Решение № 136880871, 26.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1972/26

пр. № 2/759/6502/26

26 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., у присутності позивача ОСОБА_1 , представника позивача Тітової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відновити залишок кредитних коштів та скасування заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 зверулася до Саятошинського районного суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відновити залишок кредитних коштів та скасування заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 02.05.2025 вона звернулася до відділення АТ «Ощадбанк» по вул. Депутатській у м. Києві з метою відкриття банківського карткового рахунку для отримання заробітної плати (картка киянина № НОМЕР_1 ), де нею було підписано заяву-договір №202464511/020621 на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту). Разом із банківською картою для отримання заробітної плати їй було надано кредитну карту та встановлено кредитний ліміт 400 000,00 грн. на 60 місяців, із визначеною процентною ставкою, періодичністю та порядком нарахування процентів тощо.

Позивач вказує, що не планувала користуватися кредитними коштами, а тому 01 травня 2025 року подала заяву відповідачу про розірванння договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та/або закриття рахунку № НОМЕР_2 , яка була прийнята працівниками АТ «Ощадбанк» та позивачу було повідомлено про закриття рахунку, кредитну карту у її присутності порізано та викинуто у смітник.

Позивач зазначає, що 23.10.2025 у застосунок Вайбер від АТ «Ощадбанк» їй надійшло повідомлення про блокування видачі готівки на карті. У подальшому нею було здійснено ряд дій для входу у додаток Ощадбанку, проте при введенні паролю було отримано повідомлення про невірно введений пароль, після введення останніх 4 цифр карти увійти до додатку вона так і не змогла. Цього ж дня о 17 годині 45 хвилин позивач звернулася до найближчого відділення АТ «Ощадбанк», де її запевнили, що підстав для хвилювання немає та рекомендовано налаштувати роботу додатку. Однак, 18.11.2023 позивач отримала повідомлення на мобільний телефон від відповідача про необхідність сплатити заборгованість за кредитом у розмірі 3 840,14 грн., оскліьки вона не отримаувала кредит, тому одразу зателефонувала до Банка та звернулася до поліції із заявами про вчинення шахрайських дій.

У відділенні Банку позивач з`ясувала, що невстановлені особи отримали дистанційний доступ до відкритих на її ім`я рахунків, невідомим шляхом відкрили електронний рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 , а у подальшому, із рахунку № НОМЕР_2 (який вона просила Банк закрити 01.05.2025) перерахували на електронний рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_3 60 000,00 грн кредитних коштів, та у подальшому двома транзакціями перерахували грошові кошти у розмірі 59 900,00 грн на невідомий їй рахунок.

На підставі поданих позивачем заяв щодо шахрайських дій до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження №12025100040003632 за ч. 4 ст. 190 КК України.

На звернення позивача АТ «Ощадбанк» повідомив ОСОБА_1 про те, що за результатами перевірки банк вважає, що реквізити платіжної карти та паролі стали відомі третій особі, а тому на думку відповідача позивачем було порушено вимоги розділу ІХ Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в частині не забезпечення неможливості отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль та інше, та повідомлено, що клієнт особисто несе ризик за несанкціоноване використання цієї інформації.

Позивач зазначає, що незважаючи на її звернення до банку та правоохоронних органів, відповідач безпідставно продовжує нараховувати їй проценти за користування кредитними коштами та пеню, не зважаючи на те, що кредитні кошти позивачем не отримувалися та відповідач не вчиняє жодних дій про відновленню прав позивача.

Ураховуючи викладене позивач просить суд зобов`язати АТ «Ощадбанк» відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , до стану, який існував до несанкціонованих операцій 23.10.2025 року у розмірі 60 000,00 грн., та зобов`язати АТ «Ощадбанк» скасувати заборгованість по заяві-договору № 202464511/020621 від 01.05.2025 року, рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , яка утворилася внаслідок несанкціонованих операцій від 23.10.2025 щодо користування кредитними коштами. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

02 березня 2026 року на адресу суду надійшов відзив АТ «Ощадбанк», у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вказуючи на їх безпідставність та необгрунтованість. Відповідач зазначає, що у травні 2025 року між сторонами було підписано заяву-договір №202464511/020621 на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту), на виконання якого банк відкрив клієнту рахунок № НОМЕР_2 з прив`язкою неперсоніфікованої платіжної карти. Відповідно до висновку-авторішення щодо погодження надання (встановлення/зміни) розміру кредиту АТ «Ощадбанк» № АА3609571363/010525 від 01.05.2025 по картковому рахунку клієнта № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт у розмірі 72 300,00 грн. і кредит-розстрочку у сумі 14 400,00 грн., про що 01.05.2025 на фінансовий телефон клієнта НОМЕР_4 було відправлене відповідне смс повідомлення. У цей же день ОСОБА_1 звернулася із заявою про розірвання договору та закриття рахунку. Згідно з даними DB MAGER з викристанням картки № НОМЕР_1 була проведена реєстрація в новому додатку «Ощад 24/7» та здійснено платіж з рахунку № НОМЕР_2 на довільні реквізити у сумі 10 000,00 грн., про що клієнту надходили відповідні смс повідомлення. Оскільки за кредитною карткою 01.05.2025 були незавершені операції по списанню та нарахуванню коштів, умови закриття рахунку не було виконано і рахунок не закрився, а знищення банківської карти, яка є лише платіжнім інструментом не свідчить про закриття банківського рахунку та припинення зобов`язань за договором.

Також відповідач вказує на те, що зупинення нарахувань за кредитними зобов`язаннями з підстав вчинення шахрайський дій не передбачено внутрішніми нормативними документами банку та умовами Договору. Позивач не довела факт несанкціонованого вртучання або вини Банка. Банк при цьому виконав усі вимоги законодавства щодо належної ідентифікації платника. Спірні транзакції були здійснені через систему дистанційного обслуговування, доступ до якої можливий лише після проходження процедур ідентифікації та автентифікації клієнта.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 04 березня 2026 року клопотання представника позивача - адвоката Тітової О.О. про витребування доказів задоволено частково.

Витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію щодо закриття рахунку НОМЕР_2 від 01.05.2025, а саме: у якості якої банківської операції відображена транзакція на суму 10 000,00 грн. на рахунку НОМЕР_2 від 01.05.2025 (зняття готівки, переказ, кредитування, внутрішнє проведення, інша операція); на підставі яких договорів, заяв, внутрішніх документів або розпоряджень здійснено проведення зазначеної операції; який механізм авторизації був застосований при проведенні операції (PIN-код, ЕЦП, підтвердження через дистанційний канал, транзакція працівника банку, службова проводка, інше); повні реквізити отримувача коштів під час здійснення операції на рахунку НОМЕР_2 від 01.05.2025: номер рахунку отримувача; найменування/ПІБ отримувача; код ЄДРПОУ/РНОКПП (за наявності); банк отримувача; призначення платежу; на підставі чого та з яких рахунків було здійснено зворотне зарахування 10 000,00 грн. на рахунок клієнта № НОМЕР_2 01.05.2025. Зазначити повні реквізити відправника зворотного платежу.

19 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» Березюк Є.О. надійшла заява, у якій представник відповідача просить суд зобов`язати ПрАТ «Київстар» надати у письмовому вигляді інформацію щодо вхідних та вихідних телефонних дзвінків (роздруківку в паперовому вигляді) та текстових повдомлень (у тому числі змісту таких повідомлень) на номер телефону позивача НОМЕР_4 станом на 23.10.2025року; надати у письмовому вигляді відповіді на наступні питання: чи здійснювалося блокування ПрАТ «Київстар» абонентського номера ОСОБА_1 з будь-якої прични 23.10.2025 року; якщо так, то яка адреса розташуввання та номери базових станцій, які забезпечували зв`язок із даним номером 23.10.2025; чи видавалась і була активована нова сім-карта ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_4 23.10.2025; якщо так, то який номер телефону та яка адреса відділення, що надавало сім-карту 23.10.2025; яка адреса та який номер базової станції, яка забезпечувала зв`язок при активації нової сім-карти з номером НОМЕР_4 23.10.2025; надати тип з`єднання абонентського номера позивача: вхідні та вихідні дзвінки, sms короткі текстові повідомлення, vvs, gprs, переадресація тощо 23.10.2025; дата, час та тривалість з`єднань, у тому числі з`єднання нульової тривалості (неприйнятні виклики); ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІЗМЕІ), з якими відбувалися сеанси зв`язку абонента НОМЕР_4 23.10.2025.

