Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/17904/24
УХВАЛА
26 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури до Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради , Кам`янець-Подільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Кам`янець-Подільської міської ради, виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідачів, Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради та Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області;
2) зобов`язати Кам`янець-Подільську міську раду та Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради вжити заходи щодо відновлення благоустрою міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області шляхом демонтажу тимчасових споруд, розташованих за адресою: вулиця Соборна, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 кв. м. та 99 кв. м.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року (залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року) позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради та Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області.
Зобов`язано Кам`янець-Подільську міську раду та Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради вжити заходи щодо відновлення благоустрою міста Кам`янця-Подільського Хмельницької області шляхом демонтажу тимчасових споруд, розташованих за адресою: вулиця Соборна, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 кв.м. та 99 кв.м.
Постановою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Віват" задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.02.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №560/17904/24 скасовано. Справу 560/17904/24 направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено для розгляду вказаної справи головуючого суддю Божук Д.А.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу. Позовну заяву керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, залишено без руху. Вказано, що недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання), у якій:
- навести належне обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором у цій справі, зокрема зазначити, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, який орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також з яких підстав такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави;
- уточнити та обґрунтувати правовий статус спірних об`єктів, а також їх характеристики та властивості;
- обґрунтувати підстави застосування саме обраного способу судового захисту та зазначити, який саме порядок демонтажу підлягає застосуванню до спірних правовідносин;
- зазначити відомості про власника спірних споруд, осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені внаслідок ухвалення судового рішення у справі, а також обґрунтувати необхідність їх залучення до участі у справі;
- зазначити відомості щодо належності земельної ділянки, на якій розташовані спірні об`єкти, та правових підстав користування нею.
На виконання ухвали суду позивачем надіслано заяву про усунення недоліків із новою редакцією позовної заяви, в якій позивач просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради та виконавчого комітету Кам`янець-Подільською міською радою щодо невжиття заходів до розгляду питання щодо демонтажу тимчасових споруд, які розташовані за адресою: вул. Соборна, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 м2 та 99 м2;
2. Зобов`язати Кам`янець-Подільську міську раду та виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради розглянути питання щодо демонтажу тимчасових споруд, які розташовані за адресою: вулиця Соборна, м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області, навпроти будинку № 33, площами місця розміщення 100 м2 та 99 м2.
Дослідивши подану позивачем заяву про усунення недоліків та нову редакцію позовної заяви, суд дійшов висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 07 травня 2026 року, усунуті не в повному обсязі.
Зокрема, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд звертав увагу на те, що позивачем у позовній заяві належним чином не обґрунтовано підстави для звернення до суду в інтересах держави. Зокрема, прокурором не наведено обставин, які б свідчили про те, що уповноважені органи місцевого самоврядування не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а також не зазначено обставин, які б унеможливлювали самостійне здійснення такими органами відповідного захисту.
Разом з тим, в уточненій позовній заяві позивач лише повторно навів нормативне обґрунтування повноважень органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою та контролю за розміщенням тимчасових споруд, а також зазначив, що Кам`янець-Подільська міська рада та її виконавчий комітет є відповідачами у цій справі, у зв`язку з чим прокурор звертається до суду самостійно як позивач.
Суд враховує, що згідно із частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Тобто прокурор може представляти інтереси держави в адміністративній справі, якщо компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів, а також у разі відсутності такого органу.
Позивач вказує, що предметом цього позову є бездіяльність Кам`янець-Подільської міської ради та її виконавчого комітету, яка полягає у невжитті заходів, спрямованих на відновлення благоустрою міста.
Так, статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки визначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього. Знову ж таки, таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Водночас суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді зазначила таке.
Частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VІІ передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно ж із частиною четвертою статті 23 цього Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для цього прокурор має право:
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Тож, з урахуванням усталеної судової практики Верховного Суду, а також положень законодавства, яке регламентує порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді (стаття 131-1 Конституції України, стаття 23 Закону №1697-VII «Про прокуратуру», стаття 53 КАС України) таке представництво реалізуються в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду для захисту певних інтересів держави або громадян.
При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Частина перша статті 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Крім того, статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 71 цього ж Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, з урахуванням положень частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
«Інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 826/2793/18 та від 06 лютого 2019 року у справі № 810/3046/17 сформульовано визнання «інтересу держави» («публічного інтересу») як важливої для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є ні чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Разом з тим, з урахуванням змісту уточненої позовної заяви суд дійшов висновку, що позивачем не в повному обсязі обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VІІ. Зокрема, позивачем не конкретизовано, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави діями чи бездіяльністю Кам`янець-Подільської міської ради та її виконавчого комітету та яка саме бездіяльність міської ради та її виконавчого комітету є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині належного обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
Крім того, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб`єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, конкретні обставини чи факти, з якими позивач пов`язує порушення свого права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити такі ж конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Така ж позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у справі №9901/357/21.
Суд встановив, що позивачем визначено двох відповідачів - Кам`янець-Подільську міську раду та виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради, однак зміст позовних вимог щодо кожного з них окремо не конкретизовано.
Зокрема, позивачем не зазначено, які саме дії чи заходи щодо розгляду питання про демонтаж тимчасових споруд не були вжиті окремо Кам`янець-Подільською міською радою та окремо виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради, а також не розмежовано обсяг повноважень кожного із відповідачів у спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, з метою надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, слід продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви (кількість примірників - для суду та сторін), у якій:
- зазначити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів окремо, із конкретизацією того, які саме дії чи заходи щодо розгляду питання про демонтаж спірних тимчасових споруд не були вжиті окремо Кам`янець-Подільською міською радою та окремо виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради відповідно до їх повноважень;
- навести належне обґрунтування наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, зокрема зазначити, у чому саме полягає порушення або загроза порушення інтересів держави бездіяльністю кожного з відповідачів окремо.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
продовжити керівнику Кам`янець-Подільської окружної прокуратури процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.А. Божук
Судебное решение № 136869763, Хмельницький окружний адміністративний суд было принято 26.05.2026. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 560/17904/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: