Постановление суда № 1368656, 14.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К/С № К-14072/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2007 р. м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Ільченко О.М.

за участю представника

позивача: Білобрама Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2004 р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 р.

у справі № 5/1233-9/136 (5/3375-25/327)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львіобленерго"

до Державної податкової інспекції у місті Львові

про визнання недійсним податкового повідомлення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.08.- 09.09.2004р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 р., позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення ДПІ у м. Львові від 04.11.2004 р. №0000282320/2/19950. Стягнуто з ДПІ у м. Львові на користь ВАТ «Львівобленерго» 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ДПІ у м. Львові подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце касаційного розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила.

ВАТ «Львівобленерго» у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що спірне податкове повідомлення від 04.11.2003 р. № 0000282320/2/19950 про визначення позивачеві податкового зобовязання у розмірі 47630,93 грн. за платежем фінансова санкція за порушення ведення операцій з готівкою винесено на підставі акту перевірки № 8/23-2/00131587/950 від 24.06.2003 р. «Про результати документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість, дотримання законодавства з ведення касових операцій та наявності дозвільних документів ВАТ «Львівобленерго», яким зафіксовано порушення позивачем п. 2.13 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 р. №237/5428. Вказане порушення полягало у використанні одержаних в установі банку готівкових коштів на за цільовим призначенням у сумі 44948,68 грн., а саме: за період з 01.06.2002 р. по 20.05.2003 р. на суму 29278,68 грн., в якому виплата одержаних коштів по символу 40 проводилася за рахунок коштів державного соціального страхування за символом 50; за період з 08.11.2002 р. по 27.12.2002 р. виплата коштів, одержаних в банку по символу 50, проводилася за рахунок коштів, передбачених на виплати, повязані з оплатою праці за символом 40.

03.03.2004 р. податковою інспекцією скеровано позивачеві першу податкову вимогу № 1/7 про зобовязання позивача сплатити штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сумі 44948,68 грн. та попереджено, що, починаючи з 28.02.2004 р., усі активи позивача перебувають у податковій заставі.

06.04.2004 р. податкова інспекція направила другу податкову вимогу №2/10, якою повторно, зобовязав позивача сплатити штраф.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Позиція судів попередніх інстанцій про неправомірність нарахування фінансових санкцій за порушення вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного Банку України №72 від 19.02.2001 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428, є правильною.

За порушення вимог законодавства, яким врегульовано порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, не може бути застосована штрафна санкція шляхом прийняття у відповідності до вимог «Інструкції пропорядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби України», затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 р. № 110 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р. № 268/5459, такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення. Ця Інструкція розроблена на виконання та відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Закон №2181-ІІІ є спеціальним законом із питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування" від25.06.1991 р. № 1251-XII, а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, а податкове повідомлення це письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом.

Таким чином, податкове повідомлення може бути направлено лише щодо податкових зобовязань зі сплати податків і зборів (обовязкових) платежів, перелік яких визначений Законом України "Про систему оподаткування", а також штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

Судами попередніх інстанцій був встановлений факт відсутності акту перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт перевірки) (додаток 2), у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням, який податковий орган зобовязаний був скласти за результатами перевірки підприємства (підприємця), у разі виявлення порушень, як того вимагав п.п. 5.1.4 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 р. №237/542.

В наявному акті перевірки відсутні посилання на первинні документи, що не відповідає вимогам «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності юридичними особами», затвердженого Наказом ДПА України № 429 від 16.09.2002 р. та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 р. № 1023/7311.

Крім того, був встановлений факт невідповідності зазначеного періоду перевірки в акті перевірки (з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р.) періоду, вказаному у додатку до акту перевірки (1 квартал та квітень 2003 року).

В результаті ретельного дослідження питання щодо того, чи мало місце порушення позивачем вимог п. 2.13 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.03.2001 р. №237/5428, яке б полягало у використанні одержаних в установі банку готівкових коштів на за цільовим призначенням, достовірно встановлена відсутність таких порушень.

За сукупністю наведених обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення та необхідність визнання його недійсним.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних і обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Львові залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.- 09.09.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2005 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

судді Г.К. Голубєва

Л.В. Ланченко

О.А. Сергейчук

О.І. Степашко