Також, 19 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» Березюк Є.О. надішло клопотання про витребування доказів від органу досудового розслідування - Дніпровського УП ГУНП у м. Києві у письмовову вигляді інформацію по кримінальному провадженню №12025100040003632, а саме: копію завіреної належним чином заяви ОСОБА_1 , усіх її пояснень наданих у межах кримінального провадження, пояснень інших осіб у даній справі та іншу інформацію, отриману правовохоронними органами в ході вжитих заходів досудового розслідування.

03 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» Березюк Є.О. надійшла заява про витребування доказів у ПуАБ «КБ «Акордбанк» інформацію про власника платіжної карти № НОМЕР_6 , на яку було перераховано спірні кошти; витребувати інформацію про рух коштів по рахунку, до якого прив`язана платіжна карта № НОМЕР_6 із заначенням усіх операці (дата, час, сума призначення платежу, контрагенти) починаючи із 23.10.2025 року; зобов`язати ПуАБ «КБ «Акордбанк» надати зазначену інформацію у повному обсязі без обмеження, достатньому для встановлення усіх обставин руху спірних коштів.

06 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника філії головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» Березюк Є.О. надійшла заява на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 квітня 2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача Тітова О.О. у судовому засіданні підтримала позовну заяву та просила її задовольнити. Пояснила суду, що позивач 01.05.2025 відмовилася від послуги банка, про що подала відповідну заяву, чим висловила своє волевиявлення на припинення договірних відносин з банком чітко, однозначно та зрозуміло. Вказана обставина не заперечується відповідачем. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що рахунок не було закрито через наявність незавершених операцій. Однак у поясненнях, наданих на виконання ухвали суду 06.04.2026, відповідачем зазначено, що операція на суму 10 000,00 грн від 01.05.2025 року є внутрішньобанківською, тобто бухгалтерською проводкою і не є переказом коштів третій особі. Представник позивача вказала на те, відповідач фактично визнав, що йдеться не про зовнішнє розпорядження клієнта коштами, а про внутрішній механізм бухгалтерського обліку банку. При цьому твердження відповідача про те, що зазначену операцію ініціював клієнт через Ощад 24/7, є внутрішньо суперечливим. Позивач не могла з власної ініціативи здійснити бухгалтерську проводку по внутрішніх рахунках банку, оскільки такі проводки є формою внутрішнього облікового відображення операції самим банком і не становлять окремого волевиявлення клієнта. Отже, саме по собі посилання відповідача на наявність внутрішньобанківської проводки не є належним доказом того, що відповідна операція була ініційована позивачем. Саме на відповідача покладається обов`язок довести: яку саме конкретну дію вчинила ОСОБА_1 01.05.2025; у чому полягав зміст такого розпорядження; чому наслідком цієї дії стала саме внутрішньобанківська бухгалтерська проводка; чому після прийняття заяви про розірвання договору рахунок не було закрито ані 01.05.2025, ані після завершення зазначеного банком «внутрішнього циклу» наступного дня; і з яких причин позивача не було повідомлено про те, що, попри прийняття заяви та вилучення/знищення картки, рахунок залишається відкритим. Зауважує, що відповідач визнав наявність підозрілої активності 23.10.2025, оскільки о 13:41 заблокував рахунок через підозру на шахрайські операції. Водночас надані банком технічні журнали свідчать, що нові пристрої були зареєстровані о 13:09 та о 13:32, а доступ до профілю відбувався через декілька різних каналів - Web тa нові технічні ідентифікатори пристроїв. Це вказує на складну багатоканальну цифрову активність, яку банк виявив і припинив лише із запізненням. Навіть із наданих відповідачем матеріалів убачається неналежне спрацювання його систем контролю та безпеки. Після виявлення списання коштів позивач негайно звернулася до банку, Національного банку України, органів Національної поліції та кіберполіції, подала письмові заяви і вчинила всі розумні та можливі від неї дії для захисту своїх прав та встановлення обставин шахрайського списання. Така поведінка є послідовною та добросовісною і несумісною з версією про самостійне ініціювання нею спірних операцій.

Представник позивача вказує на те, що саме відповідач має нести тягар доведення правомірності незакриття рахунку після прийняття заяви про розірвання договору, належності спірних операцій до волевиявлення позивача та достатності вжитих ним заходів безпеки. Позивач не зобов`язана встановлювати повну шахрайську схему чи особу шахрая; достатньо того, що вона довела сукупність обставин, які ставлять під обгрунтований сумнів версію банку і свідчать про порушення ним обов`язків перед споживачем фінансових послуг.

Прийнявши заяву про розірвання договору та не повідомивши позивача про незакриття рахунку, банк створив для неї обгрунтоване переконання, що договірні відносини припинені, а рахунок більше не є активним. Ризик негативних наслідків збереження такого рахунку не може бути покладений на споживача. Якщо банк посилається на ОТР та технічну автентифікацію, цього недостатньо без доведення того, що саме позивачка, а не стороння особа, скористалася відповідними засобами доступу, тим більше за наявності одночасної реєстрації нових пристроїв,\VEB-cecffi та подальшого блокування рахунку самим банком як підозрілого.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала пояснення свого представника, просила задовольнити подану нею позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Ощадбанк» у судове засідання не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, доказів на підтвердження зазначеного до заяви не додав.

Суд визнав неявку представника відповідача у судове засідання з неповажних причин, а тому відмовив у клопотанні про відкладення розгляду справи. З метою дотримання процесуальних строків, ураховуючи, що неявка представника відповідача належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача на підставі наявних у матерілах справи доказів.

Заслушавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові матеріали та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або ос пореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що 01 травня 2025 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір № 202464511/020621 на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) та відкрито поточний банківський рахунок № НОМЕР_7 з прив`язкою неперсоніфікованої платіжної карти НОМЕР_9. Валюта рахунку - гривня. Максимальний розмір кредиту - 400 000,00 грн. Строк користування - 60 місяців з наступною пролонгацією (продовдження строку кредитування) згідно умов договору. Процентна ставка за кредитом - фіксована. Розмір процентної ставки за користування кредитними коштами (крім Грейс-періоду) - 46,80 процентів річних.

Відповідно до висновку-авторішення щодо погодження надання (встановлення розміру) кредиту АТ «Ощадбанк» № АА 3609571363/0105525 від 01.05.2025 по картковому рахунку клієнта № НОМЕР_7 встановлено кредитний ліміт у розмірі 72 300,00 грн., кредит - розстрочку у сумі 14 400,00 грн., про що 01.05.2025 проінформовано ОСОБА_1 на фінансовий номер телефону НОМЕР_4 .

01 травня 2025 року ОСОБА_1 подала до АТ «Ощадбанк» заяву про розірвання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та/або закриття рахунку № НОМЕР_7 , оскільки, як зазначає позивач, вона не мала наміру користуватися кредитними коштами.

У зв`зку із незавершеними оперціями по списанню та нарахуванню коштів, умови по закриттю банківського рахунку позивча № НОМЕР_7 , відкритому 01.05.2025 у АТ «Ощадбанк», не було виконано.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначає, що 23.10.2025 із відкритого нею у АТ «Ощадбанк» рахунку невідомими особами було здійснено несанкціонановане списання грошових коштів у сумі 60 000,00 грн. та у подальшому двома тразакціями перереховано грошові кошти у розмірі 59 000,00 грн на невідомий їй рахунок.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.

Неналежним переказом за положеннями цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

За положеннями п. 39.1 ст. 39 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем.

Підпунктами 32.3.2. пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.

Згідно з пунктами 5, 6 розділу VI Положення Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів №705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Водночас, загальний порядок виконання платіжних операцій (зокрема з використанням платіжних карток) в Україні визначається також Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку від 29.07.2022 № 164.

