Решение № 136879467, 26.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16127/24

провадження № 2/753/2897/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Комаревцевої Л.В.

з секретарями Гаврилюк О.В., Солодуха В.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Таранець Ксенії Олександрівни

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва за адресою: м.Київ, вул. Кошиця, 5а, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ Державний реєстратор Рисак Олена Олександрівна, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування запису про державну реєстрацію прав, визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ Державний реєстратор Рисак Олена Олександрівна, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування запису про державну реєстрацію прав.

Позивач посилався на те, що спір виник у зв`язку із порушення права власності ОСОБА_1 на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 та отримання ним в установленому порядку Свідоцтва про право на спадщину за законом, внаслідок реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_5 на підставі виданого Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією видано наказ про приватизацію квартира та видачу Свідоцтва на право власності на квартиру (у порядку приватизації) 28.06.2024 р. на бланку НОМЕР_4 та рішення і запису вчиненого державним реєстратором Рисак Оленою Олександрівною Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, з винесення Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74261858 від 24.07.2024 р. 15:43:28, номер відомостей про речове право: 55985080, дата час державної реєстрації 18.07.2024 15:15:29.

Позивач стверджував, що спірна квартира не могла бути приватизована відповідачем 28 червня 2024 р. з тих підстав, що вказану трьохкімнатну квартиру вже було приватизовано 12 травня 1994 р. на співвласників: ОСОБА_6 (1/3), ОСОБА_7 (1/3), ОСОБА_5 (1/3) в рівних долях. В обґрунтування вказаних в позові обставин позивач посилався на Розпорядження Комітету по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району № 1260ж від 12.05.1994 р. виданого на ім`я ОСОБА_6 та Свідоцтво про право власності на житло від 12 травня 1994 р. Пояснював, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті ОСОБА_6 , його дружина ОСОБА_7 (мати позивача) успадкувала ще 1/3 частки на квартиру що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом (спадкова справа №890, посвідчено державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гавриленко А.М., бланк ВВО № 274588), отже, у власності ОСОБА_7 з 2004 р. перебувало 2/3 частини квартири, що підтверджено долученою до позову Інформаційною довідкою КП КМР "КМ БТІ" від 31.07.2024 р. № КВ-2024 №27616. Оскільки 01 липня 2022 р. ОСОБА_7 (мати позивача), померла, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було зареєстровано спадкову справу 5/2022 (№ 69491188) у Спадковому реєстрі, на доказ чого позивачем подано Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі (номер витягу 69521455 від 20.07.2022), а позивачем подано нотаріусу Заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, за твердженням позивача, спадкоємцями померлої ОСОБА_7 , в тому, на 2/3 частини квартири, стали ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Позивач повідомив, що 06 серпня 2024 року звернувся із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.08.2024 року, номер кримінального провадження 12024105020001169.

Зважаючи на обставини, викладені у позові позивач звернувся до суду про визнання свідоцтва про право власності на ім`я відповідача недійсним та скасування державної реєстрації прав.

08 серпня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/15016/24, за заявою представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви, забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру площею 76,6 кв.м. що розташована у будинку номер АДРЕСА_2 .

21 серпня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02 жовтня 2024 року, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазепіної Валентини Георгіївни завірену копію спадкової справи № 5/2022 щодо майна померлої ОСОБА_7 .

11 вересня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в яких третя особа підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити.

23 вересня 2024 року представником позивача було подано до суду заяву про зміну предмету позову.

02 жовтня 2024 року у підготовчому засіданні суд ухвалив відмовити в прийнятті заяви позивача про зміну предмету позов та повернути її позивачу.

