Постановление суда № 136935646, 27.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/17826/26

Провадження №1-кс/127/6825/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній діяльності Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній діяльності Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026020000000059 від 27.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу від 25.02.2026 № 26-К-26, укладеного між державною установою «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» та фізичною особою підприємцем « ОСОБА_4 » заплановано поставку макаронних виробів «групи В, клас екстра, трубчасті, ДСТУ 7043» до установ виконання покарань, а саме: до державної установи «Ладижинська виправна колонія (№ 39)» - 21.04.2026 - 600 кг., державної установи «Літинська виправна колонія №123» - 21.04.2026 720 кг., державної установи «Вінницька УВП №1» - 17.04.2026 2710 кг., державної установи «Стрижавська виправна колонія ( № 81)» - 17.04.2026 2220 кг. При цьому, відповідно до додатку 2 до вищевказаного договору від 25.02.2026 № 26-К-26 під документами, що підтверджують безпечність та якість товару, розуміється протокол досліджень (випробувань). Проте, під час виконання вказаного договору від 25.02.2026 № 26-К-26 та поставки макаронних виробів до державних установ виявлено, що наданий протокол випробувань №0277 ПР від 10.03.2026, виданий ДП «Київоблстандартметрологія», має явні ознаки підробки, оскільки його друга та третя сторінка не відповідають першій (дати видачі протоколу відрізняються), що свідчить про його недостовірність. Окрім цього,відповідно до інформації ДП «Київоблстандартметрологія» від 24.04.2026 № 973 Науково-випробувальна лабораторія ДП «Київоблстандартметрологія» отримувала заявку на проведення випробувань № 0272 від 06.03.2026 р. ФОП ОСОБА_4 , і проводила випробування "Макаронні вироби, група В, клас екстра, трубчасті". Однак, продукція, надана для випробувань, не відповідала ДСТУ 7043:2020 за фізико-хімічними показниками "вологість" та "масова частка деформованих виробів", що підтверджено Протоколом випробовувань № 0277 ПР від 10 березня 2026 року. Натомість у протоколі випробувань № 0277 ПР від 10.03.2026, наданому представниками фізичної особи підприємця « ОСОБА_4 » під час поставки макаронних виробів до державних установ вказано, що продукція відповідає ДСТУ 7043:2020 за фізико-хімічними показниками "вологість" та "масова частка деформованих виробів".

22.05.2026 на підставі власноручно написаної заяви завідувачем складу продовольчої продукції ДУ «Стрижавська ВК (№81)» ОСОБА_5 , проведено огляд в приміщенні складу, який розташований за адресою вул. Алеї, 62 с-ще Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в ході якого вилучено макаронні вироби, загальною вагою 2220 кг. та паперову бирку з надписом «Макаронні вироби», на 1 арк.

Вище вказане майно дає можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв`язку з цим слідчим у кримінальному провадженні 22.05.2026 винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Арешт вказаних речей, які вже вилучені, необхідний для попередження зміни чи знищення їх властивостей в результаті використання третіми особами, що може призвести до втрати ними значення речового доказу та перешкодить встановленню істини у провадженні, тому прокурор просив клопотання задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, однак прокурором ОСОБА_6 подано заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Встановлені на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об`єктивні дані, які вказують на те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України, має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить відомості щодо обставин злочину та може бути використане під час проведення судових експертиз.

Зважаючи на вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, враховуючи, що вилучене майно містить відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказане у клопотанні майно, при цьому доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній діяльності Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 22.05.2026 року у ході проведення огляду, в приміщенні складу, який розташований за адресою вул. Алеї, 62 с-ще Стрижавка Вінницького району Вінницької області, ДУ «Стрижавська ВК (№81)», а саме макаронні вироби, загальною вагою 2220 кг. та паперову бирку з надписом «Макаронні вироби», на 1 арк.

Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній діяльності Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя