№ 136892321, 27.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 3/490/91/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

Справа № 490/4946/25

П О С Т А Н О В А

27.05.2026р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протокол про вчинення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали адміністративного протоколу серії ЕПР1 №358338 від 11.06.2025р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу 30.05.2025р. близько 12:00 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Hyundai Sonata" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. В. Морській в районі буд. №67, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, млявої мови, нестійкої ходи. У встановленому законом порядку ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у встановленому законом медичному закладі. Згідно медичного висновку №713 від 30.05.2025р. ОСОБА_1 встановлено діагноз "Гостра алкогольна інтоксикація, неускладнена", чим останній порушив п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.

У призначене судове засідання від 18.03.2026р. з`явились ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Прокоф`єв М.М. Однак в ході судового розгляду у ОСОБА_1 стався епілептичний напад, останньому надано домедичну допомогу та далі викликано бригаду швидкої медичної допомоги.

Таким чином, за об`єктивної неможливості отримати пояснення від ОСОБА_1 , процесуальну позицію по справі висловив захисник, яка в цілому зводиться до того, що встановлений у висновку діагноз щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ґрунтується на хибній оцінці порушень поведінки та реакцій як ознак алкогольного сп`яніння, при цьому лікарем не враховано наявність у особи хронічного неврологічного захворювання головного мозку, що характеризується повторюваними й спонтанним нападами (епілепсія). Фактично, отримавши в ході дослідження показник, який перевищував 0,2 проміле, лікар вважав цього достатнім для встановлення діагнозу щодо перебування особи у стані сп`яніння. Хоча медична нижня межа легкого ступеню сп`яніння починається з 0,5 проміле.

В подальшому захисником долучено до матеріалів справи письмові заперечення та отримані на адвокатський запит медичні документи стосовно проведення медичного огляду ОСОБА_1 .

В судовому засіданні адвокат звернув увагу суду на те, що згідно медичного висновку №713 проведено аналіз сечі ОСОБА_1 , в якій виявлено етанол в концентрації 0,42 г/л. Між тим такий показник нижче за граничну межу, встановлену у Додатку 5 Конвенції про дорожній рух 1968р. у 0,5 проміле.

В той час як в Україні відсутній Закон, який би встановлював чітку норму допустимого вмісту алкоголю в біологічних середовищах людини, а показник 0,2 проміле, визначений Наказом №1452/735, лише вважається ознакою алкогольного сп`яніння, однак не свідчить про перебування особи саме у стані алкогольного сп`яніння у розумінні положень ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного захисник вважав, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, у зв`язку з чим просив закрити провадження по справі.

Враховуючи наведене, вивчивши матеріали додані до протоколів, приходжу до наступних висновків.

При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм адміністративного законодавства відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) Європейський Суд зазначив, що у справах про адміністративні правопорушення суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №358338 дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із порушенням вимог п. 2.9 "а" ПДР України під час керування транспортним засобом.

Вимогами п. 2.9 "а" ПДР України на водіїв покладається заборона керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП пов`язаний зокрема з наявністю однієї із обов`язкових ознак у виді перебування особи водія у стані сп`яніння.

Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Такі міжнародні граничні показники алкогольного сп`яніння були встановлені з огляду на усталену медичну практику, за якою умовно виділено три стадії сп`яніння - легка (0,5 - 1,5 проміле); середня (1,5 - 2,5 проміле); тяжка (2,5 - 3 проміле). При цьому рівень алкоголю 0,2-0,5 проміле характеризується настільки незначним впливом на нервову систему, у зв`язку з чим в ході медичного огляду особи лікар повинен більш ретельно перевіряти наявні ознаки, відхилення реакцій та з урахуванням аналізів біологічних середовищ особи комплексно надати оцінку, що саме такий стан особи впливає на здійснення належного керування транспортним засобом. Формальне обґрунтування стану алкогольного сп`яніння виключно з огляду на виявлену концентрацію етанолу в крові/сечі особи, нижчу за 0,5 проміле, однак достатню в розумінні Інструкції від 09.11.2015р. №1452/735, - беззаперечно не свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння у сенсі положень ст. 130 КУпАП.

Слід зазначити, що в Україні дійсно відсутній нормативно-правовий акт, який би чітко встановлював дефініцію поняття "стан алкогольного сп`яніння", на підставі якого можливо було б визначати допустимі межі рівню алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається.

Єдиною підставою до визначення стану алкогольного сп`яніння водія є Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015р. №1452/735, за якою п. 7 розділу ІІ зазначено, що "встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові".