Згідно з пунктами 136, 140 розділу VII Положення № 164 користувач зобов`язаний, зокрема, зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів здійснюється власником рахунку (пункт 16 розділу І Положення № 164).

Користувач має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду в разі наявності заперечень щодо операцій, здійснених із використанням платіжного інструменту, зазначених в інформації, наданій емітентом (пункт 121 розділу V Положення № 164).

Надавач платіжних послуг (емітенті зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян (частина 3 статті 32 Закону Про платіжні послуги).

Банк відкриває фізичним особам поточні рахунки, операції за якими здійснюються з використанням платіжних карток на підставі Договору комплексного обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління банку від 05.08.2015 № 694 (зі змінами та доповненнями).

За умовами ДКБО заява про закриття карткового рахунку приймається Банком до виконання в разі дотримання зазначених в договорі умов, зокрема за умови відсутності по картковому рахунку суми заблокованих, але не списаних коштів за операціями, проведеними з використанням платіжної картки.

Для реєстрації і встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити Електронного платіжного засобу та ПІН- код до нього, які відомі тільки клієнту, а також одноразові паролі (OTP - one time password), які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону.

Відповідно до пункту 9.19 Розділу IX ДКБО Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2\CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Згідно з пунктом 9.20 ДКБО Розділу IX Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM- карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.

Згідно, з пунктом 9.21 ДКБО Розділу IX Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця(- ів) сторонньої особи.

Відповідно до пункту 9.22 Розділу IX будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися.

Судом встановлено, що станом на 01.05.2025 та до тепер рахунок № НОМЕР_2 відкритий на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк» є активним.

01.05.2025 Клієнтом із використанням мобільного додатку «Ощад 24/7» було ініційовано платіж із рахунку № НОМЕР_7 на довільні реквізити у сумі 10 000,00 грн.

При цьому ІВАN отримувача співпадає з ІВАN платника, а саме: № НОМЕР_7 . Операція підтверджена Клієнтом шляхом введення одноразового пароля (ОТР), що надійшов на фінансовий номер клієнта НОМЕР_4

Таким чином, зазначеними операціями активовано кредитну картку Клієнта, шляхом проведення видаткової операції за рахунок кредитних коштів. Зазначені кошти були того ж дня повернуті (спрямовані) на погашення кредитної заборгованості.

Оскільки за кредитного карткою позивача 01.05.2025 були незавершені операції по списанню та зарахуванню коштів, умови закриття рахунку не було виконано відповідачем і рахунок не закрився. При цьому, позивач, подавши заяву про закриття рахунку не вчинила дій щодо отримання відповідної довідки/виписки, хоча мала можливіть отримати виписку по рахунку у відділенні Банку, а знищення пластикової карти як платіжного банківського документу не підтверджувало факт закриття відкритого у банку поточного карткового рахунку.

Відповідно до наданої відповідачем виписки та платіжної інструкції операція 01.05.2025 на суму 10 000,00 грн. по рахунку № НОМЕР_2 є внутрішньобанківською операцією (бухгалтерською проводкою), здійснею в межах обслуговування кредитного ліміту клієнта. Зазначена оперція не є переказом коштів третім особам.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.10.2025 операції було здійснено в мобільному застосукку «Ощад 24/7» (нова версія Flumo), та вони підтверджувались одноразовими паролями (OTP - one time password), що надходили на фінансовий номер телефону позивача НОМЕР_4 , який не змінювався.

Відповідно до платіжних документів та виписки по рахунку, рух коштів за операцією від 01.05.2025 підтверджується наступними документами: платіжна інструкція №1904191326611 від 01.05.2025, що відображає операцію, ініційовану клієнтом через систему дистанційного обслуговування «Ощад 24/7» (переказ на власний рахунок); платіжна інструкція №1904705944811 від 01.05.2025, що відображає зарахування кредитних коштів; платіжна інструкція №1904756084511, що відображає операцію повернення (погашення) коштів.

Зазначені документи у сукупності відображають повний цикл руху коштів у межах рахунку Клієнта № НОМЕР_7 , а саме: списання коштів з рахунку клієнта, їх зарахування на той самий рахунок, подальше повернення коштів.