13 січня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на Ухвалу Дарницького районного суду м.Києва від 02 жовтня 2024 року задоволено частково, Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 02 жовтня 2024 року скасовано, справу №753/16126/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17 березня 2025 року в підготовчому судовому засіданні представником позивача надано суду свідоцтво про смерть відповідача ОСОБА_1 , виданого Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 09 січня 2025 року на бланку серії НОМЕР_1 , та Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № витягу 00048653288 від 09 січня 2025 року. В зв`язку з чим представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, з метою встановлення правонаступників та підготовки заяви про зміну предмета позову. Представник третьої особи Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ проти задоволення заяви не заперечувала. Судом ухвалено клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити частково, витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Ганни Володимирівни заповіт ОСОБА_5 від 03 вересня 2024 року та спадку справу, заведену після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер у нотаріуса 03/2025, номер у спадковому реєстрі 72922145 від 13 січня 2025 року.

27 березня 2025 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Ганною Володимирівною на виконання ухвали суду про витребування доказів надано суду заповіт ОСОБА_5 та спадкову справу зведену після смерті ОСОБА_5 .

19 травня 2025 року у підготовчому судовому засіданні було розглянуто подане до суду Клопотання представника позивача, адвоката Таранець К.О., про зупинення провадження у справі до вступу у спадщину правонаступників. Зваживши доводи клопотання та вивчивши письмові матеріали у справі, суд ухвалою від 19 травня 2025 року провадження про цивільній справі № 753/16127/24 зупинив до прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .

21 січня 2026 року суд ухвалив поновити провадження у цивільній справі.

24 лютого 2026 року суд ухвалив витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гончар Ганни Володимирівни належним чином завірені копії: інформацію про осіб, які зверталися із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , номер у нотаріуса 03/2025, номер у спадковому реєстрі 72922145 від 13 січня 2025 року; відомості про інших осіб, якщо такі встановлені нотаріусом, що приймали участь у спадковій справі; інформацію, кому та на яке майно видані Свідоцтва про право на спадщину або прийнято рішення про відмову у їх видачі; належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи (у разі їх наявності) щодо майна померлого ОСОБА_5 (номер у нотаріуса 03/2025, номер у спадковому реєстрі 72922145 від 13 січня 2025 року.

12 березня 2026 року на адресу суду на виконання ухвали від 24 лютого 2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було направлено копії матеріалів спадкової справи №3/2025 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

19 березня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог, в якій позивач просив доповнити позов вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та клопотання про залучення до участі у справі в порядку спадкування правонаступників відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі законного представника ОСОБА_4 .

31 березня 2026 року в підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог задоволено, клопотання про залучення правонаступників відповідача задоволено. У зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд, врахувавши положення ч.1 ст. 55, п.4 ч.2 ст. 197 ЦПК України, зважаючи на наявність складеного 03.09.2024 р. Заповіту на громадянку України ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) якою згідно матеріалів спадкової справи №3/2025 подано Заяву про прийняття спадщини, що зареєстрована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В. у книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 938, та відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про наявність у померлого ОСОБА_5 доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі законного представника ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) якою подано Заяву від 04.06.2025 року про прийняття спадщини за законом що зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 1073, вирішив залучити до участі у справі правонаступників померлого відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 . Здійснено розгляд та задоволено заяву представника відповідач ОСОБА_3 - адвоката Галамай А.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням програмного забезпечення через систему електронний суд "Відеозвязок".

27 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника третьої особи Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про розгляд цивільної справи у відсутності представника Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, та прийняття рішення з врахуванням поданих 11 вересня 2024 року, пояснень. Також, 27 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_3 , адвоката Галамай А.В., якою відповідачка не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить розглянути справу за відсутності відповідачки та її представників.

28 квітня 2026 року в підготовче судове засідання прибула представник позивача адвокат Таранець К.О., інші учасники справи повідомленні судом про судове засідання в установленому порядку, в судове засідання не прибули. В підготовчому судовому засіданні суд, заслухавши уточнення позовних вимог, з`ясувавши, що сторони повідомили про всі обставини, які їм відомі, та подали докази на які посилаються у позові та інших процесуальних документах по суті справи, з`ясувавши розмір заявлених судових витрат, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

26 травня 2026 року в судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, з підстав, викладених у первісній позовній заяві та заяві про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та її законній представник ОСОБА_4 , та представник адвокат Галамай Андрій Васильович, в судове засідання не з`явились, в раніше поданій заяві проти задоволення позовних вимог не заперечували, просили суд про проведення розгляду справи без їх участі. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлена в установленому порядку.

Третя особа Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна В.Г. та Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ Державний реєстратор Рисак Олена Олександрівна про розгляд справи повідомлені в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру номер АДРЕСА_2 первісно було зареєстровано на співвласників: ОСОБА_6 (1/3), ОСОБА_7 (1/3), ОСОБА_5 (1/3) в рівних долях згідно Розпорядження Комітету по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району № 1260ж від 12.05.1994 р. виданого на ім`я ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 12 травня 1994 р.

Після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала частку 1/3 в порядку спадкування від померлого ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом (спадкова справа №890, посвідчено державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гавриленко А.М., бланк ВВО № 274588).

Таким чином, судом встановлено, що у власності ОСОБА_7 з 2004 року перебувало 2/3 частини квартири, що підтверджується Інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради "КМ БТІ" від 31.07.2024 р. № КВ-2024 №27616. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г. було зареєстровано спадкову справу 5/2022 (№ 69491188) у Спадковому реєстрі, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (номер витягу 69521455 від 20.07.2022).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи 5/2022 (№ 69491188), Довідки № 196/02-14 від 30.07.2024 виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г., позивачаем ОСОБА_1 подано нотаріусу Заяву про прийняття спадщини в установлені законом строком. Таким чином, 1/3 частки квартири номер АДРЕСА_2 належить позивачу в порядку спадкування.

З пояснень третьої особи Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, які надійшли до суду 11 вересня 2024 року, з`ясовано, що ОСОБА_5 18.06.2024 до центру надання адміністративних послуг райдержадміністрації разом з комплектом документів було подано заяву для оформлення та видачі свідоцтва про право власності на житло щодо передачі йому у приватну власність квартири за адресою АДРЕСА_1 , і відділом приватизації дійсно було видано наказ від 28.06.2024 р. № 59160 та оформлено свідоцтво про право власності на житло на квартиру серії НОМЕР_4 від 28.06.2024 р. на ім`я ОСОБА_5 .

06 серпня 2024 року Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією з метою недопущення порушення прав позивача, ОСОБА_1 , відділом приватизації видано наказ від 06 серпня 2024 року № 61/59160 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28.06.2024 № 59160 "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 " Що підтверджує обставини, на які вказує позивач у позовній заяві.

Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією надано суду належним чином засвідчений наказ від 06.08.2024 № 61/59160 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28.06.2024 № 59160 "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 ", згідно із змістом якого вбачається прийняття рішення: визнати таким, що втратив чинність, наказ відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28.06.2024 р. № 59160 "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 "; визнати таким, що втратило чинність, свідоцтво про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_2 , видане відділом житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на підставі наказу від 28.06.2024 № 59160 "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 " на ім`я ОСОБА_5 (серія НОМЕР_4). Третьою особою повідомлено про вказані обставини відповідними листами Директора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Міністерство юстиції України.

Судом прийнято до уваги, що третя особа Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація у письмових поясненнях від 11 вересня 2024 року підтримує позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Письмовими поясненнями від 19 вересня 2024 року представника третьої особи Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради підтверджується обставина того, що 14 серпня 2024 року Департаментом було отримано Лист Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації від 09 серпня 2024 р. з інформацією про втрату чинності Наказу Відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату адміністрації від 28.06.2024 № 59160 та Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_5 від 28.06.2024 № 59160 на кв. АДРЕСА_2 . Щодо пояснень про порушення Дарницькою районною у м.Києві державною адміністрацією процедури звернення для здійснення реєстраційних дій у зв`язку із втратою чинності зазначеного наказу, як підстави заперечень у задоволенні позову, то в цій частині доводи третьої особи не є такими, що спростовують встановлені у справі фактичні обставини, не впливають на обґрунтованість іншої групи доказів, встановленої судом, зокрема, тих, що підтверджують реєстрацію 04.11.2004 права власності на 2/3 частки спірної квартири за померлою матір`ю позивача ОСОБА_7 , належності зазначеного майна до спадкової маси у спадковій справі 5/2022 (№ 69491188) та відповідного права позивача на отримання 1/3 частки квартири в порядку спадкування за законом. Що виключає законність видачі 28.06.2024 року як Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_5 від 28.06.2024 № 59160 так і наступних реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Рисак Оленою Олександрівною Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, з винесення Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74261858 від 24.07.2024 р. 15:43:28, номер відомостей про речове право: 55985080, дата час державної реєстрації 18.07.2024 15:15:29.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Разом з тим, відповідачами, суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, згідно ч.2 ст. 11 ЦК України належать, серед іншого, договори та інші правочини.

Згідно ч.4 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правові основи приватизації державного житлового фонду визначено Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та урегульовано Положенням про порядок передачі кватир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16712.2009 р. № 396. Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - державна реєстрація) визначена Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.4 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим / отриманим документам.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 приватизована згідно з Розпорядженням Комітету по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району № 1260ж від 12.05.1994 на ім`я ОСОБА_6 та Свідоцтвом про право власності на житло від 12 травня 1994 р. на співвласників: ОСОБА_6 (1/3), ОСОБА_7 (1/3), ОСОБА_5 (1/3) в рівних долях. Тому, законні підстави для повторної приватизації вказаної квартири на підставі оскаржуваного Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_5 від 28.06.2024 № 59160 були відсутні.

Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 ЦК України.

Судом при вирішенні спірних правовідносин враховується правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 03 квітня 2018 р. у справі № 917/927/17, згідно якого свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності. Оскільки рішення про оформлення права власності правомірно визнано недійсним, то й документи, якими оформлюється відповідне право мають бути визнані недійсними також.

Відповідачка ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , у заяві від 27 квітня 2026 року не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи наказ від 06.08.2024 №61/59160 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу відділу з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 28.06.2024 № 59160 "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 ", врахувавши на підставі належних та допустимих доказів, що станом на дату видачі оскаржуваного Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_5 від 28.06.2024 р. № 59160 квартира АДРЕСА_2 перебувала у зареєстрованій власності ОСОБА_7 (2/3 частки квартири), суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявності підстав для визнання Свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_5 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 виданого згідно Наказу № 59160 від 28.06.2024 та виготовленого на бланку НОМЕР_4, недійсним у порядку, визначеному ч.1 ст. 215 ЦК України.

Згідно п.5 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень" (надалі - "закон"), підставою для державної реєстрації прав є свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді.

Згідно ч. 3 ст. 26 закону, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п.1 ч.7 статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п.1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Згідно ч.1 ст.37 вказаного закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до правового висновку сформульованого Великою Палатою Верховного Суду щодо порядку застосування статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у постанові від 21.12.2022 р. справа № 914/2350/18 (914/608/20), задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації прав, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування суд зазначає наступне.

Згідно долученого до матеріалів справи Свідоцтва про право власності на житло від 12.05.1994 виданого Комітетом по оренді та приватизації комунального майна Дарницького району згідно наказу від 12.05.1994 № 1260, посвідчено, що ОСОБА_7 належало 1/3 частки кватири за адресою АДРЕСА_1 .

За свідоцтвом про право на спадщину за законом виданого 04.11.2004 державним нотаріусом Сьомої київської державної нотаріальної контори Гавриленко А.М. реєстровий № 1у-3033 у спадковій справі № 890, ОСОБА_7 належало 1/3 частки кватири за адресою АДРЕСА_1 .

