Постановление суда № 136893629, 27.05.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4072/26

Номер провадження 2/676/3845/26

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2026 року

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Пилипенко І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Кам`янець-Подільської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Перед відкриттям провадження, суддя в цивільному процесі має перевірити наявність підстав для відкриття провадження, зокрема, чи подана позовна заява відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.

Крім цього, в разі відсутності правовстановлюючих документів на землю, позивач та її представник не позбавлені можливості взяти необхідні довідки, щодо спірної земельної ділянки у міській (селищній) раді, зокрема у відділі земельних відносин, а також інформацію щодо її вартості, чи то надати суду довідку про с ередню вартість відповідного розміру земельної ділянки на певній території, що в свою чергу дозволить визначити дійсний розмір позовних вимог та відповідно дозволить визначити суму судового збору необхідну до сплати.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом як спадкоємцем першої черги право власності на земельну частку(пай) КСП імені Шевченка, село Ходорівці, площею 2,25 га.

В той же час, позивачем не зазначено ціни позову.

Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п. 1-4 глави 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно приписів ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність підстав для звернення до суду за захистом своїх прав саме з такими вимогами.

Позивачем до позовної заяви не долучено копії постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з пропуском позивачем строку для прийняття спадщини, а надано лист вих. № 369/01-16 від 15.04.2026 року з роз`ясненням державного нотаріуса Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори І.Череватої в якому зазначено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Однак, зазначений лист, виданий нотаріусом не є належним документом, який підтверджує відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки така відмова має бути викладена у мотивованій письмовій постанові, яка повинна відповідати вимогам установленим законом.

Наведені вище обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак кожна особа при зверненні до суду повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.

Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та відкриття судом провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із викладеним, позивачу необхідно подати нову редакцію заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (частина 1 статті 177 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янець-Подільської міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк терміном сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Пилипенко