Отже, кошти рухались виключно в межах одного рахунку Клієнта. Платник і отримувач - одна і та ж особа - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 ). Всі інші рахунки, які відображені у документах, є внутрішніми бухгалтерськими рахунками банку і не належать третім особам. Таким чином, кошти не вибували з володіння клієнта і не були перераховані будь-яким іншим особам.

Так, згідно з п.9.19 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Клієнт зобов`язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про Логін, Пароль, Картковий пароль, а також ПІН, CVV2/CVC2, строк дії, номер Картки тощо. Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Відповідно до п. 9.20 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі ним третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як Номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на Номер мобільного телефону Клієнта.

Пунктом 9.21. Договору передбачено, що Клієнт усвідомлює та приймає на себе усі ризики щодо можливості авторизації сторонньою особою у Мобільних додатках Google Pay або в інших подібних додатках за допомогою технології Біометрії, в тому числі якщо у Мобільному пристрої збережені Відбитки пальця (-ів) сторонньої особи.

Будь-яку особу, що використала Біометрію як засіб ідентифікації клієнта для доступу до Системи ДБО (у тому числі технології Touch ID, Face ID), Банк безумовно вважає Клієнтом і не несе відповідальності за дії такої особи, навіть якщо такі дії будуть оскаржуватися (п.9.22).

Ризик і відповідальність за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля несе виключно Клієнт.

Клієнт несе ризик та негативні наслідки передачі третій особі мобільного телефона (відповідної SIM-карти), номер якого визначений в Заяві про приєднання до Договору або повідомлений Банку в іншому встановленому Договором порядку як номер мобільного телефону Клієнта, їх втрати, незаконного заволодіння ними, а також ризик технічного перехоплення інформації, направленої на номер мобільного телефону Клієнта.

Судом встановлено, що відповідно до даних DB Manager, 23.10.25, 13:09:43 год з використанням реквізитів з платіжної картки Клієнта № НОМЕР_1 (SAL_LOYAL_MDWKCPP) відбулася перереєстрація в «Ощад 24/7», на пристрої SM-F711U Device_id 3e69f94fe3d44e0d моделі Sаmsung Galaxy Z Flip 3. Обліковий запис на пристрої Клієнта (SM-A750FN, DEVICE_ID) одночасно було закрито.

Згідно з даними Datamart та DBManager 23.10.2025 о 13:11 год у додатку «Ощад 24/7» з платіжної картки Клієнта № НОМЕР_9 відбулася операція переказу в сумі 5,00 грн на зарплатну платіжну картку Клієнта НОМЕР_1 по рахунку № НОМЕР_10 ; 13:16 год на фінансовий телефон клієнта НОМЕР_4 надійшло повідомлення з банку 23.10.25 13:16 Ро rahunku НОМЕР_17 шу zminyly credytniy limit.Suma credytnogo limitu 86,700.00 UAH ta limit rozstrochky v sumi 0.00 UAH. oschadbank.ua/chat»; 13:20 год в додатку «Ощад 24/7» по Клієнту відкрито поточний рахунок НОМЕР_11 (валюта рахунку - гривня) з випуском віртуальної картки № НОМЕР_12 (MDWMKDIGIT); 13:20 год в додатку «Ощад 24/7» з платіжної картки Клієнта № НОМЕР_9 здійнено переказ у сумі 60 000,00 грн на платіжну картку Клієнта № НОМЕР_12 ; 13:21 год на фінансовий телефон Клієнта + НОМЕР_4 надійшло повідомлення з Банку: «2025-10-23 13:21:14 Vashu kartku НОМЕР_18 dodano v Google Pay. Splachuite, de vy bachyte symvol bezkontaktnoi oplaty abo znak Google Pay oschadbank.ua/chat», o 13:33 год «Vvedit kod 455642 u dodatok Wallet dlia aktyvatsii kartky НОМЕР_12 u Apple Pay. Kod diisnyi 30 khvylyn. Nikomu ne povidomliaite kod! oschadbank.ua/chat»;