Інформаційною довідкою КВ-2024 № 27616 від 31.07.2024, виданою Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" підтверджується реєстрація права власності ОСОБА_7 на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло та 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, судом встановлено, що станом на дату смерті ОСОБА_7 , їй належало на праві приватної власності 2/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69521455 від 20.07.2022 виданим приватним нотаріусом Мазепіною В.Г., підтверджується реєстрація спадкової справи номер у нотаріуса 5/2022, номер у спадковому реєстрі 69491188 після смерті спадкодавця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Довідкою приватного нотаріуса Мазепіної В.Г. від 30.04.2024 № 196/02-14 встановлено, що спадкоємцями померлої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , є син: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який свою заявою прийняв спадщину; та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який прийняв спадщину за фактом проживання за однією адресою з померлою, заяву не подав.

Положенням ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України передбачено види спадкування за законом та заповітом.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкова ця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, судом встановлено наявність права позивача на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_7 .

Згідно Довідки від 09.08.2024 218/02-14 виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіною В.Г., приватний нотаріус повідомила позивача про неможливість видачі ОСОБА_1 Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку в квартирі номер АДРЕСА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що в Державному реєстрі речових прав зареєстровано право власності на 1/1 частки вищезазначеної квартири на ім`я брата позивача ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 28.06.2024.

Знаходить своє підтвердження посилання позивача на порушення його майнових прав з реєстрації права власності на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Відтак, зважаючи на те, що 2/3 частки квартири на дату відкриття спадщини перебували в особистій приватній власності померлої ОСОБА_7 , суду доказів про скасування вказаного права власності не подано, матеріалами спадкової справи №5/2022 підтверджується перебування у власності ОСОБА_7 зазначеного майна, а згідно Довідки від 30.04.2024 № 196/02-14 виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазепіної В.Г. підтверджується коло спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , суд доходить висновку що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мали право на спадкування частки ОСОБА_7 по кожен, як спадкоємці першої черги.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч.3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України). Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке повзується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (ст.ст. 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст.1299 ЦК України).

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 329 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" та за нормою ч.1 ст.1258 ЦК України, справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції. Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України", суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення "Бендерський проти України", відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи, що позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно, захистити своє порушене право не може, суд вважає, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, ґрунтуються на чинному законодавстві.

Оцінивши зібрані докази, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності ОСОБА_1 на 1/3 частку в квартирі АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо забезпечення позову.

08 серпня 2024 року ухвалою Дарницького районного суду міста Києва у справі № 753/15016/24, за заявою представника позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви, забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру площею 76,6 кв.м. що розташована у будинку номер АДРЕСА_2 . Згідно ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно з ухвалою суду від 08 серпня 2024 року, після набрання рішенням у справі законної сили.

Щодо розподілу судових витрат, Суд зазначає таке.

Згідно ч.1 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс які очікує понести в зв`язку з розглядом справи. У позовній заяві позивачем було заявлено попередні судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на правову допомогу надану адвокатом: судовий збір 2422 грн. 80 коп., витрат на правничу допомогу 10 000 грн. 00 коп. згідно Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №30/7 від 30 липня 2024 р., очікуваних витрат на правничу допомогу у зв`язку із представництвом інтересів позивача у судових засіданнях та складання інших процесуальних документів 20 000 грн. 00 коп.

В підготовчому судовому засіданні представником позивача було уточнено розмір додатково понесених судових витрат на суму сплаченого судового збору за подання заяви про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог у сумі 11 483 грн. 22 коп. згідно квитанцій про сплату судового збору №9865-1454-9256-6662 та № 1012-7458-6405-5649 від 22.09.2024.

Частина 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат (ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Однією з засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем долучено до позовної заяви Додаток 1 до Договору про надавання правової допомоги № 30/7 від 30 липня 2024 року, згідно умов якого позивач зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню "Траст енд Лігал" фіксовану ставку у сумі 5 000 грн. за подання заяви про забезпечення позову (пункт 1), фіксовану ставку у сумі 10 000 грн. за подання позовної заяви (пункт 2). А також, сплатити вартість гонорару із розрахунку 4 000 грн. за 1 судодень на підставі виставленого рахунку.

