Решение № 136907349, 28.05.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/6412/25

№ 2/688/208/26

Рішення

Іменем України

28 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,

представника позивача Прохорчук В.П.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами,

встановив:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з управління побутовими відходами.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01 жовтня 2023 року КП «Шепетівське РЕП» є єдиним надавачем послуг з управління побутовими відходами на території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади, відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №217 від 26 червня 2023 року «Про введення в дію рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на визначення виконавця послуги з вивезення твердих побутових відходів на території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади», строком на 10 років.

Станом на 01.12.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , існує заборгованість перед підприємством за послуги з управління побутовими відходами в сумі 1632 грн.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2025 року скасовано судовий наказ Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року у справі № 688/1320/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» заборгованості за послуги з управління побутовими відходами.

Просило стягнути з відповідача заборгованість за послуги з управління побутовими відходами за період з 01.12.2023 по 30.11.2025 в розмірі 4878,37 грн, що складається з: 1632 грн - сума боргу; 167,23 грн інфляційні втрати; 51,14 грн - 3% річних; 3 028 - судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на те, що власником будинку є відповідач. В будинку проживає та зареєстровано двоє осіб, з 2023 року позивач є єдиним надавачем послуг з управління побутовими відходами.

З грудня 2023 року по листопад 2025 року відповідач не сплачувала за надані послуги, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Послуги по вивезенню ТПВ по вул. Вишневецького в м. Шепетівка надаються щосуботи, зранку трактор приїжджає до будинку АДРЕСА_2 .

У 2022 році було виготовлено та затверджено Схему санітарної очістки населених пунктів Шепетівської міської територіальної гремади. Згідно схеми встановлено майданчики для збору сміття, де кожен мещканець має можливість викинути сміття, незадежно від адреси проживання. Крім того, де не має поблизу сміттєвих баків, по віддалених районах приватного сектору згідно графіку (вул. Вишневецького - щосуботи), їздить комунальний транспорт і вантажники забирають виставлене сміття біля приватних будинків. Існують вузькі, тупікові вулиці, де великогабаритний транспорт не має можливості заїхати та розвернутися, відповідно, мешканці тих будинків, до яких не в змозі під`їхати транспорт, виносять сміття у встановлені місця: на перехрестя вулиць, чи інші місця, куди транспорт під`їжджає і вантажники усе забирають, до таких вулиць відноситься АДРЕСА_1 . Усі мешканці даної вулиці, окрім Сікорських, заборгованості за послуту з вивезення ТПВ нe мають, жодних скарг не надходило.

Відповідач та його представники позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач суду пояснила, що є власником будинку АДРЕСА_1 . Проживає разом з чоловіком ОСОБА_4 . Послуги з управління побутовими відходами позивачем не надаються, спецтранспорт до її будинку не під`їжджає. Трактор під`їжджає до будинку АДРЕСА_2 , але не по графіку. Контейнерні баки знаходяться далеко, за станом здоров`я у неї відсутня можливість виносити туди сміття. Органічне сміття вона викидає у вигрібну яму на території будинковолодіння, інші відходи папір, картон, гілки, деревину спалює у саморобній залізній пічці, за утилізацію пластику відповідає її чоловік. Договір з підприємством вона не укладала.

Представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що послугами з управління побутовими відходами не користується, оскільки поблизу їх будинку не має контейнера. Пластик та скло складає і заносить в кіоск по прийому вторсировини, інше сміття або спалюють, або викидають у вигрібну яму. По суботах до будинку АДРЕСА_2 під`їжджає трактор, але по гнучкому графіку, тому він сміття туди не виносить. Фізично він може вивезти сміття до найближчого контейнера, оскільки є транспортний засіб, однак він не зобов`язаний цього робити, так як сміття повинні вивозити працівники комунального підприємства або безпосередньо від його будинку, або хоча б встановити контейнер на найближчому перехресті. Квитанції про оплату послуг їм не приходили, почали отримувати в січні 2025 року.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_3 зазначив, що позивач нe довів фактичного та належного надання послуги саме відповідачу. Саме по собі визначення підприємства виконавцем послуги та розміщення публічного договору не є безумовним доказом того, щб послуги фактично, систематично та належним чином надавалася відповідачу за конкретною адресою: м. Шепетівка, вул. Вишневецького, буд. 25. Відповідач зверталася із листами про відсутність належної організації збирання побутових відходів, відсутність контейнерів, проблеми із заїздом спеціального транспорту до її будинку, а також про те, що відповідач не погоджувалася з нарахуванням плати за послугу, яка фактично не надається належним чином.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.02.2026, яке відкладено на 12.03.2026 за клопотанням представника позивача. 12.03.2026 судове засідання відкладено на 07.04.2026 у зв`язку із зайнятістю судді у іншому провадженні. 07.04.2026 у справі оголошено перерву до 22.04.2026 у зв`язку із непідтвердженими повноваженнями представника позивача. 22.04.2026 судове засідання відкладено на 06.05.2026 за клопотанням представника відповідача. 06.05.2026 від представника відповідача Спеціального С.П. надійшов відзив на позов. Ухвалою суду від 06.05.2026 витребувано докази, судове засідання відкладено на 26.05.2026. 19.05.2026 від представника позивача надійшли докази, що витребовувалися.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником та зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 .