Також відповідно до даних DB Manager, 23.10.25, 13:32:38 год з використанням реквізитів платіжної картки Клієнта № НОМЕР_1 (SAL_LOYAL_MDWKCPP) відбулася перереєстрація в «Ощад 24/7», на пристрої iPhone DEVICE_ID 47А66785-С269-4446 А092-1FAEC09BAA91. При цьому обліковий запис на пристрої SM-F711U Device_id одночасно було закрито; в додатку «Ощад 24/7» о 13:36 год., з платіжної карти НОМЕР_12 здійснено переказ в сумі 29 900,00 грн, на платіжну картку іншого Банку 5167619611508081, за що стягнуто комісію Банку в сумі 99,00 грн. та о 13:37 год, в додатку 24/7» здійснено переказ в сумі 29 000,00 грн., на ту ж саму платіжну картку іншого № НОМЕР_6 , за що стягнуто комісію Банку в сумі 290,00 грн.; о 13:39 год, в додатку «Ощад 24/7», з поточного рахунку Клієнта № НОМЕР_13 здійснено переказ в сумі 23 000,00 грн, на № НОМЕР_14 («Акцент-Банк»), з призначенням платежу «Для поповненнч картки НОМЕР_15 , ОСОБА_2 , НОМЕР_16 ; о 13:41 год, 13:55 год, 13:56 год, на фінансовий номер клієнта + НОМЕР_4 надійшли три повідомлення з Банку «Ми помітили незвичну активність за вашою карткою, щоб убезпечити вас, тимчасово обмежили онлайн-платежі. Будь ласка, зателефонуйте в банк: cutt.ly/Ocontacts»; 24.10.2025 о 11:21 год, на фінансовий номер клієнта +38067 722 08 94 надійшло повідомлення з Банку «2025-10-24 11:21:59 Dlia kartky НОМЕР_9 token ****7033 deaktyvovano oschadbank.ua/chat», о 11:23 год «2025-10-24 11:23:31 Dlia kartky НОМЕР_18 token * deaktyvovano! oschadbank.ua/chat; 28.10.2025 о 17:54 год, з AT «A - БАНК» на рахунок № НОМЕР_2 , проведено операцію повернення платіжної інструкції 2064320776311 від 23.10.2025 в сумі 23 000,00 грн., з призначенням переказу «Для поповнення картки НОМЕР_15 , ОСОБА_2 , НОМЕР_16 », у зв`язку з невідповідністю реквізитів одержувача коштів.

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_16 ) є також клієнтом Банку, на його ім`я в ТВБВ №10026/0660 Філії відкриті поточні рахунки, з використанням електронних засобів.

Позивач зазначає, що 23 жовтня 2025 року на належний їй номер телефону, який є фінансовим номером, НОМЕР_4 надійшло повідомлення від Банку у застосунку Вайбер про блокування видачі готівки на карточці. Позивач з телефону намагалась зайти в додаток Ощад 24/7, проте при введенні паролю було вказано, що він невірний. Далі вона ввела номер мобільного телефону НОМЕР_4 , як було запропоновано в додатку Ощад 24/7, після чого отримала дзвінок від Банку, ввела останні 4 цифри, проте зайти так і не змогла. Того ж дня, о 17:45, ОСОБА_1 звернулась до найближчого відділення Банку по АДРЕСА_1 , де попросила перевірити банківський рахунок, будь-яких операцій по її картці не відбувалось.

Проте, 18 листопада 2025 року на мобільний телефон НОМЕР_4 надійшло повідомлення від АТ «Ощадбану» про необхідність ОСОБА_1 сплатити заборгованість за кредитом до 25 числа в розмірі 3 840, 14 грн., після чого позивач одразу зателефонувала на гарячу лінію Банку з`ясувати зміст цього повідомлення та попросила заблокувати всі картки в Банку. Далі зателефонувала в поліцію на номер 102.

На звернення ОСОБА_1 АТ «Ощадбанк» повідомило, що за результатами перевірки Банк вважає, що реквізити платіжної картки та паролі стали відомі третій особі, а тому, саме ОСОБА_1 було порушено вимоги розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в частині не забезпечення неможливості отримання третіми особами інформації про Логін , Пароль, Картковий пароль, а тому саме клієнт несе ризик за несанкціоноване використання цієї інформації.

