Решение № 136861440, 27.05.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1043/2026

130/467/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» через систему «Електронний суд» звертається до суду з позовною заявою та просить стягнути з відповідача на користь банку 33 163,08 грн боргу за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 5 січня 2026 року, а також 2662,40 грн судових витрат (а.с.1-4). Позов обґрунтовує тим, що відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконує, а тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

На підтвердження своїх позовних вимог надає розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, копію Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, копію Генеральної угоди, копію Графіку кредиту, копію Паспорту кредиту, копію документу, що посвідчує особу Відповідача.

Позиція відповідача

Відповідач 17 березня 2026 року подає відзив на позов, у якому позов визнає частково у розмірі 10 912,66 грн як суму основного боргу. У стягненні процентів та пені просить відмовити, посилаючись на практику Великої Палати Верховного Суду. При цьому доказів щодо своєї позиції та власних розрахунків не надає.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 18 лютого 2026 року (а.с. 1).

В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 24 лютого 2026 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача (а.с.90).

Ухвалою суду від 26 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України.

17 березня 2026 року надходить відзив на позов (а.с.94-97).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи установлено, що 5 січня 2016 року відповідач підписав Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт (далі Угода), яка уклалась з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником обов`язків по кредитним договорам: від 30 грудня 2013 року, від 17 жовтня 2013 року та від 24 вересня 2012 року (пункт 1 Угоди). Згідно з Угодою, АТ «КБ Приватбанк» відповідно до цих трьох договорів позики визначився з остаточною сумою кредиту у розмірі 18 890,28 грн на строк 36 місяців : з 5 січня 2016 року по 31 січня 2019 року (пункт 2 Угоди). Визначені проценти за користування кредитом у розмірі 1,5% в день (це 18% в місяць) (а.с.78).

Укладаючи ці договори позики, відповідач власноручно підписував анкету-заяву, у якій погоджувався, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомлений та згоден з умовами вказаного договору, а примірник договору згоден отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту (а.с.79-80).

Відповідно до Виписки за договором за період з 5 січня 2016 року по 13 грудня 2023 року відповідач користувався кредитними коштами, частково вносив грошові кошти у рахунок погашення кредиту (а.с.81-82).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Угодою станом на 3 лютого 2026 року заборгованість складає 33 163,08 грн, з яких 18 018,87 грн заборгованості за тілом кредиту, 6 134, 78 грн заборгованості за процентами, 9 009,43 грн пені (а.с.83).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої, третьої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Надані позивачем докази у їх сукупності дають підстави для висновку, що АТ "КБ Приватбанк" виконав прийняті на себе зобов`язання в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти. При цьому списав значні грошові кошти по трьом раніше укладеним договорам позики. Тоді як невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаною Угодою, а саме неповернення отриманих сум кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості, і зумовило звернення АТ "КБ Приватбанк" до суду із даним позовом.

Доказів повернення отриманих і використаних позичальником сум у повному обсязі суду не надано. Посилання відповідача у відзиві на позов на незаконне нарахування процентів та пені не підтверджується жодним належним і допустимим доказом, тому не береться судом до уваги. Тим більш, що Угода укладалась у 2016 році, коли договором передбачалось стягнення пені за порушення умов договору.

Отже, не повертаючи отриманих кредитних коштів і не сплачуючи заборгованості за кредитом у вказаному розмірі, відповідач порушує зобов`язання за даним договором і права позивача.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12, 76-81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.

З дослідженого розрахунку заборгованості, який не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором відповідач виконав неналежним чином та має непогашену заборгованість.

При цьому, відповідач всупереч вимогам статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, не надав доказів належного виконання зобов`язання відповідно до умов договору, не надав доказів повернення суми кредиту та сплати процентів, не спростував розміру заборгованості, не надав власного контр розрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними доказами.

Згідно зі статтями 13 та 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов цього договору, повернення суми кредиту та сплати відсотків, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Висновки суду

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві та відповідачем у відзиві на позов, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2662,40 грн (а.с.5).

Керуючись статтями 76, 81, 259, 263, 264, 265, 274 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват-Банк»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приват-Банк»» заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 5 січня 2026 року у розмірі 33 163 (тридцять три тисячі сто шістдесят три) грн 08 коп., а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Акціонерне товариство "Комерційний Банк «Приват-Банк»", вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