Постановление суда № 136904321, 27.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7643/26

1-кс/308/3140/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Вишково, Хустського району, Закарпатської області, українця за національністю, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року, відносно ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000151 від 04.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 11.05.2026, перебуваючи в ДУ «Закарпатська УВП (№9», що за адресою: Закарпатська область м. Ужгород, вул. Довженка, 8-а, спілкуючись через мобільний застосунок «Watsapp» за номером мобільного телефону НОМЕР_1 з ОСОБА_8 , повідомив останньому, що для перетину державного кордону необхідні грошові кошти в сумі 8000 доларів США.

ОСОБА_8 , розуміючи незаконність зазначених дій ОСОБА_7 , не бажаючи бути втягненим у протиправну діяльність, звернувся до правоохоронних органів та почав діяти під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності вказаних осіб.

У подальшому, 13.05.2026, ОСОБА_7 , перебуваючи в ДУ «Закарпатська УВП (№9»), що за адресою: Закарпатська область м.Ужгород, вул.Довженка, 8-а, спілкуючись по відеозв`язку через мобільний застосунок «Watsapp» за тим же номером мобільного телефону з ОСОБА_8 , повідомив останньому, що йому необхідно прибути до с.Вишково Хустського району Закарпатської області та в подальшому чекати на його вказівки.

По приїзду ОСОБА_8 в с.Вишково Хустського району Закарпатської області 13.05.2026 ОСОБА_7 повідомив, що необхідно перейти річку Тиса у вищевказаному селі та після цього знову зателефонувати до нього по відеозв`язку в мобільному застосунку та чекати на його вказівки. Перейшовши річку, ОСОБА_7 знову перетелефонував до ОСОБА_8 та наказав чекати, однак через декілька хвилин ОСОБА_7 знову перетелефонував до ОСОБА_8 , повідомивши, що сьогодні він не зможе переправити його через державний кордон та чекати подальших його вказівок.

За цей час з метою доведення свого злочинного плану до кінця, ОСОБА_7 у невстановлений час, але не пізніше 25.06.2026, залучив як співучасників вчинення цього злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які згідно з відведеними їм функціями повинні були надати ОСОБА_8 поради й вказівки щодо подальшого незаконного перетину останнім лінії державного кордону України та отримати від останнього для нього грошові кошти у розмірі 8000 доларів США, як винагороду за організацію протиправного переправлення його через державний кордон України.

Так, 25.06.2026 ОСОБА_7 вкотре зателефонував по відеозв`язку із того ж номеру мобільного телефону до ОСОБА_8 та повідомив, що йому знову необхідно прибути на місце, де він був минулого разу. Прибувши на місце до ОСОБА_8 підішли ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які повідомили про необхідність передачі їм грошових коштів в сумі 8000 доларів США, після чого його буде переправлено через державний кордон. Після отримання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 грошових коштів останні були затримані працівниками правоохоронних органів.

За таких обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

26.05.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч.3 ст.332 КК України.

На думку сторони обвинувачення, у даному кримінальному провадженні наявні підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого, зазначивши, що клопотання не обгрунтоване, оскільки недоведено наявність ризиків, не враховано особу підозрюваного, наявність міцних соціальних зв`язків. Просила врахувати, що підозрюваний має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено слідчим суддею, слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000151 від 04.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:

- «Із правоохоронних органів надійшли матеріали про те, що особа ОСОБА_10 знаходячись в ДУ «Закарпатська УВП (9)», спільно із особою ОСОБА_11 та іншими невстановленими особами на території Закарпатської області за грошову винагороду організовують незаконне переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску».

26.05.2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч. 3 ст.332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: допитами свідків, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами оглядів мобільних телефонів та іншими матеріали в їх сукупності.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_4 , до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, наявність існування ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п.58).

Більш того, слід врахувати ту обставину, що ймовірно вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення у сфері недоторканості державних кордонів, яке вчинено в умовах воєнного стану, тобто особа використала найбільш несприятливий для країни час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, має високий ступінь суспільної небезпеки, становить серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляє негативний вплив на економічні та політичні основи суспільства у державі.

Вказане в сукупності дає підстави слідчому судді прийти до висновку, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків з метою дачі, зміни показань на його користь.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1ст.177 КПК України.

Також враховуючи корисливий мотив кримінгального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1ст.177 КПК України.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушенн. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваною обов`язків.

З огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені вході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Медичних висновків щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Отже, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості пред`явленої йому підозри, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу. Слідчим суддею враховано, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч.3 ст.183 КПК України).

Слідчий суддя при вирішенні питання щодо можливості застосування застави враховує ступінь встановлених процесуальних ризиків, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також його процесуальну поведінку під час розгляду вищезазначеного клопотання про застосування запобіжного заходу.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України).

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваного, а також обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , корисливий характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні, умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, а тому вважає, що в даному випадку слід визначити підозрюваному заставу у розмірі - тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 99 840 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч вісім сорок гривень 00 копійок), оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що відповідно до ч.ч. 8, 9, 10 ст.182 КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194 цього Кодексу.

У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме - до ГУ ДМС у Закарпатській області.

Згідно з ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000151, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2026 року, відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обчислювати підозрюваному ОСОБА_4 з 18 год. 13 хв. 25 травня 2026 року по 23 липня 2026 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом України в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 99 840 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч вісім сорок гривень 00 копійок).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме - до ГУ ДМС у Закарпатській області.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків до 23 липня 2026 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 35 хв. 28.05.2026 року.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1