На звернення позивача 31 грудня 2025 року Національний Банк України повідомив ОСОБА_1 , що спірні питання щодо проведених операцій повинні вирішуватись з банком відповідно до вимог чинного законодавства. Також вказав, що за наданими поясненнями від Банку ОСОБА_1 несе ризик за несанкціоноване використання Логіна, Пароля, Карткового пароля та рекомендовано звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За заявою ОСОБА_1 від 19.11.2025 Дніпровським УП ГУНП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення №12025100040003632 від 20.11.2025 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Станом на день розгляду справи вироку щодо даного питання судом не виновилось.

Позивач просить зобов`язати АТ «Ощадбанк» відновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_2 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , до стану, який існував до несанкціонованих операцій 23.10.2025 у розмірі 60 000,00 грн. та списати з неї усю заборгованість.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Даний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2019 року у справі № 910/7123/18.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як установлено судом під час розгляду справи, відповідно до даних програмного забезпечення AT «Ощадбанк» по карткових рахунках позивача, переказ спірної суми грошових коштів здійснено з правильним введенням реквізитів випущеної на ім`я позивача платіжної картки, паролів тощо, введених узастосунку Ощад 24/7.

Таким чином, виходячи з умов Договору, п. 14.12 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», саме позивач відповідальний за проведені фінансові операції, оскільки при їх здійсненні використовувалася ідентифікація клієнта з використанням біометричних даних, за відсутності повідомлення банка про втрату позивачем фінансового номеру телефону, із правильним введенням одноразового коду доступу при встановленні/переустановленні мобільного додатку, відтак у банку були відсутні підстави для блокування таких фінансових операцій.

Крім того, позивачем було повдомлено номер мобільного телефону, який використовується банком для ідентифікації клієнта, надання сервісів через контакт центр банку, в тому числі послуги СМС інформування.

За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» позивачем було здійснено реєстрацію у WebBanking «Ощад 24/7» та встановлено мобільний додаток «Ощад 24/7» на фінансовий номер НОМЕР_4. Після чого, 01.05.2025 відбулась реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено на фінансовий номер позивача. В подальшому, згідно даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» з відкритого на ім`я позивача рахунку за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відбулись успішно операції з переказу коштів на загальну суму 60 000,00 грн.

Таким чином, не можна вважати, що кошти, які були перераховані з відкритого на ім`я позивача банківського рахунку через систему дистанційного банківського обслуговування у мобільному додатку MOBILE BANKING «Ощад 24/7» були списані без законних на те підстав.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неправомірних дій відповідача АТ «Ощадбанк», внаслідок яких списано грошові кошти з карток позивача.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Враховуючи, що звернення позивача до банку було зафіксовано після здійснення спірних транзакцій, суд виходить із того, що відповідальність за проведення цих спірних транзакцій у справі несе позивач.

Внесення до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, не може вважатись доказом неправомірності списання відповідачем спірних грошових коштів, оскільки в межах даного кримінального провадження на час розгляду вказаної цивільної справи відсутнє передбачене ч. 6 ст. 82 ЦПК України остаточне судове рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, на підставі досліжених у справі доказів у їх сукупності вбачається, що АТ «Ощадбанк» доведено здійснення операцій за наявності волі Клієнта, операції проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки відомих виключно клієнту, що свідчить про відсутність вини Банку. У виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунку, ініціювання переказів по картці позивача було здійснено шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та клієнта. Позивач не надала жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини Банку. Банком не порушено умови Договору, зобов`язання чи вимоги чинного законодавства України під час проведення операцій.

За встановлених обставин справи, відсутні будь-які підстави стверджувати про бездіяльність банку чи його неналежний рівень кібербезпеки, оскільки зі свого боку банк вжив достатніх заходів для встановлення особи позивача перед здійсненням спірних операцій. Натомість надавачу послуг у цьому випадку не надавалося жодних платіжних інструкцій, а операції були проведені за розпорядження держателя платіжного інструменту.

З огляду на зазначене суд вважає, що заявлені в межах позову ОСОБА_1 вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів шляхом зобов`язання відновити залишок кредитних коштів та скасування заборгованості - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 травня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко