Постановление суда № 136920570, 28.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12048/26 1-кс/760/5979/26

УХВАЛА

Іменем України

19 травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суду м. Києва в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025102090000021 від 30.01.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти у кримінальному провадженні № 42025102090000021 від 30.01.2025 арешт на майно, вилучене 30.12.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки LG X IMEIl НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з сім-карткою з номеромНОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_7 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42025102090000021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами КНП «Освітня агенція міста Києва» за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Фастбінд Україна», ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , шляхом зловживання службовим становищем, в умовах воєнного стану, привласнено кошти місцевого бюджету під час державних закупівель.

На виконання доручення прокурора отримано інформацію щодо можливої причетності службових осіб КНП «Освітня Агенція м. Києва» (код ЄДРПОУ 35075848, фактична адреса: м. Київ, Солом`янський р-н., вул. Кудряшова, 12/14, основний вид діяльності - моніторинг стану функціонування освіти м. Києва), яка підпорядковується Департаменту освіти і науки в.о. КМР (КМДА) до протиправних оборудок у змові з низкою СПД під час закупівель дидактичних навчальних посібників з доповненою реальністю та звуком, що призвело до нанесення збитків територіальній громаді м. Києва в особливо великих розмірах.

Так, протягом 2023-2024 років КНП «Освітня Агенція м. Києва» проведено закупівлі на загальну суму 180 млн гри, а яких освоєно понад 175 млн грн.

За отриманими даними, посадові особи КНП «Освітня Агенція м. Києва» вступили в змову із фактичними власниками комерційних структур та запровадили механізм розкрадання бюджетних коштів шляхом укладення «прямих» договорів.

У свою чергу, постачальники надають службовим особам КНП «Освітня Агенція м. Києва» та Департаменту освіти і науки КМДА неправомірну вигоду у розмірі різниці між реальною вартістю товарів та послуг.

Так, КНП «Освітня Агенція м. Києва» протягом 2023-2025 років за навчальні посібники перераховано на адресу ТОВ «Фастбінд Україна» понад 24 млн грн, ФОП ОСОБА_6 - понад 18 млн грн, ФОП ОСОБА_7 - понад 28 млн грн.

Насамперед, встановлено, що ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ) жодної іншої діяльності, ніж перерахування грошових коштів із закупівлі інтерактивних підручників в інтересах ТОВ «Фастбінд Україна» (код ЄДРПОУ 40087417) не здійснюють.

Крім цього, ФОП ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), яка за отриманими даними з 02.12.2023 перебуває не в Україні, в той же час, договори між КНП «Освітня Агенція м. Києва» в 2024 році підписані зазначеним ФОП.

В той же час, ТОВ «Фастбінд Україна» не є виробником дидактичних навчальних посібників, а залучає поліграфічні підприємства до виробництва вказаної продукції. Діяльність вищевказаних СПД здійснюється виключно з КНП «Освітня Агенція м. Києва», що свідчить про їх використання в закупівлях на замовлення КНП з метою подальшого привласнення бюджетних коштів.

В подальшому, грошові кошти були переведені на рахунки низки ФОП, з метою подальшого виведення в «тіньовий» та привласнені, а саме: ФОП ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , ФОП ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , ФОП ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , ФОП ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_10 ) та ін.

Аналізом банківських рахунків та реєстру податкових накладних встановлено,що:

1. ТОВ «Фастбінд Україна» перераховано на:

- ФОП ОСОБА_5 понад 5,4 млн грн з призначенням «оплата за рекламні послуги», «оплата за палітурку», «оплата за послуги ламінування», які в подальшому бути переведені в готівку та частково, в сумі понад 1,5 млн грн, направлені на ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_11 ) з призначенням «оплата за заготовки до палітурки», «оплата за картон палітурний», «оплата за пакування».

- ФОП ОСОБА_8 перераховано понад 1,4 млн грн з призначенням «за посібник «ІНФОРМАЦІЯ_8 », «за посібник «ІНФОРМАЦІЯ_9».

Вказаним ФОП було придбано генератор та здійснено оплату за рекламні послуги.

- ФОП ОСОБА_7 понад 4,2 млн грн за посібники. За результатами аналізу банківської таємниці та форми 20-ОПП у вказаного ФОП відсутні можливості для випуску вказаних посібників.

2. ФОП ОСОБА_6 перераховано на:

- ФОП ОСОБА_8 понад 1,7 млн грн за посібники, у т.ч. «посібник «Енергія вітру».

- ТОВ «Фастбінд Україна» понад 12 млн грн за посібники.

3. ФОП ОСОБА_7 перераховано на:

- ТОВ «Фастбінд Україна» понад 20 млн грн за посібники.

- ФОП ОСОБА_8 понад 1,7 млн грн за посібники, у т.ч. «посібник «Енергія вітру». Вказаним ФОП було придбано генератор та здійснено оплату за рекламні послуги.

- ТОВ «Фастбінд Україна» понад 12 млн грн за посібники.

- ФОП ОСОБА_10 понад 400 тис грн за книги. ФОП здійснено оплату за товар на суму 776 тис грн та оплату за 3Д принтер. Основні операції - видача готівки та надання безповоротної фінансової допомоги.

- ФОП ОСОБА_9 понад 400 тис грн за книги.

За результатами аналізу БТ встановлено, що ФОП перераховано грошові кошти з метою видачі готівки та повернення безповоротної фінансової допомоги.

Крім цього встановлено, що у ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 згідно форми 20-ОПП відсутні об`єкти оподаткування, будь-які офісні та виробничі приміщення відсутні, що унеможливлює діяльність з видання книг.

Також, ТОВ «Фастбінд Україна» зазначено 3 складські приміщення за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 62, проте за наявною інформацією за вказаною адресою розташоване офісне приміщення ТОВ, склади відсутні.

ФОП ОСОБА_7 згідно форми 20-ОПП вказано об`єкт оподаткування земельна ділянка для ведення осг в АДРЕСА_3, У ФОП ОСОБА_6 об`єкти оподаткування відсутні.

Вказані ФОП пов`язані використанням рахунків в одних банках, місцезнаходженням у м. Вінниця, більшість з них були до цього працевлаштовані в підприємствах, які здійснюють друк вказаних книг в інтересах ТОВ «Фастбінд Україна».

У свою чергу, постачальники надають службовим особам КНП «Освітня Агенція м. Києва» та Департаменту освіти і науки КМДА неправомірну вигоду у розмірі різниці між реальною вартістю товарів та послуг.

Також 29.01.2026 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду ОСОБА_14 від 30.12.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено мобільний телефон марки LG X IMEIl НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

Під час проведення обшуку було встановлено, що на зазначеному мобільному телефоні наявні переписки у месенжерах, які свідчать про обізнаність ОСОБА_5 щодо привласнення грошових коштів, які були спрямовані на закупівлю книжок, що потребує більш детального дослідження під час проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Постановою старшої слідчої Солом`янського УП ГУНП України у місті Києві ОСОБА_15 від 29.01.2026 вилучену річ визнано речовим доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім того, 02.03.2026 в ході огляду мобільного телефону марки LG X IMEIl НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , вилученого 30.12.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено відомості, що можуть свідчити про фактичне видалення даних.

Враховуючи викладене, 20.04.2026 слідчим до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, щодо виявлення наявної та видаленої інформації, яка міститься на мобільному телефоні марки LG X IMEIl НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

Поряд із цим, 30.01.2026 прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_16 до Солом`янського районного суду міста Києва подано клопотання про арешт майна вилученого 30.12.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону марки LG X IMEIl НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , з номером мобільного телефону НОМЕР_3 , розгляд якого відбувся 16.02.2026 без участі прокурора, що унеможливило стороні обвинувачення підтримати клопотання в судовому засіданні, належним чином обґрунтувати важливість накладення арешту на вказаний речовий доказ як такий, що містить інформацію, яка стосується вчиненого кримінального правопорушення, є доказом причетності вищевказаних осіб до вчинення злочинної діяльності та становить інтерес для досудового розслідування, та надати в ході судового розгляду підтверджуючі процесуальні документи. Так, рішенням слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2026 у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