Комунальне підприємство «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» є надавачем послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Шепетівки з 2008 року, відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №214 від 19 червня 2008 року.

З 01 жовтня 2023 року КП «Шепетівське РЕП» є єдиним надавачем послуг з управління побутовими відходами на території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади, відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №217 від 26 червня 2023 року «Про введення в дію рішення конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на визначення виконавця послуги з вивезення твердих побутових відходів на території населених пунктів Шепетівської міської територіальної громади», строком на 10 років.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.04.2025 скасовано судовий наказ Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.04.2025 у справі № 688/1320/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» заборгованості за житлово-комунальну послугу з вивезення твердих побутових відходів.

Відповідно до довідки № 88 від 01.11.2023 голови квартального комітету АДРЕСА_3 фактично проживає 2 особи.

Відповідач приєднався до індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами (публічного договору), що був розміщений на сайті Шепетівської міської ради. Фактом приєднання до умов договору (акцептування договору) є фактичне споживання послуги п. 2 Договору.

Таким чином, між КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» та ОСОБА_1 укладено Індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами. За цим договором виконавець надає послугу відповідної якості згідно з графіком, а споживач своєчасно оплачує її за встановленими тарифами за видами побутових відходів у строки і на умовах, передбачених договором (п. 3 договору).

Станом на 01.12.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , в якому проживають дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , існує заборгованість перед підприємством за послуги з управління побутовими відходами в сумі 1632 грн.

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу послуги з управління побутовими відходами, однак відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та не сплатив заборгованість, яка станом на 01.12.2025 становить 1632 грн.

4. Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Спеціальним законом в сфері поводження з побутовими відходами є Закон України «Про управління відходами» (набрав чинності 09.07.2023).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про управління відходами» послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.

Частинами 2, 3 статті 31 цього Закону встановлено, що утворювачі побутових відходів зобов`язані: 1) укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами; 2) забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, а побутові відходи, на які поширюється розширена відповідальність виробника, - до системи приймання або роздільного збирання, створеної організаціями розширеної відповідальності виробників; 3) забезпечувати у встановленому порядку роздільне збирання відходів за наявності об`єкта оброблення відходів. Утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 цього Закону послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб`єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Обов`язок споживача укласти договір, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуги з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього ж Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір про управління побутовими відходами та оплатити надання таких послуг.

При цьому аналіз наведених норм чітко вказує на те, що в контексті житлово-комунальних правовідносин, суб`єктом - виконавцем комунальної послуги із вивезення побутових відходів (поводження з побутовими відходами) може вважатися лише той суб`єкт господарювання, який визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, зокрема органом місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 599 ЦК України, виконання зобов`язання, проведеного належним чином, припиняє його.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Аналогічну правову позицію висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 7 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як слідує зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5. Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що відповідач зареєстрована та проживає у будинку АДРЕСА_1 , де фактично проживає 2 особи, за вказаною адресою їй надаються послуги з управління побутовими відходами, особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивач оприлюднив на офіційному сайті Індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами та заяву-приєднання.

Згідно з п.п. 1, 2 цього договору цей договір є публічним договором приєднання про надання послуги з управління побутовими відходами (далі - послуга), який укладається сторонами відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з урахуванням статей 633, 634, 641 і 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору в цілому. Фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

Відповідач приєднався до індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами (публічного договору), що був розміщений на сайті Шепетівської міської ради. Фактом приєднання до умов договору (акцептування договору) є фактичне споживання послуги п. 2 Договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач жодних оплат вартості послуг не здійснювала, у зв`язку з чим заборгувала суму у розмірі 1632 грн за період з 01.12.2023 по 01.11.2025, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Оскільки стороною відповідача не доведено, що проведений позивачем розрахунок є неправильним, а також не надано доказів про ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, суд бере вказаний розрахунок як належний та допустимий доказ на обґрунтування заявленої позовної вимоги.

Крім того, суд бере до уваги розрахунок заборгованості відповідача та вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 167,23 грн, 3% річних за цей же період 51,14 грн.

Суд не бере до уваги пояснення відповідача щодо відсутності факту користування послугами позивача та самостійного вивезення побутових відходів, з огляду на таке.