Представництво адвокатом Таранець К.О. від адвокатського об`єднання "Траст енд Лігал" підтверджується Ордером серії АА № 1471039 що міститься в матеріалах справи, процесуальними документами, зокрема, позовною заявою, що складена за підписом адвоката Таранець К.О., а також протоколами судових засідань, в яких представництво ОСОБА_1 здійснено адвокатом Таранець К.О.

Суд, оцінюючи співмірність витрат та обсяг виконаних адвокатом робіт, встановив.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову до предявлення позовної заяви у даній справі, яка була задоволена Дарницьким районним судом міста Києва Ухвалою від 08 серпня 2024 року у справі № 753/15016/24. Тому, сплачений позивачем судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп. згідно квитанції від 05.08.2024 року, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 30 липня 2024 року у сумі 5 000 грн. 00 коп., не підлягають задоволенню у даній справі № 753/16127/24, оскільки були предметом розгляду в іншому судовому провадженні.

Також, матеріали справи не містять рахунків від адвокатського об`єднання щодо гонорару адвоката за представництво у судових засіданнях, про яке зазначено у пункті 3 Додатку 1 до Договору про надання правової допомоги від 30 липня 2024 року, що унеможливлює стягнення судових витрат в цій частині правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву у даній справі пред`явлено представником позивача, адвокатом Таранець К.О., згідно Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги № 30/7 від 30 липня 2024 року сторонами було визначено фіксовану ставку гонорару за подання позовної заяви у сумі 10 000 грн. 00 коп.

Також, в матеріалах справи наявні квитанції про сплату судового збору позивачем у сумі: 2 422 грн. 40 коп. (квитанція від 15.08.2024 року); 10 279 грн. 02 коп. (квитанція від 22.09.2024 року); 1 211 грн. 20 коп. (квитанція від 22.009.2024 року) що сумі становить 13 912 грн. 62 коп.

Врахувавши вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити стягнення судових витрат частково.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, суд вважає необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені позивачем судові витрати за надання правової допомоги у сумі 10 000 грн. 00 коп. та по сплаті судового збору в сумі 13 912 грн. 62 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 201, ч.3 ст.215, ст.ст. 321, 329, 1216, 1217 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 214-215, 218, 224-228, 233 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 , треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ Державний реєстратор Рисак Олена Олександрівна, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання свідоцтва про право власності недійсним та скасування запису про державну реєстрацію прав, визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати недійсним Свідоцтво про право власності видане на ім`я ОСОБА_5 на квартиру за адресою АДРЕСА_1 державною адміністрацією, відділом з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду згідно Наказу № 59160 від 28.06.2024 р. "Про приватизацію квартири АДРЕСА_2 ", бланк НОМЕР_4.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Рисак Олени Олександрівни Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ про внесення запису та державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74261858 від 24.07.2024 р. 15:43:28, Рисак Олена Олександрівна , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м.Київ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо права власності за ОСОБА_5 (номер відомостей про речове право: 55985080, дата час державної реєстрації 18.07.2024 15:15:29) розмір частки 1 на квартиру загальною площею (кв.м.) 76.6, житлова площа (кв.м.) 38.8 за адресою АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, виданий 28.06.2024 Дарницькою районною в м.Києві державною адміністрацією (свідоцтво видано згідно з наказом від 28.06.2024 р. № 59160).

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_4 ) право власності на 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6956,31 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 що зареєстрована за адресою АДРЕСА_6 ) вна користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6956,31 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, шляхом скасування арешту на квартиру, загальною площею 76,6 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 вжиті ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року у справі №753/15016/24 після набрання рішенням у даній справі законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 26.05.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.