Постановление суда № 136907677, 05.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9381/26

Провадження № 1-кс/947/6264/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022163020000080 відомості про яке 01.08.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022163020000080 відомості про яке 01.08.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на тимчасово вилучено майно, яке вилучено 28.03.2026 року слідчим групи під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, прокурор звернувся з заявою про розгляд клопотання без його участі. Власник майна про причини неявки не повідомив.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділом ОРУП №1 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом Київської окружної прокуратури міста Одеси, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42022163020000080 від 01.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, до Малиновської окружної прокуратури м. Одеси надійшла заява директора ТОВ «Винні підвали Рішельє» ОСОБА_4 в якій вона просить прийняти заходи правового характеру до невстановлених осіб, які шахрайським шляхом заволоділи об`єктом нерухомості нежилими приміщеннями підземного складу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, №46/7, які належать ТОВ «Винні підвали Рішельє», чим спричинили шкоду у великих розмірах.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 03.04.2007 ТОВ «Винні підвали Рішельє» укладено договір купівлі-продажу з ВАТ «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів», згідно з яким придбано нерухоме майно у вигляді нежилих приміщень підземного складу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 46/7, яке в цілому складається з нежилих приміщень підвалу загальною площею 2928,3 квадратних метрів.

Так, державним реєстратором ДП «Агенція з державної реєстрації» ОСОБА_5 прийняте рішення №46781539 від 09.05.2019 про державну реєстрацію за ТОВ «Винні підвали Рішельє» права власності на нерухоме майно за адресою: м. Одеса вул. Бугаївська, 46/7, що складається із нежитлових будівель А, А1, А2, ворота №1, огорожа № 2, загальною площею - 2928,3 кв.м. із відкриттям розділу та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомого майна за №1825467351101. Зазначене рішення прийняте на підставі договору купівлі-продажу № 1862 від 03.04.2007 технічного паспорта від 25.04.2019, виданого ТОВ «Пром-строй ЛТД», висновку від 25.04.2019 №219119, виданого ТОВ «Пром-строй ЛТД».

Крім того, встановлено, що державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_6 прийняте рішення №34353475 від 20.03.2017 про державну реєстрацію за ОСОБА_7 , 1987 року народження, права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею - 741, 9 кв.м. із відкриттям розділу та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомого майна за №1200859651101. Зазначене рішення прийняте на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 14.12.2011, виданого від імені Виконавчого комітету Одеської міської ради.

У свідоцтві НОМЕР_2 від 14.12.2011 зазначено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою АДРЕСА_2 належить громадянці ОСОБА_7 та видане на підставі акту прийняття в експлуатацію від 25.01.2001, розпорядження №195 від 22.02.2001, договору про дольову участь №22н/03/98 від 12.03.1998 та акту прийняття передачі від 28.03.2001.

Тобто з викладеного слідує, що у 1998 році ОСОБА_7 уклала договір на дольову участь у створенні нового об`єкту та в 2001 році такий об`єкт було введено в експлуатацію та передано їй.

При цьому, підвальні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 збудовані наприкінці ХІХ століття, отже ніяк не можуть бути новоствореним об`єктом.

На момент укладення зазначеного договору ОСОБА_7 виповнилось лише 11 років, отже вона була недієздатною особою та не могла укладати такого роду правочини.

17.04.2017 ОСОБА_7 підвальне приміщення за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 741,9 метрів квадратних, внесене до статутного капіталу ТОВ «НОРТ-ПЛАТ» на підставі чого зазначене підприємство набуло право власності на зазначений об`єкт.

Так, державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_6 прийняте рішення №34845131 від 19.04.2017 про державну реєстрацію за ТОВ «НОРТ-ПЛАТ» права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 741, 9 кв.м. Зазначене рішення прийняте на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 07.04.2017 між ТОВ «НОРТ-ПЛАТ» та ОСОБА_7 , свідоцтва про право власності на нежитловий блок від 14 грудня 2011 року.

Разом з цим, відповідно до інформації наданої з юридичного департаменту Одеської міської ради, свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 14.12.2011, виданого від імені Виконавчого комітету Одеської міської ради на ім`я ОСОБА_7 , не видавалось.

Відповідно до інформації КП «Право» Одеської міської ради, в Адресному реєстрі міста Одеси відсутні відомості щодо адреси м. Одеса, провулок Травневий 4, будинок 28.

Таким чином, наразі наявні підстави вважати, що невідомі особи шахрайським шляхом заволоділи об`єктом нерухомості нежилими приміщеннями підземного складу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, №46/7, які належать ТОВ «Винні підвали Рішельє», за допомогою внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28, загальною площею 741,9 метрів квадратних, який фактично с частиною нежилих приміщень підземного складу, та знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 46/7, що належать ТОВ «Винні підвали Рішельє».

Так, в ході досудового розслідування, з метою встановлення фактів, що мають доказове значення в рамках вищевказаного кримінального провадження, було призначено судову будівельно-технічну, судову оціночно-будівельну експертизу, під час виконання якої експертом заявлене клопотання про надання додаткових матеріалів, в тому числі правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Таким чином, з метою встановлення фактичних обставин кримінального провадження виникла необхідність у відшукання та вилученні:

1. Матеріали інвентаризаційної справи на об`єкт нерухомого майна за №1200859651101 за адресою: АДРЕСА_2 , в повному обсязі з початку створення.

2. Правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна за №1200859651101 за адресою: АДРЕСА_2 .

