Постановление суда № 136863327, 27.05.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/1414/26

Провадження №2/489/1437/26

УХВАЛА

про витребування доказів

27 травня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві питання про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

В лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Заличвого Я.В. звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . З метою оформлення спадщини позивач звернувся до ПН ММНО Нікітіна Р.В., проте йому було роз`яснено, що ним пропущений встановлений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вказує на те, що причини пропуску ним такого строку є поважними. Так, в липні 2022 року ОСОБА_1 виїхав за кордон і з того часу до України не повертався, знаходиться та працює в Республіці Польща до теперішнього часу. Повернутись на територію України не має можливості, оскільки відповідно до умов контракту повинен перебувати на роботі.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в 3 місяці після набрання даним рішення суду законної сили.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 24.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; витребувано у ПН ММНО Нікітіна Р.В. витяг зі спадкового реєстру стосовно заведення/не заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла20.06.2022; витяг зі спадкового реєстру стосовно залишення або не залишення нею заповіту на випадок своєї смерті.

Витребувані відомості надійшли на адресу суду 19.03.2026.

Згідно отриманої від ПН ММНО Нікітіна Р.В. інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 16.03.2026 встановлено, що ОСОБА_2 03.03.2015 склала заповіт, статус чинний, який зберігається у Любомирівськиій сільській раді Снігурівського району Миколаївської області.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13.04.2026 витребувано у Любомирівськиій сільській раді Снігурівського району Миколаївської області (її правонаступника) копію заповіту від 03.03.2015, номер в реєстрі нотаріальних дій 2, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та посвідчений Любомирівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області.

Відповіді на ухвалу суду про витребування доказів отримано не було.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Заливчий Я.В. не з`явились, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, від нього 27.02.2026 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ураховуючи вимоги ст.ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом, встановленим у ст.ст. 89, 264 ЦПК України обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року у справі №153/1334/16-ц суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги зміст позовних вимог, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи, приймаючи до уваги відсутність відповіді на ухвалу суду про витребування доказів від 13.04.2026, суд дійшов висновку необхідність витребування у Державного нотаріального архіву Миколаївської області копію заповіту від 03.03.2015, номер в реєстрі нотаріальних дій 2, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та посвідчений Любомирівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області.

Відповідно до ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Водночас суд вважає за необхідне повідомити про те, що відповідно до ч. 8 ст. 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 223 ЦПК України є підстави для відкладення розгляду справи.

Вирішуючи питання про дату відкладення підготовчого судового засідання, судом враховано навантаження суду та перебування головуючої судді Микульшиної Г.А. у плановій відпустці з 08.06.2026 по 07.07.2026.

Керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84, 223 ЦПК України, суд

ухвалив:

Витребувати у Державного нотаріального архіву Миколаївської області копію заповіту від 03.03.2015, номер в реєстрі нотаріальних дій 2, складений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та посвідчений Любомирівською сільською радою Снігурівського району Миколаївської області.

Витребувані докази необхідно надати у строк до 06 липня 2026 року.

Копію ухвали для виконання направити Державному нотаріальному архіву Миколаївської області (54038, м. Миколаїв, вул. Біла, 2/4).

Попередити про встановлену законодавством відповідальність за ненадання доказів.

Відкласти підготовче судове засідання у цивільній справі до 21 липня 2026 року до 10:00 год.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 27.05.2026.

Суддя Г.А. Микульшина