадкодавцю, а тому увійшли до складу спадщини. Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом заведено спадкову справу №106/2025 на підставі заяви позивача про прийняття спадщини. У подальшому, 16.10.2025 року, позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти у сумі 70 801,55 грн, що підлягають виплаті на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №460/25344/23. Таким чином, до позивача у порядку спадкування перейшло право вимоги щодо отримання вказаних грошових коштів, а також усі майнові права спадкодавця щодо їх одержання. 28.10.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю дружини. Листом від 12.03.2026 року відповідач фактично відмовив у виплаті успадкованих ним коштів. Вважає, що відповідач безпідставно не виплатив позивачу належні йому у порядку спадкування грошові кошти у сумі 70 801,55 грн, право на отримання яких підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом.

Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від представника позивача адвоката Полюхович О.І. надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Наконечної І.В. надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 07.11.1971 року, актовий запис №3.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 03.02.2025 року.

Згідно копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №82965171 від 21.10.2025 року, Вараською міською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №74756177 після смерті ОСОБА_2 , 1946 р.н., спадкоємцем її майна є ОСОБА_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1946 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина складається з: боргу (недоотриманої суми) 70801,55 грн. нарахованого на ім`я ОСОБА_2 , згідно рішення Рівненського окружного суду у справі №460/25344/23 від 07.08.2024 року, відповідно до якого було нараховано борг з 02.10.2023 року по 31.12.2024 року, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 16.09.2025 року №1700-0401-8/69315.

02.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якій просив перерахувати для нього належні йому на праві власності кошти, які обліковуються на виконання рішення суду від 07.08.2024 року в справі №460/25344/23.

Листом від 12.03.2026 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомили позивача, що кошти нараховані (невиплачені) ОСОБА_1 на виконання судових рішень у справі №460/25344/23 будуть виплачені йому як спадкоємцю за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України), крім прав і обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України(ст.1219 ЦК України).

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За змістом ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатні 1227 ЦК україни не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 70 801 грн 55 коп., нараховані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №460/25344/23, належали спадкодавцю за життя, однак не були нею отримані, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України увійшли до складу спадщини та перейшли до позивача як спадкоємця за законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач у порядку спадкування набув право на отримання належних його дружині, але не одержаних за життя сум пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, належним та ефективним способом захисту порушеного права є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, нарахованих на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі №460/25344/23.

Таким чином, вимоги позивача законні, обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов належить задовольнити.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 131 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування грошові кошти в розмірі 70801 грн 55 коп., які нараховані на ім`я ОСОБА_2 , згідно рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 року у справі 460/25344/23.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, код ЄДРПОУ 21084076, адреса: вул. Олександра Борисенка, буд.7, м. Рівне Рівненської області, 33028.

Повний текст рішення 29.05.2026 року.

Суддя Харечко С.П.