Фактично зазначений показник у 0,2 проміле не має жодного медичного обґрунтування, а введений спеціалізовано в цілях підвищеної боротьби із керуванням транспортними засобами водіями у нетверезому стані. Тобто, в такому випадку особа за клінічними ознаками та медичними показниками не перебуває у такому стані алкогольного сп`яніння, який би впливав на здатність належного керування транспортним засобом, а лише "вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння" і повинна бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Підсумовуючи викладене, суд враховує положення Венської Конвенції про дорожній рух щодо допустимих меж алкоголю у крові, диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка вимагає доведення перебування водія безпосередньо у стані алкогольного сп`яніння, а не у стані, який вважається алкогольним сп`яніння, у зв`язку з чим приходить до наступного.

Так у якості доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння до протоколу додано медичний висновок №713 від 30.05.2025р.; оптичний диск з відеозаписом з місця події.

З оглянутого відеозапису зафіксовано спілкування між працівниками поліції, ОСОБА_1 та іншим водієм з приводу допущеної ОСОБА_1 ДТП. ОСОБА_1 на відео та його захисником в судовому засіданні не заперечувався факт керування транспортним засобом, таким чином цей факт судом вважається встановленим.

Окрім того, візуально вбачається, що ОСОБА_1 має скоординовані рухи, чітку та змістовну лексику, навіть дещо прискорену. Отже ознаки сп`яніння, які були зазначені інспектором поліції у протоколі, а саме "млява мова, нестійка хода" не відповідають дійсності, а за такого є недоведеними.

Фактично підставою до пропозиції щодо проходження огляду на з`ясування стану сп`яніння стало виявлення у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей.

ОСОБА_1 одразу погоджується пройти огляд, оскільки повністю впевнений у своїй тверезості. Пояснює, що працює фотографом, зранку фотографував дітей та ніяких претензій щодо його стану не було. Додає, що приймає ліки. Таким чином з другої спроби продуття прилад вказує на показник 0,4 проміле. За підставами огляду ОСОБА_1 роз`яснено про можливість пройти огляд у встановленому законом медичному закладі, у разі незгоди із показником приладу. ОСОБА_1 погоджується проїхати до медичного закладу та працівники поліції вказують йому зачинити свій автомобіль та сідати в патрульний.

Однак надалі з невідомих причин обставини доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та проходження огляду на з`ясування стану алкогольного сп`яніння на відеозаписі відсутні. Відповідне направлення для огляду у медичному закладі, в порушення ч. 6 ст. 266 КУпАП, працівниками поліції не складалось. Хоча згідно медичного висновку фігурує інспектор поліції, який доставив особу на вказаний огляд.

Таким чином суд позбавлений можливості оцінити дотримання процедури огляду ОСОБА_1 в медичному закладі, зокрема ті обставини, на які вказує сторона захисту щодо хибності висновків лікаря.

Подальшим фрагментом відеозапису, датованим від 11.06.2026р., зафіксовано обставини складання протоколу відносно ОСОБА_1 за його відсутності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із порушенням п. 2.9 "а" ПДР України на підставі медичного висновку №713 від 30.05.2025р.

Надаючи оцінку медичному висновку №713 від 30.05.2025р. та наданим стороною захисту медичним документам, на підставі яких складався даний висновок, суд приходить до наступного.

Так, КНП "МОЦПЗ" МОР надано на адвокатський запит наступні копії документів: копію акту медичного огляду, копії висновків лабораторних досліджень ОСОБА_1 .

Згідно копії Акту медичного огляду від 30.05.2026р. №713 в ході огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було встановлено: поведінка обстежуваної особи - скарги на сухість в горлі, хвилювання, недосип; стан свідомості, орієнтування - свідомий, орієнтований вірно; мовна здатність - мова швидка, ковтає букви; вегетативно-судинні реакції - гіперемія обличчя; пульс - 100 ударів на хвилину; кількість подихів - 25 на хвилину; ністагм - горизонтальний; рухова сфера - не порушена; міміка - звичайна; точні рухи - з промахами, переплутав руки; ознаки нервово-психічних захворювань - ЧМТ внаслідок ДТП у 2023 році, струс головного мозку; відомості про останнє вживання алкоголю - 200мл. горілки о 21:00 год. 29.05.2026р.; запах алкоголю з порожнини рота - легкий; тестування на приладі Alcotest - 1) спроба о 12:33 год. - 0,25%; 2) спроба о 12:46 год. 0,21%; виконання вправи по таблиці Шульте за 47 сек.; висновок та діагноз за результатами огляду - виявлені ознаки порушення поведінки, настрою, вегето-судинної реакції, точних рухів.

Окрім того, згідно вказаного Акту о 12:35 год. у ОСОБА_1 було відібрано біологічні зразки у виді сечі для проведення лабораторних тестів та за наслідками яких виявлено етанол 0,42 г/л.

Заключний діагноз - гостра алкогольна інтоксикація, неускладнена.

Відповідно до копії Результату токсикологічного дослідження №1248 від 03.06.2025р. у біологічних середовищах (сечі) ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 0,42 г/л.

З наданих захисником копій виписних епікризів №6302 (стаціонар з 17.06.2024р. по 24.06.2024р.) та №1324 (стаціонар 04.02.2025р. по 11.02.2025р.) встановлено, що ОСОБА_1 проходив обстеження у зв`язку із захворюваннями після перенесеної ДТП та скаргами на підвищений артеріальний тиск, посмикування кінцівок, часті головні болі, запаморочення, погіршення пам`яті, швидку стомлюваність та втрати свідомості. В ході обстежень було встановлено, що ОСОБА_1 звертався до невропатолога із діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку. 31.02.2020р. лікувався амбулаторно. З 19.08.2023р. по 21.08.2023р. проходив стаціонарне лікування в умовах неврологічного відділення. Також ОСОБА_1 встановлено наступний неврологічний статус: свідомість ясна, мова не порушена, рухи очних яблук обмежені вгору, слабкість конвергенції з 2-х сторін, патологічні рефлекси негативні (відсутні), у позі Ромберга похитується, атаксія, пальце-носову пробу виконує незадовільно з 2-х сторін, хода атактична. За результатами наведених обстежень ОСОБА_1 встановлено діагноз "Енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу".

Аналізуючи наведені медичні документи, вбачається, що більшість поведінкових та вегето-судинних реакцій ОСОБА_1 в ході огляду від 30.05.2026р. перебувають у межах норми; обидва тестування на приладі Alcotest незначно (на рівні погрішності) перевищують показник 0,2 проміле; в той же час виявлені відхилення (ковтання букв, гіперемія, ністагм, точність рухів) дійсно хоча й схожі на ознаки алкогольного сп`яніння, однак обґрунтовано можуть свідчити і про наслідки перенесених травм від ДТП та бути супутніми симптомами, які виникають через порушення роботи вегетативної нервової системи під час патологічної активності мозку. В такому випадку лікар в ході обстеження повинен був ретельно їх дослідити та встановити приналежність саме до проявів алкогольного сп`яніння.

Але за відсутності відеофіксації обставин проходження ОСОБА_1 огляду в медичному закладі, суд позбавлений можливості переконатися у здійсненні лікарем належного відмежування виявлених поведінкових та вегето-судинних порушень, набутих внаслідок захворювання ОСОБА_1 , від порушень, викликаних безпосередньо його алкогольною інтоксикацією. З огляду на що вбачаються обґрунтовані підстави вважати, що в даному випадку діагноз згідно висновку №713 про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння був формально встановлений виключно з огляду на результат токсикологічного дослідження, за яким в сечі виявлений етанол в концентрації 0,42 г/л. та вимогу Інструкції, за якою достатньо показника 0,2 проміле, щоб особа вважалася такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Сукупність встановлених обставин, а саме:

- обов`язкова ознака складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка підлягає доведенню - перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, згідно з якою особа повинна перебувати у стані алкогольного сп`яніння і такий стан безпосередньо впливає на здатність керування транспортним засобом, а не "вважатися такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння";

- візуальна відсутність ознак алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 згідно оглянутого відеозапису;

- активні дії ОСОБА_1 , направлені на проходження огляду на з`ясування стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у встановленому законом медичному закладі, які свідчать про його впевненість й бажання довести тверезість;

- наявність у ОСОБА_1 захворювання роботи вегетативної нервової системи, спричиненого отриманими ушкодженнями внаслідок ДТП, "Енцефалопатія ІІ ст. змішаного генезу" (епілепсія), та безпосередньо їх прояв в ході судового розгляду (епілептичний приступ);

- висока схожість певних проявів даного захворювання із відхиленнями поведінкових та вегето-судинних реакцій, характерних для стану алкогольного сп`яніння;

- показники обох тестувань в медичному закладі на приладі Alcotest - 0,25% та 0,21%, без урахування погрішності;

- відсутність відеофіксації обставин огляду ОСОБА_1 у медичному закладі, у зв`язку з чим - неможливість перевірити дотримання належності процедури та реальне здійснення лікарем відмежування проявів характерних для впливу етанолу на організм від проявів, характерних для захворювання ОСОБА_1 ;

- наявність обґрунтованих підстав вважати про встановлення заключного діагнозу ОСОБА_1 виключно на підставі аналізу із вмістом етанолу у концентрації 0,42 г/л, що є меншим від встановленої міжнародним правом та усталеною медичною практикою мінімальної межі вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння (0,5 г/л), однак якого достатньо для визнання особи "такою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння" згідно інструкції від 09.11.2015р. №1452/735 - свідчать про те, що наявними доказами по справі "поза розумним сумнівом" не доведено, що ОСОБА_1 перебував саме у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ("поза розумним сумнівом"), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростовними доказами порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 "а" ПДР України, та наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття адміністративного провадження.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Дірко І.І.