Стаття 1 Закону України «Про управління відходами» визначає, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; побутові відходи - змішані та/або роздільно зібрані відходи від домогосподарств, включаючи відходи паперу, картону, скла, пластику, деревини, текстилю, металу, упаковки, біовідходи, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, небезпечні відходи у складі побутових, великогабаритні та ремонтні відходи, а також змішані та/або роздільно зібрані відходи з інших джерел, якщо ці відходи подібні за своїм складом до відходів домогосподарств. Побутові відходи не включають відходи промисловості, сільського і лісового господарства, рибальства та аквакультури, резервуарів для септиків, каналізаційних мереж та відходи їх оброблення, включаючи осад стічних вод, транспортні засоби, строк експлуатації яких закінчився, відходи будівництва та знесення, вуличний змет, медичні відходи.

Враховуючи, що до побутових відходів належать, зокрема біовідходи, ОСОБА_1 , як утворювач таких побутових відходів, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» має право самостійно шляхом компостування обробляти їх на присадибних, дачних і садових ділянках згідно з правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Однак управління іншими побутовими відходами (папір, картон, пластик, скло, деревина, текстиль, метал тощо) має здійснюватися виконавцем послуги з управління побутовими відходами, тобто КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради», договір з яким укладено відповідачем шляхом приєднання до публічного договору та який є єдиним виконавцем цих послуг в м. Шепетівка.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 31 Закону України «Про управління відходам» ОСОБА_1 повинна забезпечувати передачу побутових відходів до системи управління побутовими відходами, тобто до комунального підприємства.

З приводу ненадання чи неналежного надання послуг з вивезення побутових відходів, то доказів, які б спростовували надання таких послуг відповідачем не надано.

Послуга з управління побутовими відходами надається за контейнерною чи безконтейнерою системою, чи за заявкою (п. 5 Індивідуального договору).

Під час збирання побутових відходів за безконтейнерною системою споживач має за встановленим графіком виставити пластикові пакети із зібраними відходами у місцях, погоджених з виконацем (п. 9 Індивідуального договору).

Місцем збирання побутових відходів по вул. Вишневецького в м. Шепетівка, погоджене з виконавцем послуги, є територія біля будинку № 13 на цій же вулиці.

Відповідно до оголошення в газеті «День за днем» від 07.06.2017 р. опубліковано графік вивезення ТВП з вулиць міста Шепетівка, зокрема вул. Вишневецького щосуботи.

Надання якісних послуг з управління побутовими відходами підтверджується актом про підтвердження факту надання послуг з вивезення побутових відходів у приватному секторі від 15.05.2026, відповідно до якого мешканці вул. Вишневецького в м. Шепетівка (будинків 1, 3, 5, 9, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 ) підтвердили, що КП «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» здійснює вивезення побутових відходів згідно з установленим графіком щосуботи, вивезення відходів здійснюється регулярно, спеціалізованим транспортом, в тому числі за період з грудня 2023 року по листопад 2025 року.

Вивезення побутових відходів спеціалізованим транспортом комунального підприємства підтверджується копіями подорожніх листів за 2023-2025 роки.

Будь-яких актів-претензії у зв`язку з порушенням правил надання послуги споживач ОСОБА_1 не складала і не підписувала.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Оскільки позивач надає відповідачу послуги з управління побутовими відходами, а відповідач, будучи споживачем наданих послуг не сплачує за них, що доведено належними і достатніми доказами у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що положеннями ч. 1 ст. 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, відповідач має право після ухвалення рішення звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, що є більшим від ціни позову.

Вказана сума судового збору не є надмірною сама собою. Проте в цій справі важливим є не те, чи розмір судового збору є надмірним, а те, чи може його сплатити відповідач.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У розумінні приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір", відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо позивач є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

З матеріалів справи слідує, що відповідач на підтвердження свого сімейного та майнового стану надала довідку про доходи ГУ ПФУ в Хмельницькій області № 5098579881005025 від 13.04.2026, згідно яких вона є пенсіонером за вислугою років, щомісячний розмір її пенсії становить 4473,71 грн. Її чоловік ОСОБА_4 , відповідно до копії посвідчення, є ветераном військової служби. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу станом на 13.04.2026, ОСОБА_1 з жовтня 2025 року по грудень 2025 року інших доходів не отримувала.

Суд погоджується, що відповідач достатньо продемонструвала своє складне фінансове становище.

Враховуючи викладене та скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , суму заборгованості, суд дійшов висновку про звільнення її від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Аналогічні висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 703/686/15-ц (провадження № 6-152цс17).

З врахуванням викладеного, судові витрати сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Комунального підприємства «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління побутовими відходами задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» заборгованість за послуги з управління побутовими відходами за період з 01.12.2023 по 01.11.2025 в розмірі 1850 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят) грн 37 коп, що складлається із суми заборгованості 1632 грн, інфляційні втрати 167,23 грн, 3% річних - 51,14 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Компенсувати Комунальному підприємству «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 гривень за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство «Шепетівське ремонтно-експлуатаційне підприємство Шепетівської міської ради» (вул. Судилківська, 57 м. Шепетівка Хмельницької області, ЄДРПОУ 35479108);

відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Алла ЦІДИК