Постановление суда № 136912450, 27.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7913/25

УХВАЛА

27 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25:

визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 30.01.2020 до 06.08.2021 (щомісячні основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсація за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій, одноразова грошова допомога при звільненні) з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 до 06.08.2021 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн, - на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.

23 вересня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом у справі №420/7913/25 видано виконавчий лист.

Суд ухвалою суду від 12.01.2026 встановив судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25 та зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Суд ухвалою від 19.02.2026:

відмовив Військовій частині НОМЕР_1 у прийнятті звіту, поданого 21.01.2026 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії;

встановив Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25;

зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 у 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25 у повному обсязі, із наданням доказів щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 до 06.08.2021 (щомісячні основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсація за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій, одноразова грошова допомога при звільненні) та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, перерахованого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25.

Цією ж ухвалою суд наклав на командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 залишено без змін.

28 квітня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 подала звіт про виконання рішення суду у вказаній справі, в якому зазначено про таке.

Так, представник відповідача у звіті зазначає, що після постановлення судом ухвали від 19.02.2026 військовою частиною НОМЕР_1 було довиконано рішення суду з врахуванням висновків суду. В результаті здійсненого перерахунку позивачу було донараховано грошове забезпечення у сумі 99 111,13 грн. На підставі здійсненого розрахунку командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ від 20.02.2026 №959 про здійснення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у сумі 99 111,13 грн.

Отже, ОСОБА_1 було донараховано 99111,13 грн. (донараховане грошове забезпечення), утримано військовий збір у розмірі 4 955,56 грн., утримано податок ДФО у розмірі 17 840,00 грн., сума до виплати становить 76 315,57 грн. Згідно платіжної інструкції №3933 від 26.02.2026 ОСОБА_1 було виплачено 76315,57 грн. 27.02.2026.

З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 НГУ про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25.

Розглянувши звіт, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17 зазначено, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.

Важливість виконання судового рішення також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021, у якій зазначено, що основними проблемами, які зумовлюють необхідність подальшого удосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є, зокрема, неналежне виконання судових рішень, неефективність механізмів судового контролю за виконанням судових рішень.

Крім того, згідно з параграфом 4 Національної стратегії у сфері прав людини, затвердженої Указом Президента України від 24 березня 2021 року № 119/2021, до стратегічних цілей підвищення гарантій захисту прав людини віднесено, зокрема, наявність ефективних механізмів виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень. Ця позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08 вересня 2023 року у справі №640/21223/20 (адміністративне провадження №К/990/9827/23).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 11 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Згідно з ч.2,3 статті 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Як встановлено судом, після постановлення судом ухвали від 19.02.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 довиконано рішення суду з врахуванням висновків суду.

В результаті здійсненого перерахунку позивачу донараховано грошове забезпечення у сумі 99111,13 грн.

Суд здійснив перевірку проведеного розрахунку та дійшов висновку, що Військова частина НОМЕР_1 здійснила перерахунок грошового забезпечення у відповідності до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25, а саме:

здійснено перерахунок ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 до 06.08.2021 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн, - на відповідні тарифні коефіцієнти.

На підставі здійсненого розрахунку, командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 20.02.2026 №959 про здійснення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у сумі 99111,13 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №3933 від 26.02.2026, ОСОБА_1 виплачено 76315,57 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновків про наявність підстав для прийняття звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25.

Щодо клопотання представника відповідача про скасування штрафу та звільнення командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу, суд зазначає таке.

Так, ухвалою суду від 19.02.2026 накладено на командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 66560,00 грн, у зв`язку з неприйняттям звіту.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026 ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 залишено без змін.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 у 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25 у повному обсязі, із наданням доказів щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 до 06.08.2021 (щомісячні основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсація за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій, одноразова грошова допомога при звільненні) та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, перерахованого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 №420/7913/25.

Натомість, відповідач надав звіт до суду з пропуском встановленого судом строку. В обгрунтування зазначеного представник відповідача послався на те, що звіт надано відразу після отримання П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2026.

Суд відхиляє таке твердження за безпідставністю, оскільки ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 набрало законної сили у порядку ст.256 КАС України, а П`ятий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 04.02.2026 не вирішував питання щодо зупинення дії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026.

Так, дійсно частиною шостою статті 149 КАС України передбачено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Водночас, суд не вбачає підстав для скасування накладеного ухвалою від 19.02.2026 штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 та відсутність підстав для звільнення його від сплати такого штрафу, оскільки хоча Військова частина НОМЕР_1 виправила допущене порушення, але не надала докази поважності причин невиконання відповідних обов`язків щодо виконання рішення суду та не надала потворний звіт у строк, встановлений ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026.

Керуючись ст. 248, 256, 382-2, 382-3 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі №420/7913/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії (вх.№45246/26 від 28.04.2026) та припинити судовий контроль.

Відмовити у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про звільнення командира Військової частини НОМЕР_1 НГУ від сплати штрафу згідно з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №420/7913/25 на підставі ч. 5 ст.382-3 КАС.

Відмовити у задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №420/7913/25 в частині накладення штрафу на підставі ч. 6 ст. 149 КАС.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.293, 295, 382-2 КАС України.

Суддя Дмитро БАБЕНКО