3. Технічний паспорт (який повинен містити інформацію про: рік побудови (реконструкції) кожної будівлі або споруди, технічні характеристики, фізичний знос поверхові плани, експлікації приміщень із позначенням площ, оціночний акт на зазначений житловий будинок, інформацію про самовільні добудови, перебудови чи перепланування (у разі наявності таких) на об`єкт нерухомого майна за №1200859651101 за адресою: АДРЕСА_2 станом натепер, в повному обсязі.

4. Проектну документацію за всіма стадіями проектування щодо об`єкта дослідження - нерухомого майна за №1200859651101 за адресою: АДРЕСА_2 в частині: пояснювальна записка, генплан, архітектурно-будівельні та конструктивні рішення, у т.ч. креслення та його коригування, якщо таке відбулося у друкованому вигляді в повному обсязі (разі наявності).

5. Будівельний паспорт щодо будівництва - підвальних нежитлових приміщень, загальною площею 741,9 м?, які підлягають обстеженню, за адресою: АДРЕСА_2 , наданого відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури.

6. Технічний звіт за результатами топографо-геодезичних вишукувань з визначення звизначенням фактичних меж та площі земельної ділянки на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 у повному обсязі, у т.ч. з каталогами координат з захначенням всіх наземних та підземних будівель.

7. Будівельний паспорт будівництва об`єкту за адресою: АДРЕСА_2 , в повному обсязі з початку створення.

8. Акту приймання передачі об`єкту за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28.

Досудовим розслідуванням встановлено, що документи які планується відшукати можуть перебувати у власника ТОВ «НОРТ-ПЛАТ» код ЄРДПОУ -41148281 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так в ході проведення досудового розслідування встановлено, що власник ТОВ «НОРТ-ПЛАТ» код ЄРДПОУ -41148281 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - згідно отриманої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 466323391, в державному реєстрі речових прав зареєстроване за ОСОБА_8 .

28.03.2026 року слідчим групи слідчих на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 справа 947/9381/26, провадження 1-кс/947/3091/26 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук під час якого вилучено:

- Оригінал технічного паспорту від 11.10.2017 виготовлений КП БТІ ОМР на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- Оригінал витягу з ДРРПННМ №85366578 на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- Лист відповідь Управління Архітектури та містобудування ОМР №01-11/4305-493 від 24.10.2018;

- Оригінал технічного паспорту від 17.10.2017 вданий ТОВ «Юридична фірма «Де ФАКТО» на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- клопотання№02.2.10/1048 від 05.10.2018 про надання в оренду земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28 вданий КП БТІ ОМР;

28.03.2026 слідчим винесена постанова про визнання вказаних копій документів речовими доказами.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Долученими до клопотання матеріалами в сукупності в повній мірі підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення в рамках кримінального провадження № 42022163020000080 від 01.08.2022 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

Слідчий суддя на підставі долучених до клопотання матеріалів прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям речових доказів, оскільки мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки містять відомості щодо походження, технічних характеристик об`єкта нерухомості, підстав виникнення та реєстрації майнових прав, а також відомості про осіб, причетних до оформлення та подання відповідної документації.

Крім того, зазначені документи підлягають перевірці на предмет справжності, наявності ознак підроблення, внесення недостовірних відомостей, а також можуть бути використані для проведення судових експертиз, зокрема почеркознавчої, технічної експертизи документів та експертизи реквізитів документів.

Таким чином, вилучені документи відповідають критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, а їх арешт є необхідним з метою: забезпечення збереження речових доказів; недопущення їх приховування, пошкодження, знищення або підроблення; забезпечення можливості проведення експертних досліджень; запобігання подальшому використанню зазначених документів для вчинення кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя враховує, що у разі незастосування арешту на зазначені документи існують обґрунтовані ризики того, що вони можуть бути знищені, підроблені, змінені або передані іншим особам, що унеможливить їх використання як доказів, а також може сприяти подальшому незаконному відчуженню майна.

Слідчий суддя також перевірив співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та дійшов висновку, що накладення арешту на зазначені документи є розумним та необхідним заходом, спрямованим на досягнення мети кримінального провадження, при цьому менш обтяжливі заходи не можуть забезпечити належного збереження речових доказів.

Враховуючи наявність ризиків втрати, знищення або спотворення зазначеного документа, а також необхідність його використання як речового доказу, існують правові підстави для накладення арешту відповідно до ст. 170 КПК України.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих, чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя встановив відповідність вилученого майна ознакам речового доказу.

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, а вище перелічені вилучені в ході обшуку документи ймовірно містять відомості, що можуть мати значення для цього провадження, а тому є вагомі підстави вважати, що існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке виявлено та вилучено 28.03.2026 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 а саме на:

- Оригінал технічного паспорту від 11.10.2017 виготовлений КП БТІ ОМР на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- Оригінал витягу з ДРРПННМ №85366578 на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- Лист відповідь Управління Архітектури та містобудування ОМР №01-11/4305-493 від 24.10.2018;

- Оригінал технічного паспорту від 17.10.2017 вданий ТОВ «Юридична фірма «Де ФАКТО» на майно за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28;

- Клопотання №02.2.10/1048 від 05.10.2018 про надання в оренду земельної ділянки за адресою: м. Одеса, 4-й Травневий провулок, 28 вданий КП БТІ ОМР.

Копію ухвали вручити прокурору та особі щодо майна якого вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1