В той же час, 18.03.2026 рішенням заступника керівника Київської міської прокуратури здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42025102090000021, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, доручено слідчому управлінню ІНФОРМАЦІЯ_7. Станом на 22.04.2026 слідчим управлінням ІНФОРМАЦІЯ_7 не отримано належним чином завірену ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2026 про відмову у накладені арешту, що завадило вчасному прийняттю процесуальних рішень, спрямованих на забезпечення збереження вищезазначеного речового доказу, зокрема подачі до суду клопотання про повторний арешт майна.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання, посилаючись на доводи, зазначені в ньому, також повідомив, що ухвала слідчого судді від 16.02.2026 у справі № 760/2268/26 в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що відсутні підстави для звернення прокурора з повторним клопотанням Перше клопотання про арешт майна Солом`янський районний суд розглянув 16.02.2026, та відмовляючи у його задоволенні, вказав на недоведеність телефону ознакам речовогс доказу, визначеним статтею 98 Кримінального процесуального кодексу. Прокурори з моменту ухвалення вищевказаного рішення не звернулись до Київського апеляційного суду з апеляційного скаргою на ухвалу від 16.02.2026. Водночас, повторне клопотання сторони обвинувачення є тотожним першому клопотання оскільки не містить нових фактичних даних, які могли б об`єктивно змінити оцінку питання про арешт майна, фактичний виклад обставин КП 0221 є абсолютно ідентичним в обох клопотаннях. Клопотння ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, які вже оцінювалися судом раніше. Жодних нових істотних даних, які б об`єктивно змінювали правову чи фактичну ситуацію, сторона обвинувачення не наводить.

У протоколі огляду зафіксована лише одне кротке фрагментарне листування, яке жодним чином належно не обґрунтовує причетність Клієнтки до КП 0021 та потребу в застосування такого обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. Істотне значення такого листування для КП 0021 з протоколу огляду також не слідує. Сам факт наявності у телефоні окремих повідомлень або контактів не може автоматично свідчити про доказове значення всього пристрою. Інакший підхід фактично означав би можливість арешту будь-якого мобільного телефону лише через наявність у ньому комунікації, що суперечить вимогам ст. 98, 170 та 173 КПК України щодо необхідності доведення конкретного зв`язку майна із кримінальним правопорушенням.

Надані стороною обвинувачення матеріали не підтверджують відповідності телефону критеріям речового доказу, а доводи прокурора зводяться лише до формального припущення про можливу наявність інформації, без наведення конкретних та належних даних про її доказове значення у КП 0021.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 167 КПК України встановлені підстави тимчасового вилучення майна.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 168 КПК України визначений порядок тимчасового вилучення майна

Відповідно до положень зазначеної статті тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.

Дія абзацу п`ятого цієї частини не поширюється на випадки, якщо обіг інформації заборонено законом. Дія абзацу п`ятого цієї частини поширюється на інформацію з обмеженим доступом у частині, що не суперечить встановленому законодавством порядку обігу та захисту такої інформації.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Згідно зі ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:

1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;

Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Частиною 3 ст. 173 КПК встановлено, що відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі № 760/2268/26 у клопотанні прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_16 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025102090000021 від 30.01.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовлено.

Зазначена ухвала набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась, що підтверджено прокурором у судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2026 у справі №760/9905/26 зобов`язано уповноважених осіб Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області в межах кримінального провадження № 42025102090000021 від 29.01.2025 повернути ОСОБА_5 мобільний телефон марки LG X IMEI1 НОМЕР_1 ; IMEI2 НОМЕР_2 , який вилучено під час обшуку, проведеного 30.12.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_5 .

Водночас, прокурором 22 квітня 2026 року повторно подано до суду клопотання про накладення арешту на зазначений мобільний телефон.

Слід зазначити, що статус тимчасово вилученого майна, строки його утримання в органу досудового розслідування, порядок дій з ним, у тому числі підстави його повернення власнику, чітко регламентований положеннями КПК України, зокрема згідно з ч.3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

На переконання слідчого судді, положення КПК України щодо можливості повторного звернення з клопотанням про накладення арешту на майно не можуть застосовуватися стосовно тимчасово вилученого майна, щодо якого слідчим суддею відмовлено в накладенні арешту та прийнято рішення про його повернення, оскільки така відмова є підставою для його негайного повернення.

Враховуючи зазначене, доводи прокурора є необґрунтованими, слідчий суддя їх відхиляє із зазначених вище підстав.

Аналіз викладеного дає слідчому судді підставу зробити висновок, що клопотання не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання адвоката ОСОБА_4 про винесення окремої ухвали слідчий суддя зазначає, що положеннями КПК України не передбачено постановлення окремих ухвал у таких випадках, натомість встановлений порядок оскарження дій, бездіяльності слідчого, прокурора. Таким чином, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171, 173, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025102090000021 від 30.01.2025, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.2 ст.209 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 14 год 30 хв 28 травня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1